Проект «Angle». Як двоє дизайнерів роблять Франківськ доступнішим

Кілька місяців тому франківські дизайнери Віталій Дмитрук та Мар’яна Затолюк започаткували проект «Angle» і почали наводити лад з навігацією у місті.

Що таке навігація, для чого вона потрібна і якою має бути, чому вони взялись за це питання? Мар’яна та Віталій розповіли у інтерв’ю Вежі

Для початку розкажіть, що ж таке навігація в місті?

Віталій: Це система елементів – адресні покажчки, інформаційні пілони, схеми руху транспорту та інші – яка дозволяє орієнтуватися в міському просторі. Простіше кажучи, пояснює і підказує, як дістатися з однієї точки міста в іншу.

Коли у міському просторі є достатньо таких елементів і вони розміщенні в потрібних місцях – навігація працює. Якщо з нею все добре, то люди часто взагалі не помічають її, а користуються інтуїтивно, не думаючи.

Мар’яна: Але, якщо навігації немає, у людей це викликає стан розгубленості і стресу. Дуже добре це можна прослідкувати в ситуаціях, коли поспішаємо, або намагаємось зорієнтуватися в містах закордоном, коли не знаємо мови.

Чи потрібна навігація для невеликих міст, таких як Івано-Франківськ?

Мар’яна: Навігація потрібна усім містам. Я живу у Франківську 23 роки. Майже весь цей час прожила в одному районі міста. Тому мало орієнтуюся в інших і мало знаю про те, як до них дістатися. І це дуже типова ситуація. Тому навігація має допомогти зрозуміти мені, чи можу я дістатися від найближчої зупинки біля дому, скажімо, до будівельного супермаркету на іншому кінці міста.

Віталій: Також треба пам’ятати про людей, які приїжджають у місто. Наприклад, я мешкаю у Франківську вже два роки, але через відсутність навігації маю труднощі з орієнтуванням як в місті, так і в транспортній системі.

Окрім того, користувачі навігації – іноземці. Мова і про резидентів, які залишилися тут жити, і про студентів, які живуть тут тимчасово, і про туристів, які приїхали в місто вперше. Тобто створюючи навігацію потрібно думати і про іноземців. Перекладати чи транслітерувати певну інформацію або встановлювати інформаційні стенди чи пілони там, де це потрібно саме для цих людей

Якою буває навігація в місті? Які елементи системи міста потребують навігації?

Мар’яна: У Франківську ми виділили кілька напрямків. Не виключаємо, що їх може бути більше.

Перший напрям – транспортна навігація. Вона охоплює інформацію і навігацію як всередині транспорту, так і зовні. Мова про автобуси, тролейбуси, зупинки і навіть схеми руху транспорту, які поширюють серед людей.

Віталій: Другий напрям – навігація у міському просторі. Зараз у нас цілий «зоопарк» адресних табличок. На одному будинку можна побачити одразу кілька різних. Крім того, всі вони по-різному зверстані і здизайновані, з різним шрифтом і редакцією.  Наприклад, якщо йдете вулицею Пилипа Орлика, то зустрінете таблички: «вулиця Пилипа Орлика», «вулиця П. Орлика», «вулицю Орлика». Це сплутає місцевого мешканця, не кажучи про іноземця.

Мар’яна: Також можна говорити про потребу в інфопункті, або пілонах, які дозволяють швидко отримати інформацію про те, як дістатися з однієї точки до іншої. До прикладу, як добратися з вокзалу до центру міста.

Навігації також потребують різні установи. Наприклад,  лікарні, міські ради чи інші державні органи. Ви заходите в міську раду і маєте чітко зрозуміти, яку проблему тут можете вирішити, а яку не можете. При цьому треба говорити людською мовою, не використовувати канцеляризм. Бути ввічливими, але без награності.

Віталій: Окрім цього, це можуть бути заклади громадського користування чи багатофункціональні простори. Наприклад, ми розробляли тимчасову навігацію для пілотного поверху проекту «Промприлад. Реновація».

Якою має бути хороша навігація?

Мар’яна: Добра навігація працює непомітно. Через це дуже часто люди не розуміють її цінності.

Навігація повинна бути у правильному місці – в точках прийняття швидких рішень. Наприклад, на вокзалі, зупинці. Там, де в ній є потреба.

Віталій: Добра навігація заснована на потребах людей. Є багато прикладів кабінетного дизайну. Коли в чотирьох стінах розробили красиву картинку-макет, а на практиці вона виявилася зовсім нефункціональною. .Окрім потреби, треба знати ще й контекст місця.

Ще один критерій – людинорієнтовані рішення. Не людина має прилаштовуватися до рішення, а рішення має бути комфортним і інтуїтивно зрозумілим. Для цього треба розуміти когнітивні процеси в нашому мозку і принципи візуальної комунікації.

Ще треба сказати, що навігація створюється не лише дизайнерами, а спільно з цілим рядом фахівців. Це архітекторами, урбаністами, соціологами, психологами, перекладачами, копірайтерами.

Як проблеми з навігацією у Франківську ви помітили? Що найболючіше?

Мар’яна: Це те, з чого ми почали – транспортна навігація.

Ще одна проблема – ігнорування іноземців. Це не ми придумали. Опитали багатьох наших друзів, знайомих. І вони про це говорять.

Віталій: Не можемо говорити, що зовсім нічого немає для іноземців, але те, що є дуже точкове і не працює.

Ще одна проблема – відсутність єдиного системного підходу до навігації в місті. Згадайте вічний батл між vulytsia vs street.

Розкажіть про свій проект.

Мар’яна: Наш проект називається Angle. Якщо перекладати з англійської, то слово означає кут.

Віталій: Вибрали таку назву, бо хочемо змінити кут зору на місто. Зробити так, щоб публічний простір став доступніший і корисніший. Навігація це лише один з напрямів, яким би хотіли зайнятися. Почали з того, що на наш погляд є критичним.

Мар’яна: Нам болить місто, в якому живемо. Воно нам дуже подобається.. Нам тут добре працювати, жити..

Віталій: По-друге, ми побачили результати роботи Агентів змін в Києві. Виявляється можна прийти, проявити ініціативу і покращити аспект, в якому ти компетентний.

Мар’яна: А ще в нас філософія життя така, що ми хочемо залишити щось ціннісне після себе.

Що ви вже зробили?

Віталій: Приїхали в місто 6 нових великогабаритних автобусів «Богдан». Ми пропрацювали комунікативні рішення всередині і зовні цих автобусів. Переробили інформаційні повідомлення, які використовуються в транспорті. Заговорили людською мовою, прибрали канцеляризм, додали елементи графічної цікавості і інтеракції.

Мар’яна: Також перевели більшу частину інформації англійською мовою. Вона отримала свій кольоровий код.

Ми змінили описові дії в повідомленнях – «оплата проїзду здійснюється у водія» – на заклик до дії – «придбайте квиток, закомпостуйте його».

Віталій: Замінили повідомлення заборони на повідомлення подяки і заохочення. Світова практика підтверджує, що заохочення діє ефективніше, ніж заборона.

Що у вас в найближчих планах?

Віталій: Попрацюємо над навігацією в транспорті. Матимемо два експериментальні маршрути для тестового майданчика для пропрацювання рішень.

Мар’яна:  А далі будемо працювати по різних видах навігації. Спробуємо попрацювати з пішохідною навігацією та з навігацією в установах.  Мріємо розробити комплексне рішення для дитячої лікарні, де буде не тільки навігація, а навіть інтерактив для діток та інше Але це все лише плани. Хочемо зараз сконцентруватися на одному, але зробити це якісно і комплексно.