Як виглядали перші українські гривні та чому вони проіснували тільки 3 місяці

До 101-ї річниці запровадження паперових гривень інтернет-видання Бліц-Інфо спільно з дирекцією обласного музею визвольної боротьби ім. С.Бандери підготували матеріал про грошові знаки УНР.

22 січня 1918 року Українська Центральна Рада проголосила Четвертий універсал згідно, якого Україна стала самостійною та незалежною державою. Водночас Центральна Рада зіштовхнулася з питанням потреби для молодої держави власних грошових знаків.

Тож, 1 березня 1918 року у Житомирі в будинку колишнього дворянського зібрання на вулиці Великій Бердичівській, 32 Мала Рада під головуванням голови УЦР Михайла Грушевського прийняла «Закон про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Цим законом за основну грошову одиницю була прийнята гривня, що мала містити 8,712 долі (грами) золота, поділялася на 100 шагів. Також запроваджувалися банкноти номіналом 2, 10, 100, 500 гривень при співвідношенні 2 гривні до 1 карбованця.

У зв’язку з військовими діями проти більшовицької Росії розгорнути друк в Україні було важко. Тож, банкноти планувалось друкувати у Берліні та Лейпцигу в німецькій державній друкарні «Reichsdruckerei». Контроль над виконанням даного замовлення було покладено на спеціальну комісію на чолі з радником Міністерства фінансів інженером Євгеном Голіцинським, яка 15 березня 1918 року від'їхала до Німеччини для укладання угоди.

Паралельно, в київській друкарні Василя Кульженка створили Експедицію заготовок державних паперів (ЕЗДП), яка контролювала друк банкнот та цінних паперів в Україні.

Протягом 1918 року в Берліні було видрукувано банкноти номіналом у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським).

Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних — Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої — зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої — свою улюблену алегорію «Молода Україна» у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву «горпинка»).

Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець, що поділявся на 200 шагів.