Татари рятуються в «бандерівців»


Вже понад тиждень чотири родини кримських татар гостюють у ґазд Мартинюків на Косівщині. Покинути батьківщину кримчан змусив страх за дітей.

 У передчутті війни вони хвилюються за родини, які залишилися на півострові. Втім, гості з Криму впевнені, що повернуться до своїх домівок. 

Загрозлива ситуація в окупованому росіянами Криму зганяє з рідних місць тих, хто не може змиритися з новими порядками й захистити себе від агресивної й озброєної «самооборони». Тиждень тому чотири родини кримських татар на трьох автомобілях вирішили покинути півострів. Спершу рушили до Києва, потім через соціальні мережі знайшли номер телефону Ростислава Мартинюка з Косова, який зголосився їх прихистити.

«Щоб хоч якось підтримати кримчан, ми з дружиною вирішили, що зможемо прийняти три сім'ї. Спершу сподівалися, що це будуть сім'ї військових, на яких тиснуть в Криму. У соціальних мережах розмістили оголошення, що готові прийняти людей. Через групу «Крим-SOS" у Фейсбуці вийшли на «Майдан-SOS». Через деякий час зі мною зв'язалися безпосередньо сім'ї, які приїхали з Криму», - розповідає Ростислав.

За його словами, гості з Півдня переконували, що їм нічого не треба. Втім, місцеві жителі, як тільки почули, що в Косові оселилися кримчани, організували збір продуктів та матеріальної допомоги. «Друзі зібралися і сказали, що ми їх не залишимо. Якщо вони підтримують наших хлопців, морських піхотинців, зокрема у Феодосії, то ми будемо їх підтримувати тут. Почали збирати, хто що міг», - згадує Мартинюк.

Гості з Криму спілкуються з журналістами неохоче. Просять не фотографувати, не знімати обличчя, бояться називати свої прізвища. Пояснюють, що не всі знайомі схвалюють їхні рішення шукати прихистку за межами півострова. Тому не хочуть світитися в пресі. Хоч вони зараз далеко від домівок, рано чи пізно планують туди повернутися за будь-яких обставин. Виїхати з небезпечного Криму вирішили через маленьких дітей.

Дві з чотирьох сімей оселилися у садибі матері Ростислава Микитюка. У двох родин по четверо дітей, найстарша з яких - учениця другого класу. На дві сім'ї залишився один чоловік, щоб допомагати глядіти за дітьми. Другий чоловік повернувся до Криму.

Найбільш говіркою виявилася мати чотирьох дітей Гулізар з Сімферополя. «У нашому місті вдень тихо, а коли виходиш на вулицю вночі, містом їздять бронетранспортери, всюди солдати і військові машини. Тому вирішили виїжджати вдень, - розповідає жінка. - При виїзді з Криму на материкову частину України проросійські "самооборонівці" збудували бетонні укріплення і з автоматами перевіряють документи. Було дуже страшно, коли вони дивилися на нас з недовірою і направляли на нас автомати», - розповіла жінка.

За словами Гулізар, щоночі чоловіки виходять на вулиці на патрулювання, щоб вберегти свої сім'ї від провокацій російських окупантів. Зрештою, її сім'я вирішила покинути півострів. Запропонували родичам та знайомим, втім, багато хто відмовився. «Мама не може залишити бабусю. Сестра не поїхала, бо друга сестра боїться виїжджати. Все складається у такий своєрідний ланцюжок», - розповідає жінка.

Так, через проукраїнську позицію кримські татари опинилися в ролі біженців. Пришвидшив від'їзд і брак інформації. Два тижні тому в Криму відключили всі українські телеканали. Наразі, за словами Гулізар, правдиву інформацію можна дізнатися лише з кримсько-татарського телеканалу "АТР". «Російські канали показують, що всі хочуть в Росію, що в Криму все мирно, на вулицях святкують..., - розповідає жінка. - За два дні до  референдуму по всьому півострові проходили мітинги та акції протестів проти його проведення, у яких взяли участь всі кримські татари. Це російські канали не показали. У нас ніхто не брав участі у цьому голосуванні, татари одноголосно вирішили його ігнорувати. Але батьки дзвонять і  кажуть, що на деякі дільниці приходили люди, переодягнені в наші національні костюми, і давали коментарі спеціально для російського телебачення про підтримку приєднання Криму до Росії. Я впевнено можу сказати, що кримські татари за Україну, вони не ходили голосувати».

Наразі діти кримчан влаштувалися у садочки та школу у Косові. Кажуть, що вчитися українською не важко, бо мову вивчали в кримсько-татарській школі в Криму. Попри те, що знайомі лякали «бандерівцями», прийомом задоволені. «Побачили бандерівців, але всі вони добрі», - каже Гулізар.

Нагадаємо, Івано-Франківщина стала однією з перших областей, яка ініціювала прийом і розселення на своїй території біженців з південно-східних областей України. Облдержадміністрація разом з Молодіжним громадським центром «Еталон» створила в області координаційну раду з надання допомоги населенню під час надзвичайних ситуацій. При Раді функціонує «гаряча» телефонна лінія (0673411160, 0993112515). Члени координаційної ради закликають телефонувати на «гарячу лінію» не тільки тих, хто потребує прихистку, а й прикарпатців, які зможуть запропонувати допомогу тимчасовим переселенцям.

Координаційна рада також розробила типовий тристоронній договір щодо надання тимчасового проживання між особами, що прибувають, приймаючою стороною та Координаційною радою, яким передбачено надання юридичних, медичних та освітніх послуг, соціальної і психологічної допомоги.

                                                                                               Галицький кореспондент