"Пенсійний симптом" може свідчити про початок серйозного фінансового нездужання держави

news-image: "Пенсійний симптом" може свідчити про початок серйозного фінансового нездужання держави
Відомо, що хвороба перед тим, як заявити про себе на повен голос, спочатку передає певні сигнали організмові. У нас може підвищитись температура, з’являється кашель чи шлункові розлади. Все це ознаки того, що нас підстерігає недуга. На підставі переліку таких симптомів лікарі роблять висновок про те, якою саме може бути хвороба, та призначають лікування.

Якщо розглядати державу як єдиний організм, то для багатьох сфер життя також характерні такі прояви, своєрідні симптоми тієї чи іншої «недуги», котрі, якщо вчасно не взятись за їх «лікування», можуть згодом перерости у серйозну проблему, пише газета Галичина.

Не принесли пенсії…

Мій знайомий пенсіонер наприкінці минулого місяця мав чимало підстав для хвилювання. Розповідав, що у визначену дату весь день чекав на листоношу, котра мала б принести пенсію, але так і не дочекався. Пенсію свою він таки отримав з деяким запізненням, а згодом телеканали роз’яснили і причину, через яку сталася ця затримка. Переважно казали про «технічні помилки», через які, мовляв, гроші не прийшли до пенсіонерів вчасно. Однак уже подальший розвиток подій примусив засумніватись у правдивості саме такої версії.

Нагадаємо, що пенсії в Україні виплачують з 1 по 25 число щомісяця. І пенсіонери добре знають, коли саме мають їх отримувати. Втім, у липні цього року стався вже згадуваний збій, і вперше за останні два десятиліття пенсію вчасно не принесли. І це стосується не лише тих, хто отримує виплати через листонош «Укрпошти». Так само за­тримали кошти і тим, хто дістає пенсії через банківські установи. І  лише 25 липня Пенсійний фонд (ПФ) спромігся на офіційну заяву з цього приводу. Його голова Олексій Зарудний навіть попросив вибачення за незручності.

«Звертаюсь до тих з вас, хто в останні дні отримує свою пенсію із запізненням, і приношу за ці незручності свої особисті вибачення», – сказав він.

А причиною «незручностей» ПФ визнав таке: «зміщення графіка фінансування виплат обумовлено касовими розривами надходження єдиного соціального внеску».

Для більшості звичайних людей, тих самих пенсіонерів, ці слова фактично нічого не означають. Однак уже не раз доводилось спостерігати, як за такими «розумними» ви­словлюваннями чиновники намагались приховати або власну провину, або й серйозні проблеми в країні. Як видається, у цьому разі маємо справу саме з останнім.

Згодом Міністерство фінансів також запевнило, що профінансувало з бюджету ви­плату пенсій на всі 100 відсотків. А відтак уже й глава уряду Володимир Гройсман вважав за потрібне публічно посварити пенсійників та доручив провести розслідування цього випадку.

«Я стурбований інформацією з регіонів про те, що є затримки з пенсійними виплатами. Персональна відповідальність – своєчасно виконувати зобов’язання перед пенсіонерами. Будуть ще хоч раз затримки – не пробачу. Створювати людям додаткові проблеми неприпустимо», – з екранів телевізорів звертався чи то до нас, чи до пенсійних чиновників В. Гройсман.

Звідки гроші?

Наразі у ПФ ситуація з фінансуванням складна, попри те, що раніше, під час проведення так званої «пенсійної реформи» урядовці запевняли про можливість згодом ви­йти на бездефіцитність цієї установи. За офіційними даними, від єдиного соціального внеску (ЄСВ) ПФ отримує трохи більше 208 мільяр­дів гривень, ще 139 млрд. покривають за рахунок коштів з Держбюджету. Втім, коли коштів на рахунках установи не вистачає, тоді звертаються до Держказначейства за позиками. Що ж сталося такого у липні, що пенсіонери не змогли своєчасно отримати пенсію?

Інформаційні агенції та інтернет-видання наводять чимало коментарів з цього приводу. Від офіційних («технічний збій») до альтернативних. Ми процитуємо кілька думок з останніх. Ось як вважає зокрема фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків: «Як правило, Пенсійний фонд здійснює переказ пенсій до 25 числа кожного місяця, тоді як надходження ЄСВ перераховують після цієї дати. Для покриття таких касових розривів і можливості своєчасно переказати пенсії ПФ залучає кредити казначейства, які, як правило, повертає наступного місяця.

Ця практика існує вже багато років. Ситуація в липні, схоже, відрізняється від першої половини року меншими залишками на єдиному казначейському рахунку, що не дозволило казначейству надати позику раніше».

А Сергій Фурса, котрий у компанії «Dragon Capital» працює у сфері боргових цінних паперів, продовжує думку свого колеги: «Це стало можливим тому, що в нас подвійний дефіцит. Дефіцит Пенсійного фонду, для покриття якого необхідно із бюджету перераховувати кошти. Але в нас і бюджет дефіцитний, і це потрібно якось фінансувати. З цим наразі великі проблеми, оскільки Україна все ще не отримала транш МВФ. Саме тому в уряду дуже мало маневрів, немає запасу міцності. Відсутність останнього і призвела до того, що виник касовий розрив між надходженнями і виплатами. Затримка відбулася лише тому, що не було коштів у казначейства. ЄСВ для покриття дефіциту Пенсійного фонду не вистачає. 40 відсотків дефіциту Фонду фінансують із загального фонду бюджету, не за рахунок ЄСВ. Тому не має значення – надходить платіж з єдиного соціального внеску чи ні. Цих коштів все одно мало».

Мінімум у держскарбниці

Слушність наведених вище висновків підтвердив початок серпня, коли, як стало відомо, залишки коштів на єдиному казначейському рахунку (ЄКР) знизилися до рівня січня 2014 року і становили 1,99 мільярда гривень. Про це було повідомлено на офіційному сайті Державної казначейської служби. Отже, за липень цього року залишки коштів на ЄКР скоротилися на 7,4 мільярда гривень. Рік тому коштів було в 22 рази більше - 44,06 млрд. грн.

За даними Держказначейства, в липні 2018 року доходи Держ­бюджету становили 64,46 млрд. грн., що на 22,1% більше (+11,67 млрд. грн.) порівняно з аналогічним періодом минулого року і на 0,1% більше (+52,6 млн. грн.) від плану.

Обсяг податкових надходжень становив 25,8 млрд. грн., що на 37% більше, ніж у липні 2017-го і на 1,7% більше від плану (відшкодування ПДВ зменшилося на 5% - до 10,73 млрд. грн.). Обсяг митних платежів - 29,1 млрд. грн., що на 17,7% більше, ніж у липні 2017-го, і на 0,2% більше запланованого. Обсяг зібраного ЄСВ у липні – 19,1 млрд. грн. (+26,2%). Доходи Держбюджету за 7 місяців становили 513,5 млрд. грн., що на 14,7% більше (+65,8 млрд. грн.), ніж за аналогічний період 2017 року та на 3% менше (-15,8 млрд. грн.) від плану. Обсяг податкових надходжень у січні—липні був 216 млрд. грн., що на 19,3% більше, ніж за 7 місяців 2017-го, й на 1,1% більше запланованого (обсяг відшкодування ПДВ збільшився на 10,1% до 75,2 млрд. грн.).

Обсяг митних платежів – 179,2 млрд. грн., що на 10% більше, ніж за січень—липень минулого року і на 2,7% менше від плану. Обсяг зібраного ЄСВ за 7 місяців - 126,8 млрд. грн. (+27,5%). У липні залишок коштів на єдиному казначейському рахунку знизився до 2 млрд. грн. – мінімуму з 2014 року.

Разом з тим, в. о. міністра фінансів Оксана Маркарова повідомила, що на 1 серпня додатково на валютних рахунках Держказначейства був еквівалент 20,9 млрд. грн. (які в стандарт­ному звіті Державної казначейської служби України на початку місяця не відображаються) і зважаючи на поденний план серпня, Мінфін не мав причин продавати валюту. «Звичайно, невиконання запланованих на перший квартал 2018 року запозичень в розмірі 56 млрд. грн. є головною причиною низького рівня гривневого ЄКР, однак загальна ліквідність є достатньою, ситуація під контролем, всі платежі йдуть вчасно. і будуть йти вчасно», – зазначила О. Маркарова.

 

Де прихована проблема?

Серед усього цього розмаїття цифр хочемо звернути увагу на те, що за 7 місяців цього року план доходів Держбюджету не виконано на 15,8 млрд. грн., а надходження від митних платежів, попри всі запевнення урядовців взятися за наведення порядку на митниці, хоч і зросли проти минулого року, але також недовиконані до планових показників на 2,7 відсотка. Все це разом із загальмованою співпрацею з МВФ через проблеми з тарифами на газ для населення і скорочення дефіциту Держбюджету і визначає нинішній стан справ.

Якщо перекласти ці цифри звичайною мовою, то план з надходжень не виконано, гроші за кордоном позичити не можемо, бо МВФ не приймає урядових пропозицій з перегляду програми, а без цього закордонні запозичення будуть коштувати країні дуже дорого. Тож і не мали іншого виходу, як затримати виплату пенсій, щоб не залишати на ЄКР нулі. Втім, ця ситуація має ще один аспект. Ще жодного разу не доводилось чути нарікань від депутатів чи Кабміну на те, що їм затримали зарплату. Очевидно, що виплати для таких важливих людей для бюджету в пріоритеті. А пенсіонери, як виглядає із дій чиновників, можуть і почекати. Логіка зрозуміла для людей, котрі не живуть від пенсії до пенсії, ретельно рахуючи кожну копійку. Хоча, як на нашу думку, почекати з виплатами мали б саме депутати і чиновники. і річ не лише у тому, що вони, на відміну від пенсіонерів, безболісно можуть собі це дозволити. А ще й у тім, що ухвалення фінансового плану країни залежить від депутатів, а його виконання – від чиновників. Отже, нинішній стан справ – прямий наслідок «ефективної» роботи перших і других. Тож чому саме їм і не відповісти за це?


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 23.08.2018 22:28