Як франківчанки ламають гендерні стереотипи у професії

8 березня в Україні щороку святкують сотні тисяч жінок. Одні жінки з радістю приймають подарунки і увагу, а інші категорично проти святкування, адже вважають, що це свято принижує цінність жінок, як особистостей і професіоналів, а зводить все тільки до статі.

Здавалося б, надворі ХХІ століття, а ми досі стикаємося з застарілими стереотипами про те, чим повинні або не повинні займатися жінки і чоловіки. І якщо дехто розуміє, що світ змінюється й відповідно до цього зазнають змін соціальні ролі чоловіків і жінок, то інші вперто повторюють, що місце жінки на кухні.

За даними досліджень Kantar TNS Online Track, чоловіки, на відміну від жінок, згодні з фактом існування дискримінації в країні за ознакою статі значно рідше (26% проти 35% серед жінок).

Втім найглибше ці стереотипи проникли у професійну сферу. Згідно з результатами опитування соціологічної групи «Рейтинг», 60% українців переконані, що існують виключно чоловічі й виключно жіночі професії.

Зокрема, представники обох статей вважають, що жінки більш успішні в освіті, сфері обслуговування, мистецтві, PR, та медицині. Менш успішні в юриспруденції та праві, бізнесі, виробництві, політиці чи науці. Водночас в таких сферах, як охорона правопорядку, IT, транспорт вважається, що жінки не досягають успіху.

Тож кореспондентка Бліц-Інфо поспілкувалася з франківчанками, які досягли успіху в професіях, які вважаються «не жіночими». З якими стереотипами стикаються в роботі, чи важко жінці довести свою професійну цінність, як це бути мамою і успішною жінкою, читайте далі.

Надія Теслін - прокурор, тимчасово виконує  роботу прес-секретаря обласної прокуратури.

Не зважаючи на те, що Надія будує кар’єру в правоохоронних органах, вона є щасливою дружиною, виховує чарівну донечку, а також співає.

«Наша професія надзвичайно складна навіть для чоловіків. Однак, жінки які працюють в органах прокуратури дуже добре справляються з своїми обов’язками. Це нелегка ноша, але ні для кого не секрет, що жінки більш відповідальніші, виконавські, дисциплінованіші. Втім, жінкам часто дуже важко поєднувати сім’ю і роботу, а ще й бути реалізованою в суспільстві. Що стосується відношення до жінки  в прокуратурі, то зазвичай ніхто не розділяє чоловік ти чи жінка, ти повинен виконувати якісно та професійно свою роботу. Разом з тим до жінок в нашій структурі ставляться з надзвичайною повагою і варто зазначити, що нам дуже пощастило з колегами-чоловіками, адже у всіх ситуаціях ми знаємо, що за потреби нам завжди підкладуть дружнє плече. Бути жінкою прокурором не просто, але ті хто обрав цю професію, гідно несуть звання прокурора»

Анастасія Романюк – керівниця Івано-Франківської філії школи арбітрів, арбітрка ФІФА.

Анастасія встигає не тільки вести активний спосіб життя, будувати власну кар’єру, але й навчає майбутніх арбітрів різних рівнів.

«Ми живемо в європейському суспільстві і стереотипи, що футбол це не жіноча справа, давно стерлися. Жінки-арбітри на рівні з чоловіками здають всі нормативи, тести, виконують поставлені завдання. До нас відносяться, як до колег.  Окрім того, в дівчат є дуже велика перспектива, адже  жіночий футбол розвивається великими темпами і є великий попит на жінок-арбітрів. Минулого року в Києві пройшов фінал чоловічої Ліги чемпіонів, а за день до того жіночої. І хочу сказати, що рівень футболу жіночих команд був дуже високий. Буває, звичайно, на емоціях футбольні фани кажуть, що то не наша справа, але ми не зважаємо і робимо свою справу».

Наталія Щербій – викладачка, депутатка обласної ради.

Наталія дуже активна і цілеспрямована жінка. Вона викладає в Прикарпатському університеті, будує політичну кар’єру  і є щасливою дружиною та мамою.

Коли мені було 20 років, я вперше стала депутатом Тисменицької районної ради. Це вже був прецедент, бо більша половина депутатського складу – це були досвідчені «комуністи», які жінок, а тим більше молодих, в принципі не сприймали. Коли я у виступах порушувала важливі питання, то мені «закидали», що хтось мені допомагає, пише запитання чи тексти. Це було дуже образливо. В обласній раді такого немає, хоча жінок-депутатів небагато. Але певний скептицизм від людей, які не знають мене особисто, я все ж помічаю. Бо сприйняти той факт, що молода дівчина є депутатом обласної ради, ­- важко. Я походжу з простої сім¢ї, мене ніхто не «проштовхував» і не лобіював. Своє депутатство я заслужила перемогою в доволі непростому окрузі, а також 10-річною роботою в обласному партійному штабі з документацією під час виборчих кампаній. Так склалося, що пліч о пліч зі мною йде мій чоловік – доля з яким мене звела 10 років тому на Смолоскипній ході, присвяченій Листопадовому зриву. Відтоді ми на усіх фронтах разом – на партійних заходах, у виборчих штабах, депутатських залах… Коли ти маєш поруч надійну опору, то ворог не страшний!

Моє депутатство в обласній раді збіглося з народженням синочка. Після двох місяців декретної відпустки я вийшла на викладацьку роботу, бо вважаю, що перерва в науковій чи викладацькій діяльності буде мати негативний вплив,  бо все тече – усе змінюється! Це було доволі гостро сприйнято деякими моїми колегами, які говорили мені, що я погана матір, мій чоловік добре заробляє, і я можу сидіти вдома і займатися вихованням дитини і хатніми справами. І ця фраза є, мабуть, найголовнішою в проблемі жінок. Так історично склалося, що українське суспільство не сприймає активних і розумних жінок. Але я доволі добре з усім справляюся, бо вважаю, що жінка повинна бути самодостатньою і незалежною. Так, важко було поєднувати грудне вигодовування дитини і викладання в університеті чи сесії обласної ради. Але мені вдалося до півторарічного віку дитини зберегти ГВ і не пропустити жодної сесії чи пари на роботі, ще й намагаюся писати та видавати наукові статті, зараз працюю над монографією, підручником та словником для студентів. Тому геть стереотипам - реальні дії є доказом успішності!

Наталія Федьків – Office manager at Sombra inc. at Ivano-Frankivsk office

Наталія працює в ІТ-сфері, веде активне життя, любить подорожувати.

«Є чіткий стереотип, що дівчат дуже мало в ІТ. Насправді їх просто трішки менше. В галузі інформаційних технологій багато дівчат котрі працюють на посадах: HR, рекрутер, офіс менеджер, QA і також розробниками програмного забезпечення. В ІТ-сфері  цінують любов до роботи і самовіддачу. Окрім того в компаніях можливі варіанти роботи віддалено, якщо ти розробник, або ж визначену кількість годин, тож на сім’ю це не впливає. Що стосується зарплати, то тут вона залежить  не від статі, а від ринкових стандартів, важливості та об'єму виконаної роботи та принесеної цінності для компанії»

Ірина Лукач – журналістка в інтернет-виданні.

Хоча Ірина живе в селі на Богородчанщині, вона буду кар’єру в Івано-Франківську і сама виховує двох чудових дітей.

«Якщо ти жінка, то вже стикаєшся з багатьма стереотипами, а якщо ще й мама двох дітей, то знайти гідну роботу стає випробуванням. Відразу починаються запитання: а з ким діти будуть, а якщо вони захворіють, ви ж не зможете їздити у відрядження, а як ви будете доїздити, можливо вам дистанційно писати статті і т.д. В селі також мало хто розуміє, як можна їздити на роботу в місто, на кого дітей залишати. Навіть у школі батьківські збори організовують в робочий час, мовляв жінка в селі може прийти коли завгодно, вона ж не працює. Не менше стереотипів і в журналістській роботі: одні вважають, що ти ні в чому не розбираєшся, інші що ти маєш будувати сім’ю і виховувати дітей, треті відносяться до тебе не як до професіонала, а як до красивої жінки і дозволяють собі фліртувати. Буває, що в соцмережах пишуть образливі коментарі до твоїх новин тільки тому, що ти жінка. Втім, зараз ситуація набагато краща, ніж була кілька років тому.»

Підсумовуючи, хочеться сказати, що ніколи не варто опускати руки, якщо вам кажуть, що це не жіноча робота. Якщо ви бачите себе в ці роботі - дійте! 

І на завершення пропонуємо вам підбірку ТОП-10 надихаючих фільмів про сильних жінок.