Василь Попович: Під тарифним тягарем народ ще більше зубожіє

Хоча «Свобода» на останніх виборах не пройшла до Верховної Ради, у прикарпатському політикумі ця партія посідає одне з чільних місць. Її депутатська фракція в обласній раді, очолювана Василем Поповичем, на сьогодні найчисленніша.

З ним газета "Галичина" розмовляла про позицію «свободівців» щодо двох особливо резонансних в українському суспільстві питань — підвищення тарифів на комунальні послуги й енергоносії та адміністративно-територіальної реформи в державі.

— «Свобода» категорично засуджує різке підвищення урядом житлово-комунальних тарифів, — сказав В. Попович. — Воно дуже відчутно вдарило по простих людях. Для себе я визначаю це як економічний геноцид українців. Багато експертів вважають таке зростання тарифів необррунтованим. Причому аби подорожчання тарифів люди сприймали менш болісно, психологічно звикали до нього, Кабмін зробив це доволі хитро — оголосив про поетапне їх підвищення напередодні літнього періоду, коли людям ще не надходять платіжки з великими сумами за спожитий газ, за централізоване опалення квартир. А от коли розпочнеться опалювальний сезон, то споживачі будуть поставлені перед вельми прикрим для них фактом — отримають рахунки з астрономічними цифрами для оплати комунальних послуг та енергоносіїв за новими розцінками. Мало того, що громадяни сплачують військовий збір у розмірі півтора відсотка від зарплати, оскільки йде російсько-українська війна, вони змушені ще й витягувати на своїх плечах вітчизняну економіку, «латати» ту велику «діру» в ній, яку утворив «Нафтогаз України» — монополіст, котрий використовує різні тіньові схеми у закупівлі блакитного палива і постачанні його тим чи іншим компаніям. Тож велику спекуляцію стосовно тарифів на газ та електроенергію вбачаю в тому, що тягар їх кількаразового подорожчання звалили на плечі рядових українців. Мабуть, не випадково колишнього менеджера з корпорації «Рошен» поставили керівником НКРЕ — структури, якій усі ТЕС й АЕС країни продають електроенергію і яка, своєю чергою, продає її обленерго, а ті — споживачам. Наскільки мені відомо, скажімо, Бурштинська ТЕС відпускає НКРЕ електроенергію по 62 коп. за кіловат-годину. А тариф для фізичних осіб, як ми знаємо, набагато вищий.

- Центральна влада виправдовує покладення на плечі звичайних громадян додаткового — «тарифного тягаря» необхідністю здійснити економічні реформи на шляху до набуття нашою державою повноправного членства в ЄС, нинішніми фінансовими труднощами. Що б ви, пане Василю, сказали з цього приводу? 

— Ситуацію з комунальними тарифами для населення «Свобода» тим більше вважає неприпустимою з огляду на те, що вітчизняні олігархи не несуть відповідного податкового навантаження. У нас не запроваджено такої ефективної моделі оподаткування, як, наприклад, у Швеції. Там якщо менше заробляєш, то сплачуєш податки за меншою ставкою, заробляєш більше — сплачуєш за більшою.

Відповідальність за кількаразове подорожчання тарифів на енергоносії та комунальні послуги для населення лежить на утвореній у Верховній Раді коаліції, яка має понад 300 голосів, та на уряді Яценюка, що запропонував такий болісний для більшості українців захід нібито з метою оздоровлення вітчизняної економіки. На моє глибоке переконання, центральна влада свідомо прирікає наших громадян на зубожіння, перетворення української нації на жебраків. Вона прищеплює людям, я б сказав, «комплекс постійного субсидування» їхніх сімей, психологічно призвичаює громадян до того, що вони не можуть звести кінці з кінцями. Це ставить їх у постійну залежність від держави, підживлює й далі звичну ще для багатьох наших співвітчизників стару радянську психологію, що «держава нам має дати те і те». Але ж ми йдемо в Європу, де не «заморожені», як нині в Україні, зарплати і пенсії...

Якщо уряд Яценюка претендує на те, щоб називатися реформаторським, то мав би, вважаю, показати динаміку в проведенні економічних та соціальних реформ, оживити вітчизняну господарку шляхом залучення інвестицій. Натомість бачимо падіння ВВП, незрозумілі «стрибки» курсу гривні щодо американського долара — це знову ж таки б’є по кишенях простих українців.

- Але ж хіба ВО «Свобода», як досить авторитетна не лише на Івано-Франківщині, а й в усій державі політична сила, ніяк не може вплинути на уряд? Адже в тій же Верховній Раді є представники вашої партії, обрані в мажоритарних округах.

— Центральна влада сприймає тих, хто критикує її за неправильні дії або ж, навпаки, за кричущу бездіяльність у життєво важливих для суспільства питаннях, як «агентів Кремля», котрі в час війни ллють воду на «російський млин». Про все це потрібно говорити на повний голос, бо якщо будемо мовчати, то політика уряду Яценюка може призвести до фатальних для Української держави наслідків. От якраз ця політика на користь Кремля, бо нею тепер фактично обмежили можливості громадян надавати волонтерську допомогу українській армії у війні з російським агресором. Тож «Свобода» першою серед політичних сил Прикарпаття провела недавно в івано-Франківську мітинг «Ні — підвищенню тарифів!». Ми розповсюджуємо серед населення листівки відповідного змісту, ініціюємо через депутатські фракції «Свободи» прийняття радами різного рівня звернень до Кабміну з метою зниження тарифів. Будемо всіма доступними нам методами бити у дзвін, аби захистити українську громаду від урядової політики економічного геноциду.

- Чи обласна організація «Свободи» й нині допомагає українським військовим?

— Так, цією допомогою ми полегшуємо перебування на передовій нашим краянам — учасникам російсько-української війни, також сприяємо в підготовці до захисту населення тут, на мирній прикарпатській землі, від можливої агресії ворога. Це «свободівці» розглядають як два головні теперішні свої завдання. При обласній організації партії створено фонд, який ми назвали «Свобода. Гідність. Перемога», натхненником його діяльності є Михайло іваночко. Він днями повернувся з нової поїздки на схід (відряджаємо туди своїх людей зазвичай раз на два тижні) — доправив хлопцям на конкретні їхні замовлення індивідуальні засоби захисту, харчові продукти, інші необхідні речі. і не тільки нашим землякам, не тільки «свободівцям» — ми опікуємось усіма бійцями, які разом з ними перебувають на фронті. 

Водночас мушу з прикрістю сказати, що нині в області й державі значно знизилась динаміка допомоги громадян армії, оскільки більшість із них уже витратили відповідні свої запаси і через скруту просто не мають звідки надавати таку допомогу, без якої потерпають українські військові. Як ви, мабуть, знаєте, через незадовільне харчування недавно оголосили «голодний бунт» військовослужбовці, котрі перебувають на Яворівському полігоні.

Мужні воїни стоять на Донбасі, не пускаючи далі на територію України зовнішнього ворога, а ми тут повинні боротися з тією внутрішньою несправедливістю, яку сьогодні накидають простим громадянам.

- Чи не здається вам, пане Василю, що нині в політиці багатьом бракує відповідальності?

— Згоден з вами. Ми застерігаємо від цього членів нашої партії. Відчуваючи свою відповідальність перед виборцями, керівники обласної організації «Свободи» об’їхали всі райони краю і традиційно прозвітували перед громадами міст, селищ, сіл про зроблене, зокрема про діяльність депутатів-«свободівців» в обласній, районних та міських радах. Ми ознайомили людей з підтриманими в органах місцевого самоврядування нашими ініціативами щодо якнайоптимальнішого використання бюджетних коштів, здійснення екологічних та інших цільових програм, з позицією «Свободи» в тих чи інших питаннях життя держави та області. 

Ми прагнемо конкретними фактами переконати людей у тому, що «Свободи» брак відповідальності у політиці якраз і не стосується. Напередодні місцевих виборів, котрі, як очікується, відбудуться у жовтні, дуже важливо, щоб люди переконалися в тому, що є в наш час доступні політичні сили й політичні діячі, до яких люди можуть звернутися і які прислухаються до їхніх проблем, на відміну від тих політиків, хто намагається «купити» електорат словесною риторикою і популістськими обіцянками, про які після обрання депутатом зазвичай забуває. Отож закликаю прикарпатських виборців до пильності, бо, як показали парламентські вибори, люди голосували за політичні бренди — іѕ отримали підвищення комунальних тарифів у сім разів, неконтрольоване зростання цін на харчові продукти та ліки. Тому сьогодні треба пильно придивлятися, що за людина стоїть за політичним брендом, кого вона представляє, де вона була до цього і чим займалася. 
Українські ж політики не повинні забувати, що в Європі, куди ми йдемо, партія відповідальна за своїх депутатів, за своїх партійних функціонерів, а вони відповідальні за партію — це взаємопов’язано. Там немає «перестрибування» з партії у партію, бо там це сприймають як зрадництво, електорат карає таких «прокатуванням» на виборах. Тож іще перед звітом про свою діяльність ми зробили відповідальний політичний крок: після того, як «Свобода» не пройшла або їй не дали, я б так сказав, пройти до Верховної Ради нового скликання, наші представники в уряді, голови облдержадміністрацій — «свободівці» подали заяви про відставку, скликали прес-конференції, на яких поінформували громадськість: «Ми йдемо зі своїх посад. Не можемо далі перебувати на них, оскільки наша партія цього разу не стала парламентською, а отже, ми маємо рахуватися з оцінкою виборцями її діяльності».  

- Як «Свобода» ставиться до розпочатої в Україні адміністративно-територіальної реформи?

— За планами центральної влади нашої держави і за спонукання Заходу передбачається дуже багато владних повноважень передати на місця. Органи місцевого самоврядування, депутати відіграватимуть набагато більшу, ніж нині, роль у житті громад, істотно впливатимуть на нього своїми рішеннями. Тому сьогодні, крім усього іншого, маємо бути пильними і щодо того, хто й від кого балотуватиметься до місцевих рад. 

«Свобода» — за адмінреформу і передачу повноважень на місця від державної виконавчої влади органам місцевого самоврядування, але з тим застереженням, що об’єднання громад сіл у велику територіальну громаду має бути добровільним. Однак якщо йдеться про накинуту зверху схему утворення територіальних громад, як це бачать у Києві, а не на місцях, якщо, написавши в законі про утворення громад добровільним шляхом, розмахують кийком: мовляв, ми не фінансуватимемо тих, хто не захоче приєднатися до спроможної територіальної громади, то це нагадує насильницьку колективізацію, і ми проти такого «силового варіанта» об’єднання.

Немало важить і те, наскільки компактною буде об’єднана громада. Я був недавно у Верховинському районі на презентації однієї зі створюваних територіальних громад, у якій налічуватиметься загалом понад 600 школярів із кількох сіл. і зробив для себе висновок, що в цьому об’єднанні сіл закладено певні «підводні камені». Бо, приміром, у кожній зі шкіл розташованого довкола івано-Франківська Тисменицького району налічується півтисячі і більше учнів, а у випадку з тією спроможною громадою на Верховинщині, мабуть, залишать із п’яти сільських шкіл лише одну-дві, хоч тут набагато складніше, ніж у рівнинному районі, добиратися від одного села до іншого (через гірський рельєф відстань між ними часом становить понад 20 км). Те саме із сільськими будинками культури, бібліотеками. Але якщо в селі не буде школи, клубу, бібліотеки, то це вже навіть не село.

В адміністративному ж центрі мають бути лікарня, яка обслуговуватиме жителів усієї територіальної громади, своє відділення Держказначейства, офіс представника прокуратури. Та звідки взятися економії бюджетних коштів, яку розраховують отримати в результаті здійснення адмінреформи, за такої кількості спроможних територіальних громад — 40, що їх передбачено створити в нашій області? 

Реформа виходить із Києва, тим часом відповідальність за прийняття рішень щодо формування об’єднаних громад переклали на обласні ради. 

Про офіційну позицію «Свободи» щодо реформи місцевого самоврядування й територіальної організації влади недавно заявили голови Хмельницької, Львівської, Тернопільської та івано-Франківської обласних рад — «свободівці». Наша партія виступає за добровільне об’єднання громад, але в той же час обстоює те, щоб було проведено широке обговорення питань, пов’язаних з адмінреформою, в сільських громадах, аби всі жителі знали, які позитиви й негативи в результаті цього їх чекають. Бо в законі про добровільне об’єднання територіальних громад багато що завуальовано.