Більшість з нас також не вважають себе воїнами: військові звернулися до тих, хто не хоче служити


Все сильніше в нашому суспільстві наростає градус дискусії, стосовно того, хто саме має вступати до лав ЗСУ. І чим дальше ми від 24 лютого 2022 року, тим більша поляризація відбувається в нашому суспільстві.

З однієї сторони, є ті хто став на захист своєї батьківщини та члени їхніх сімей, а з іншої ті, хто залишився дома, будучи придатним до військової служби. Прикарпатські захисники і ветерани опублікували звернення до тих, хто гарними словами виправдовує своє небажання захищати свою Батьківщину.

"Ми, як діючі військові та ветерани, дивлячись на цю дискусію у суспільстві, усвідомлюємо той факт, що певна категорія людей не зовсім правильно розуміє те, хто саме зараз, в основному, захищає свободу та незалежність нашої Держави. В більшості, в якості добровольців, пішли цивільні громадяни з чіткою патріотичною-громадянською позицією, не маючи при цьому військового досвіду, відповідного фізичного здоров'я та морально - психологічної стійкості. І тому нам не до кінця зрозумілі слова, типу: "Я не йду боронити свій край, бо я не воїн". Але більшість з нас, також не вважають себе воїнами і це не зупинило нас йти захищати тих, кого ми любимо, те, що цінуємо та хочемо зберегти", - йдеться у зверненні.

Також, за словами захисників, потрібно враховувати фактор довгої тривалості гострої фази бойових дій, тому що більшість тих, хто пішов з перших днів, не розраховував на таку протяжну тривалість свого перебування в зоні бойових дій.

"З плином часу для більшості тих, хто перебуває на нулі та живе в окопах, взнаки далися морально - психологічне та фізичне виснаження. І справа тут не у втраті мотивації чи зміні переконань, а основна причина в тому, що більшість - це люди не військові, і вони та їхні родини не готові тривалий час жити в умовах постійного психологічно - емоційного навантаження. І коли лунають з фронту гасла: "Повинні відслужити всі, хто придатний до військової служби", то це не говорить про якусь озлобленість до тих, хто не пішов на фронт, та бажанні їм причини якусь шкоду, а мається на увазі те, що ми всі є громадянами, і відстоювати незалежність та свободу своєї держави повинен кожен. Так, є розуміння того, що для більшості з тих, хто не пішов страшно, плюс рідні переживають, але тим, хто пішов також страшно, і у них також є рідні, які переживають",- пояснюють військові.

Воїни вважають, що не потрібно в своє виправдання говорити слова, типу: "це не моя війна", "це війна олігархів", "є якісь міфічні сили котрі прагнуть знищити побільше людей", "я піду тоді, коли прийдуть в моє рідне місто, а та війна десь далеко" і є ще багато інших конфігурацій слів, які люди використовують, щоб виправдати своє небажання захищати свою Батьківщину.

"Як ніколи наше суспільство потребує консолідації, і ми всі повинні зрозуміти те, що наше майбутнє залежить виключно від нас. Бо наш ворог прагне, щоб ми, під впливом внутрішньої конфронтації, почали спершу приймати компромісні варіанти миру, які б призводили ще до більшої поляризації суспільства, а згодом, і зовсім дотисне нас, щоб ми прийняли ідею розподілу країни. Тому ми повинні насамперед виділити спільні для нас усіх ідеали та цінності, щоб можна було навколо них згуртуватись і зрозуміти, за що саме наш народ повинен боротися і бореться",- підсумовують захисники.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!