Солодка благодійність, або Як дружини військових започаткували «4.5.0»

news-image: Солодка благодійність, або Як дружини військових започаткували «4.5.0»
Дружини учасників АТО з Івано-Франківська об’єдналися та створили соціальну інтернет-кав’ярню «4.5.0». І це не просто магазин солодощів, а насамперед дієвий інструмент реабілітації, який має потужну соціальну та благодійну складову. На своєму прикладі дружини військових показують іншим, наскільки важливо об’єднуватися, не падати духом і не зневірюватися.

На своєму прикладі дружини військових показують іншим, наскільки важливо об’єднуватися, не падати духом і не зневірюватися, пише газета Галичина.

Від групи взаємодопомоги – до кав’ярні

Ідея соціального проєкту «Кав’ярня 4.5.0» не виникла спонтанно. Два роки тому дружини учасників АТО створили групу взаємодопомоги, яка переросла у громадську організацію «Дружина воїна». Вони не раз брали участь у благодійних ініціативах, ярмарках випічки, своїми смаколиками долучалися до збору коштів на різні потреби.

«Ми зрозуміли, що хочемо зустрічатися, брати участь у майстер-класах, поїздках, а коштів на те не маємо, – розповідає співзасновниця соціального проєкту «Кав’ярня 4.5.0» Ольга Бобрикович. – Тож у мене виникла ідея не лише брати участь у благодійних ярмарках, а з допомогою випічки заробляти кошти на власні потреби. Ідею виношувала віддавна, писала бізнес-плани, ґранти. Ми довго до цього йшли, а не просто раз – і почали пекти».

Інтернет-кав’ярня «4.5.0» об’єднала семеро жінок, чоловіки яких пішли на передову захищати цілісність України, а саме: Олександру Насімук, Наталю Команіцьку, Галину Гуляк, Наталю Дух, Оксану Михайлюк, Віру Бурку, Ольгу Бобрикович. Серед них немає професійних кондитерів, всі вони представниці різних професій – від лікаря до фінансиста. Кожна має основне поле діяльності, тож випікають смаколики на замовлення після основної роботи. А ще у кожної з кондитерок є діти. У п'ятьох – по троє, у двох – по двоє. Словом, турбот вистачає.

Учасниця проєкту Олександра Насімук каже, що не відчуває втоми, навіть коли чаклує над випічкою пізно вночі, адже це її окриляє.

«У тих тортиках – душа. Дуже приємно і натхненно їх пекти, можу готувати пів ночі, – наголошує вона. – Працюю з 8-ї до 20-ї, у мене троє дітей, але коли приходжу додому після роботи і починаю пекти, то відчуваю, як мені стає добре».

Чоловіки-воїни підтримують соціальну та благодійну ініціативу своїх дружин, адже розуміють, наскільки це важливо для них, їхньої реабілітації та особистої реалізації. А є й такі, котрі за потреби допомагають своїм «половинкам» на кухні.

«Чоловіки, звісно, підтримують нас, інколи їм доводиться і випічку доставляти, і борошно вночі купувати», – усміхаючись розповідає пані Ольга.

Кав’ярня працює уже більше місяця. Жінки зізнаються: не очікували, що стануть настільки публічними та затребуваними на різноманітних заходах. Кондитерки не скаржаться на брак замовлень, хоча й не мають їх надмірної кількості. А перше замовлення отримали через кілька годин після того, як заявили про свою онлайн-кондитерську. Це був сирник. І над ним чаклувала пані Олександра. Жінка зізнається: коли вранці віддала смаколик замовнику, то відчула натхнення. «Перше замовлення отримали того ж дня, як відкрили сторінку, – розповідає пані Ольга. – Нам одразу написав чоловік: «Мені треба! На завтра! Зможете?». Ми не сподівалися, що перше замовлення буде так швидко, але не розгубилися, одразу ж взялися його виконувати».

Все буде «4.5.0»

Назва кав'ярні є дуже промовистою, адже на військовому сленгу «4.5.0» означає, що на фронті спокійно і без втрат. Ольга Бобрикович зізнається, що довго не могли придумати назву для проєкту, адже у ній прагнули поєднати позитивний посил та військову тематику.

«У назві заклали меседж про те, що війна триває, але ми сподіваємося, що все буде добре», – наголошує пані Ольга.

У меню кав'ярні пропонуємо відомі торти і пляцки: сирник, «Спартак», «Наполеон», «П'яна вишня», «Рушта» та інші, а також улюблені для багатьох горішки зі згущеним молоком та трубочки з кремом. Випікаємо за домашніми рецептами, перевіреними часом, з родинних записників.

«Маємо й індивідуальні замовлення, йдемо назустріч клієнтам, обговорюємо їхні побажання, щоб максимально задовольнити їхні потреби. Буває просять випічку без цукру, без лактози чи без яєць», – розповідає Ольга Бобрикович. – Ми робимо акцент на домашній випічці, якщо це яблучний пиріг, то такий, як кожна жінка пече для своїх дітей. Адже помітили, що на домашню випічку є попит».

А от найчастіше замовляють сирник і «П’яну вишню». Також серед фаворитів – горішки та трубочки.

«Можливо, тому, що це доволі клопітка випічка, і навіть ті господині, які печуть, не мають можливості з тим бавитися. Переважно кожна мама пече щось таке, що не забирає багато часу», – констатує пані Ольга.

Жінки наголошують, що у своїй випічці використовують високоякісні продукти: домашні яйця, сир, сметану та натуральне масло. Табу – барвники, хімічні додатки, маргарин. Адже якість та натуральність складників – на першому місці, тому їх обирають прискіпливо і в перевірених продавців.

«Готуємо, як для себе, з тих продуктів, які даємо своїм дітям», – наголошує Олександра Насімук.

Але найважливішим акцентом кав’ярні є її соціальна мета. І саме це, на думку Ольги Бобрикович, є її сильною стороною, адже щораз більше людей в Україні прагнуть бути соціально відповідальними. Тому обираючи між горішками в магазині та замовленими в «4.5.0», обирають другий варіант, адже таким чином не просто отримують смачний десерт, а й долучаються до доброї і важливої справи.

За словами Ольги Бобрикович, для учасниць проєкту є дуже важливими відгуки клієнтів про їхні смаколики.

«Дівчата завжди запитують: «Що сказали? Сподобалося?» Бачу, як вони тішаться, як діти, коли отримують схвальний відгук про свою випічку, – коментує вона. – Не сподівалася, що саме випікання може бути моментом реабілітації, адже вони таким чином відволікаються і створюють свято іншим».

Олександра Насімук зізнається, що завдяки проєкту у неї з’явилося улюблене заняття, в якому вона може себе реалізувати. Крім того, він допоміг їй відкритися, адже за натурою вона доволі закрита людина. «На зустрічах я дуже багато мовчала, час від часу кидала якісь фрази. Втім, відколи розпочався соціальний проєкт «Кав’ярня 4.5.0», відчуваю, що дуже відкрилася, як в колективі, так і сама для себе. Ніколи не думала, що зможу щось таке робити: пекти на замовлення, займатися волонтерством, благодійними проектами», – наголошує моя співрозмовниця.

Острівок підримки для дружин воїнів АТО

Попри те, що кав’ярні в її прямому значенні немає, жінки все ж залишили це слово у назві, адже надіються, що з часом їхній проєкт з віртуального простору матеріалізується в гарному та затишному приміщенні. А поки замовлення приймають через сторінку у «Фейсбуці». Виконує його та господиня, у якої замовлений десерт виходить найкраще чи яка має час для його приготування. Смаколики випікають вдома, зізнаються, що відчувають брак приміщення. Адже це дозволило би не лише розширити можливості, зокрема брати весільні замовлення, а й створити острівок підтримки для дружин «атовців», де за горнятком кави можна поговорити про наболіле та похвалитися радісними звістками. Звичайно, обов'язковою в такому просторі має бути дитяча кімната.

– Спочатку ідея нашого проєкту полягала в просторі, щоб ми могли за горнятком кави зібратися, запросити психолога чи провести майстер-клас, – коментує Ольга Бобрикович. – Тому що коли чоловіки перебувають на передовій, то виникають одні проблеми, а коли повертаються з війни – інші. Дуже часто чую від дівчат на наших зустрічах, що їх не розуміють у колективі, родині. А ми розуміємо одна одну, як ніхто, маємо спільні проблеми, тож можемо дати слушну пораду і навіть надихнути. Дуже часто жінки не приходять на зустрічі, бо не мають з ким залишити дітей. Тому відчуваємо потребу в дитячій кімнаті, щоб мама могла поговорити, вилити душу, попити кави, порадитися і знати, що її діти під наглядом...

Ольга Бобрикович наголошує, що дуже важливо дружинам учасників АТО об’єднуватися, адже вони як ніхто розуміють одна одну і можуть допомогти в скрутну хвилину. Олександра Насімук додає, що учасниці групи взаємодопомоги розуміють одна одну без слів і навіть під час телефонної розмови з інтонації можуть зрозуміти, коли щось трапилося.

«Дружини військових швидше підуть до тих, хто їх розуміє і переживає те саме, що й вони. Напевно, у нас такий менталітет, що жінка не піде жалітися до міської ради, поліції, може не визнавати фізичне чи психологічне домашнє насилля, а між своїми простіше виговоритися. Ми можемо одна одну підтримати, порадити, куди звернутися по професійну допомогу, щоб не залишатися наодинці з проблемами. Потрібно об’єднуватися, не втрачати надію, з усіма проблемами можна справитися, а чоловіків потрібно підтримати. Так, вони приходять з війни іншими, але і ми змінюємося», – наголошує Ольга Бобрикович.

Інструмент доброчинності

«4.5.0» – це більше, ніж кав'ярня. Насамперед це можливість для дружин учасників АТО поспілкуватися з тими, хто розуміє їх та їхні проблеми, адже вкотре наголошують, що дуже часто стикаються як вдома, так і на роботі з нерозумінням. Крім того, випікання десертів дає можливість реалізувати себе, займатися справою, яка до душі. А ще – це дієвий інструмент благодійності. Адже жінки не стоять осторонь різноманітних благодійних проєктів, буває, що започатковують свої. Наприклад, недавно для пацієнтів геріатричного пансіонату влаштували кулінарний майстер-клас. Ще одна ініціатива стосується дітей загиблих воїнів АТО. В рамках акції «Подаруй свято дитині героя» для кожної дитини з міста Івано-Франківська, яка втратила батька на війні, кондитерки подарують до дня народження святковий торт. У блокноті пані Ольги занотовано дату народження кожної такої дитинки, тож будь-хто може долучитися до такої справи і подарувати тортик маленькому імениннику. Якщо читаючи ці рядки, ви вирішили стати благодійником і профінансувати смаколик, то звертайтеся до жінок через їхню сторінку у «Фейсбуці». Мої співрозмовниці наголошують, що навіть якщо не буде охочих підтримати цю ініціативу фінансово, то все одно спечуть святковий торт кожній такій дитині. Втім, вірять, що франківці не залишаться байдужими і подарують свято малечі українських захисників.

Засновниці проєкту не хочуть зупинятися лише на випічці, а у своїй майбутній невіртуальній кав’ярні мріють розробити дитяче меню, щоб розвивати культуру українських перекусів на противагу іноземному фаст-фуду: замість хот-догів та паніні – сирнички та млинці. Але для реалізації цієї ідеї, як й інших сміливих планів, їм не вистачає приміщення.


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 04.11.2019 22:18




загрузка...