На Прикарпатті вшанували загиблих вояків УПА сотні «Чайки»

12 січня 2014 року в селі Верхній Майдан Надвірнянського району вшанували пам’ять загиблих вояків Української повстанської армії сотні «Чайки».

Тут на околиці села під лісом, на місці бою повстанців з НКВдистами, стоїть насипана односельчанами символічна могила та збудована капличка. Минулого року громада села вирішила упорядкувати могилу – встановили металеву огорожу. За підтримки надвірнянських свободівців вдалося довести почате до кінця. За власні кошти націоналісти закупила фарбу для металевої огорожі  та метал для оформлення вхідної брами. Тепер із далека видніється впорядкована могила. А національний синьо-жовтий та бандерівський червоно-чорний прапори з листів металу ще більш прикрасили вхідну браму Меморіалу.

12 січня на місцевому цвинтарі, де у спільній могилі спочивають душі воїнів ОУН-УПА, священиком УГКЦ о. Михайлом була проведена панахида. Віддати шану цим героям прийшло близько сотні жителів с. Верхній Майдан.

Звертаючись до них, голова Надвірнянського братства ОУН-УПА Михайло Юркевич зауважив:

 «Червона мітла московського ката тільки й чекала різдвяних свят, оскільки прекрасно усвідомлювала, що українець традицію не порушить й за християнським звичаєм як годиться відсвяткує величне релігійне свято. Власне, у Верхньому Майдані комуняки й зробили засідку на саме Різдво 1945 року. Більшовицька комуна забрала тисячі життів молодих хлопців по всій Україні. Сьогодні українці стоять на Майдані. З того часу мало що змінилося, адже вимоги одні й ті самі – геть з московського ярма».

В честь Героїв  присутні виконали різдвяні колядки. До могили повстанців націоналісти поклали вінки, запалили свічки пам’яті та виконали український Славень – Гімн України.

Довідка: 

«7 січня 1945 року, на Різдво, сотня «Чайки» перейшла в с. Верхній Майдан, де ще застали курінь «Іскри». Він знявся з постою і пішов у бік с. Парища, а його сотня залишилася в селі. Десь о третій годині дня напали більшовики на село. Почався бій, сили чекістів переважали. Намагаючись прорвати кільце оточення і не наражати жителів села на  смертельну небезпеку, повстанці почали прориватися до лісу, де натрапили на велику засідку. Вони практично всі загинули в нерівному бою, 70-80 чоловік, ніхто не міг точно порахувати загиблих. У цьому бою загинули сотенний «Чайка», чотовий «Місько». Ті повстанці, які відступали до села, чудом уціліли.

Тіла загиблих повстанців місцеві мешканці поховали у спільній могилі.

Курінний «Іскра» поклявся відомстити за смерть друга «Чайки». Через два тижні він заманив більшовиків. Повстанці вбили їхнього командира, спалили танкетку, знищили близько 50 «совітів».