Михайло Дейнега: Коли лунає привітання з Різдвом Божим на різних мовах світу, то розумієш – Україна не на задвірках

Цього року Верховна Рада України призначила додаткове свято на католицьке Різдво – 25 грудня. Згідно зі статистичними даними Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури більше 23 тисяч діючих релігійних православних, греко-католицьких і деяких інших християнських громад відзначають Різдво Христове 7 січня за Юліанським календарем.

Водночас близько 11 тисяч релігійних католицьких громад, що складає близько 30% від усіх релігійних організацій України, які святкують Різдво Христове за Григоріанським календарем, тобто 25 грудня. Варто зазначити, що у світі більшість християнських церков відзначає Різдво саме 25 грудня, пише Вежа

Що дають ці зміни на законодавчому рівні країні? Як календарі впливають на суспільство та чому існують такі розбіжності? Напередодні 25-го грудня редакція vezha.org вирішила дізнатись думки у відомого франківця, котрий ще з дитинства пам’ятає два Різдва.

Михайло Дейнега – майстер художнього ткацтва, живописець і реставратор. Митець є учасником багатьох обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок, членом Національної спілки художників України, автором понад тисячі робіт. До 22 грудня цього року Михайло Дейнега обіймав посаду директора Музею мистецтв Прикарпаття.

Михайло Ярославович розповів про причини та особливості святкування Різдва в грудні, зокрема про те, як святкують франківці 25-го грудня. Про це та більше у нинішній розмові.

– Цьогоріч ВРУ призначила додаткове свято на католицьке Різдво – 25 грудня. Як ви на це відреагували?

– Цього року вперше в історії незалежної України на законодавчому рівні є святкування Різдва Христового 25-го грудня. Зі своєї точки зору я розумію, що це наближення до тих вартостей християнства і розуміння християнства, як римо-католицького і православного. Римо-католики не те що хочуть швидше, або пізніше святкувати Різдво, просто існує календар по якому ми сьогодні живемо, відповідно і святкуємо. Я не живу по одному календарю, а святкую по іншому. Для мене тут все зрозуміло. Чим краще люди собі це усвідомлять, тим швидше ми відірвемося від Московського Патріархату.

Хтось закидає, що це така традиція. Це не традиція, а нерозуміння того, що твориться сьогодні у глобалізаційному світі. Якщо наша українська діаспора святкує Різдво в Європі 25-го грудня, то чому ми у своїй державі, знову святкуємо Різдво за старим календарем?

– Які є особливості святкування Різдва 25-го грудня? Які відмінності від святкування 7 січня?

– Як на мене, між традиціями святкування Різдва римо-католицького, греко-католицького, православного, особливо на Західній Україні, – немає ніякої різниці. Все те, що роблять люди 6 січня на Святвечір, те саме ми вдома і робимо 24-го грудня: кутя, на нашому столі також 12 страв, повинна горіти свічка… Навіть в обряді немає жодної різниці. Тільки от, ми святкуємо за календарем римо-католицької церкви. Це єдина різниця, яка нас віддаляє від свята східного обряду, якихось 14 днів.

– Чому, на вашу думку, саме в цьому році влада прийняла рішення про святкування Різдва 25 грудня на законодавчому рівні?

– Відверто кажучи, я цього не розумію. Я не розумію чому греко-католицька церква, котра підпорядковується Папі Римському, в той же час має східний обряд. Можливо це вже не залежить від самих провідників церкви, а залежить від тих людей, котрі є церквою. Потрібно задуматися, що ми мусимо колись вийти з-під опіки Російської православної церкви і робити те, що роблять люди у всьому світі.

– Чи пам’ятаєте з якого часу ви святкуєте Різдво 25 грудня?

– Я пам’ятаю, що з дитинства ми завжди святкували одні і другі свята. Моя бабця казала, що ніхто не знає які свята є перші, а які другі. Справа в тому, що святкуючи за церквою римо-католицькою, ми святкували «свої» свята, а святкуючи 6 січня Різдво – ми віддавали данину тим людям, котрі його святкують в цей день. Людей теж не хотілось би уразити своєю працею. Не будемо ж ми дрова рубати в себе на подвір’ї в цей день. У всі часи на цих теренах була певна толерантність, не тільки у православних і римо-католиків, було розуміння і до свят євреїв.

– Як, на вашу думку, в майбутньому розвиватиметься тема дати святкування Різдва в Україні?

– Я думаю, що це не є добре, коли в Україні ми робимо собі дуже багато святкувань. Ми святкуємо 25-го, потім знову 7 січня, далі 14-го, святкуємо Старий новий рік… Для мене це нонсенс! В першу чергу весь нарід повинен зрозуміти, що не можна жити за одним календарем, а святкувати за іншим. Треба стабілізуватися, показати хто ми є і для чого все це робимо. Гадаю, провідники церкви повинні сказати це людям.

– Які причини розбіжностей, на вашу думку?

– Я думаю, що це було насадження ідеології все таки Московського Патріархату, задля того, щоб об’єднуватись, щоб ми не вийшли за рамки їхньої ідеології. Через це вселили цю думку і люди повірили, що повинно бути саме так. Я вважаю, що так бути не може, адже сьогодні світ розвивається вже по-іншому, ми стаємо відкритішими, починаємо говорити одні з одними, вивчати мови та головне – знаходимо порозуміння.

– Чи багато франківців відвідують церкву 25-го грудня? Чи можете провести паралель із тим, як було у вашому дитинстві та зараз?

– Я пам’ятаю, коли у 89-му році Єдину церкву Христа Царя передали римо-католикам. У 90-му році ми прийшли до церкви римо-католицької. На той час у церкві було 20 людей. Ми всі знали один одного. Вже сьогодні я не знайомий з більшістю людей, котрі відвідують римо-католицьку церкву. В церкві є три служби Божі в неділю: о 10:00 – українською мовою, о 12:00 – польською, о 14:00 – англійською, і о 18:00 – знову українською. Сьогодні це єдиний діючий римо-католицький храм у місті.

В церкві можна зустріти багатьох людей, котрі приїжджають із-за кордону. Коли приходять до храму наші «афро-бандерівці» та представники інших національностей – це викликає гордість та розуміння того, що світ змінюється, і ми також змінюємося. Коли лунає привітання з Різдвом Божим на різних мовах світу, то стає приємно, що Україна не є на задвірках.