500 героїнь Кенгірського повстання

«40 днів свободи» - так ввійшло в історію повстання в’язнів 3-го табірного відділення Степлагу, так зване Кенгірське повстання, яке розпочалося 16 травня 1954 року.

Днями минуло 66 років з часу жорстокого придушення повстання в’язнів Кенгіру, де жінки, серед яких більшість були українками, проявили особливий героїзм. Коли 26 червня в табір ввійшли 1600 солдат з собаками, пожежними машинами і танками Т-34, в'язні жіночого табору, щоб врятувати своїх друзів вийшли назустріч ворогу. Майже всі вони були святково вдягнуті у вишиті сорочки. Близько п’ять сотень цих українських жінок і дівчат взялися за руки і лавами рушили проти танків. Але танки не зупинилися, вони навіть не зменшили швидкість й один за одним переїхали живу фалангу. Одночасно було введено кулеметний вогонь. Зброя, яку підготували повстанці виявилася безсилою в цьому нерівному протистоянні.

На сьогодні дослідники не можуть назвати точну кількість загиблих, відомо, що серед них були як жінки, так і чоловіки. Загиблих вивозили ховати в степ, де екскаваторами для цього викопали траншеї. За свідченнями очевидців, вантажили на самоскиди не лише мертвих, але й поранених, покалічених. Їх, ще живих, закопували бульдозерами разом із мертвими. Пізніше всі учасники Кенгірського повстання, які залишилися живими, були примушені дати підписку про нерозголошення інформації стосовно тих подій.

Графічне свідчення учасника повстання Юрія Ференчука. «Кров Кенгіра». 1993.

Першими про трагічні події в Кенгірі дізнавалися представники української діаспори. В 1956 р українська діаспора в Канаді заснувала Свято Героїнь. Його було започатковано на вшанування пам’яті 500 жінок-політв’язнів, які загинули під час придушення повстання. Українки Канади в роки найтяжчої боротьби за океаном піднімали прапор боротьби за волю України. Це знайшло своє відображення у виданнях Підпільної Пошти України (ППУ), що є важливою частиною української філателії.
В колекції Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім.С. Бандери зберігаються дві пам’ятні серії марок та два пам`ятні поштові блоки «500 героїням».

Пам`ятний блок "500 героїням" 1963 року

Пам`ятна серія марок "500 героїням" 1965 року

Даний блок вийшов в одному варіанті, надрукований на звичайному папері, накладом 1000 одиниць, номінал: 30 × 4 шаг, формат 112 × 107 мм. Складається з 4 однакових марок різних кольорів. Основу композиції марки складає зображення жінки, одягненої в вишиванку, яка вільно розкинула руки, очевидно захищаючи собою табір. Образ українки на марці є символом волі і героїзму, що не зламався перед страхом смерті, що і намагалися донести громадськості ідейники цього видання! На задньому плані зображено огорожу з колючого дроту і цифру 500. Використано пам`ятну дату - 1962, як восьму річницю жорстокого придушення повстання. Це перший пам`ятний блок. Другий блок, що має ідентичний вигляд, виданий в серії ППУ в 1972 році.

Серія марок, що зображена вище - друга пам’ятна серія марок для відзначення героїчного виступу українських жінок, ув’язнених у концентраційному таборі в Кенгірі, видана в 1965. Надрукована серія на звичайному папері, накладом 800 одиниць, номінал 30х9 шаг. Складається з 9 однакових марок в чорно-зелених тонах, таких же як і в вище описаному блоці.
Цікавість з боку української діаспори до даного питання в 60-70 рр. ХХ ст. ще раз підтверджує той факт, що боротьба за незалежну Україну не припинялася ніколи, і форми цієї боротьби були найрізноманітніші від радикальних до інформативно – просвітницьких, що нам яскраво демонструють видання ППУ, які є унікальним явищем філателії з огляду на їх кількість (прибл. 7 тис), досягнення друкарської техніки, різноманітність тем, і врешті,з огляду на їх мистецький рівень. Проте найбільша унікальність все ж виходить з самої назви – «Підпільна Пошта України». Тому, висвітлюючи наш шлях до незалежності, ми повинні обов`язково виділяти «окрему сторінку» в цій боротьбі українській діаспорі, і, зокрема, видавцям ППУ, що вели свою «війну», дуже дієву на той час!

Автор: Науковий співробітник Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Марія Долішня 

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!