У Коломиї попрощалися з почесним громадянином міста Зиновієм Карасем

Сьогодні, 6 березня, у Коломиї в соборі Преображення Христового попрощалися з Зиновієм Карасем. Член ОУН, учитель, священик Української Греко-католицької Церкви, просвітянин, радник міського голови, почесний громадянин Коломиї.

Зиновій Карась помер 4 березня на 85-ому році життя. Почесного громадянина Коломиї поховали на міському кладовищі, що по вул. Довбуша, пишуть Коломийські Вісти. 

Біографія. Зиновій Семенович Карась народився 9 березня 1929 року у селі Журів на Рогатинщині. 

Виховувався у національно свідомій релігійній родині. Коли на західноукраїнські землі повернулися московські окупанти, 15-річним юнаком добровільно вступив у загін УПА, зі зброєю в руках брав участь в бою з більшовиками. Коли відкрита збройна боротьба набрала інших, підпільних форм, Зиновій як член молодіжної ОУН підтримував тісні контакти з підпіллям. Після закінчення Рогатинського педучилища деякий час учителював. 1954 року разом із дружиною виїжджає до Казахстану, звідкіля вступив на заочне навчання у Ленінградську духовну семінарію. Того самого року висвятився на священика Російської православної церкви, відправляв Службу Божу серед українських громад Казахстану, проводив просвітницьку роботу. 

Восени 1957-го його заарештовують, звинувачують у "антирадянській націоналістичній агітації та пропаганді" й засуджують на 10 років таборів суворого режиму. 

Карався у концтаборах Тайшету та Мордовії. Весною 1960-го його запроторили у мордовський концтабір № 5, у кінці цього самого року – в концтабір № 1, де відбували покарання митрополит УГКЦ Йосиф Сліпий, о. Василик, віруючі і священики інших конфесій. Знайомство з митрополитом Йосифом Сліпим стало переломним моментом у житті Зиновія Карася: він поєднав своє подальше життя з УГКЦ. 

«Не пригадую, щоб отець Зиновій вступав у політичні дискусії. Він радше волів слухати, до нього зверталися за порадою в тій чи тій справі. Його часто можна було побачити самітного, в роздумах над проблемами, якими він не з усіма ділився», - пише про Зиновія Карася Степан Гринчишин. 

27.09. 1967 звільнений, приїхав у Коломию, де жила вже родина. Хоча в таборах закінчив профтехучилище за фахом електрик, токар, роботу знайти було важко. Влаштувався в майстерню ремонту медтехніки, закінчив за цим фахом спеціальний учбовий заклад у Харкові. Більше 20 років працював у лікарні, обслуговуючи рентґенівську, фізіотерапевтичну апаратуру, апаратуру операційних лабораторій. 

1990 р. Зиновій Карась розпочав активно займатися громадською діяльністю, обраний депутатом міської ради першого демократичного скликання. Став на захист УГКЦ. Опублікував сотні статей, виголосив сотні лекцій, доповідей, організував Клуб християнської інтеліґенції, кожної неділі після вечірньої Служби Божої читав лекції в Народному домі, найбільше з питань віри. Організував відзначення Свят січових стрільців. 

Член Товариства “Просвіта”. 

З вересня 1993 р. був редактором газети "Християнський вісник" Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ.

Відзначаючи заслуги Зиновія Карася на Коломийщині, рішенням виконкому Коломийської міської ради 17 серпня 2004 р. “За особистий внесок у культурологічну та просвітницьку, державотворчу роботу у справі відродження і утвердження української національної ідеї” йому присвоєно звання “Почесний громадянин м. Коломиї” з врученням свідоцтва № 13 і пам’ятної медалі.