В Україні часто люди із, так званих, незахищених верств залишаються один на один з власними бідами та проблеми. Їх ігнорує держава, не підтримує суспільство.
До цих нещасних можна зарахувати франківчанку Ганну Худловську. Жінка, в минулому медик, зараз «животіє» в одному із франківських гуртожитків. Незважаючи на те, що хворіє на системний червоний вовчук, бронхіальну астму важкої форми, цукровий діабет і гангрену обох ніг, жінка не може лікуватись в медзакладі. Причина – відсутність коштів. До того всього, жінка живе в жахливих, антисанітарних умовах.
«Маю пенсію 1075 гривень. Цих грошей ледве вистачає на харчі та найнеобхідніші ліки. Родичі в мене померли, тому допомогти нікому. Живу тільки завдяки медикам швидкої, що приїжджають за викликом кілька разів на тиждень, інакше б давно померла», - зауважує в розмові з кореспондентом «Бліц-Інфо» Ганна Худловська.
Також, за словами жінки, їй допомагають благодійники з івано-франківського «Карітасу». А саме, за проектом «Домашня опіка»
« Працівники від «Домашньої опіки» приходять кілька разів на тиждень, роблять мені аналіз на цукор, ліками допомагають. Хоча нещодавно прислали листа, в якому повідомили, що закривають цю «Домашню опіку». І з нового року такі люди як я, взагалі не матимуть допомоги», - скаржиться зі сльозами на очах бідолашна.
Як повідомила кореспонденту «Бліц-Інфо» директор виконавчий директор БФ «Карітас Івано-Франківськ УГКЦ» Наталія Козакевич, проект «Домашня опіка» і справді закінчується.
«Він діяв з 2002 року. Цією жінкою ми опікуємось з самого початку. Всі ці роки до неї періодично ходив працівник. Та зараз проект закінчується, тому попередили всіх клієнтів відповідними листами. Адже щороку заключали з ними договір про надання такої допомоги. По цьому проекту ми зараз опікуємось понад 50 осіб», - зауважила пані Козакевич.
За словами виконавчого директора благодійного фонду, причина закриття криється у відсутності коштів на зарплату працівникам.
«Та навіть після нового року 20 важкохворих, одиноких та малозабезпечених ми не залишимо без опіки. Але в цьому випадку до них навідуватимуться не люди, що працюють за зарплату, а волонтери. І треба розуміти, що така опіка не зможе бути такою регулярною. Адже волонтер буде йти до людини, коли матиме можливість. Варто зауважити, що з медикаментами та іншим необхідним для важкохворих в нас проблем немає» - каже Наталія Козакевич.