Чому у Франківську хулігани нищать комунальне майно

Уже не перший тиждень у франківських новинах йдеться про багатостраждального динозавра у міському парку. Йому зламали лапу, кіготь, а потім і підпалили зуб.

Та й загалом у місті порушників не бракує, люди микають з клумб квіти, ламають деревця, палять смітники. Одних ловлять, інші тікають, пише Репортер.

Щодня на охорону громадського порядку в місті виходить майже 100 працівників поліції та військово­службовців. З них 20 із числа громадських формувань. Поліція звітує, що за рік вдалося майже вдвічі знизити кількість кримінальних правопорушень проти громадського порядку та моральності – з 185 до 107.

Втім, вандалів не зупиняють ані патрулі, ані камери. У жовтні невідомі відірвали водостічну трубу з фасаду жіночої консультації на вулиці Січових Стрільців. А в міському парку за місяць тричі мордували фігуру динозавра.

З клумби біля пам’ятника митрополиту Шептицькому серед ночі двоє чоловіків викрали туї, попакували у мішки та намагалися втекти. Тут спрацювала поліція охорони – злодіїв встигли затримати. Ще одних крадіїв взяли після того, які ті поцупили з клумби на площі Шептицького 46 кущів самшиту.

На розгляд сесії міської ради у Франківську підготували цілу програму профілактики злочинності в місті до 2024 року. Одне із завдань програми – охорона публічного порядку, профілактика правопорушень у громадських місцях та в умовах вулиці. Зокрема програмою передбачено встановлення терміналів екстреного виклику поліції та удосконалення системи відеоспостереження.

Наразі у місті працює з сотню камер відеоспостереження, втім більше половини з них спрямовані на дороги. Ще один недолік відеосистеми – проб­лема із потужним сервером, який міг би в режимі реального часу передавати сигнал не лише на Муніципальну варту, а й до поліції. У новій програмі ці хиби мали б виправити.

«Добре, що є патрулі. Відеокамери інколи допомагають, інколи – ні. Бо не у всіх частинах парку є можливість поставити камери і не завжди є можливість ідентифікувати особу із записів камер. Щоб усе працювало, має бути комплекс заходів – і патруль, і камери, і допомога перехожих, – говорить очільниця КП «Центр розвитку міста і рекреації» Руслана Василюк, яке керує міським парком. – І сторож тут не допоможе. По-перше, на сторожівку йдуть переважно старші люди, тож вони злодіям ефективно не завадять. Тим паче сторожі не мають відповідних повноважень, аби затримати порушника».

Не пройти повз

Коли вдалося спіймати браконьєрів на міському озері з лебедями, про порушення повідомили саме небайдужі франківці, каже Руслана Василюк. Люди зателефонували в рибохорону, ті повідомили адміністрацію парку – спільно виїхали й затримали браконьєрів на місці. А камери допомогли зафіксувати сам факт і довести причетність саме цих осіб.

«Ідентифікувати за камерами особу здалека не завжди вдається. Крім того, треба подати записи з камер до Нацполіції, а вони мають провести слідчі дії. Це не завжди допомагає, – додає Руслана Василюк. – Велику роль відіграють саме небайдужі перехожі. Браконьєри лапали рибу приблизно з 21:30, відповідно відвідувачів у парку було багато, але люди проходили повз і не звертали уваги. Люди, мабуть, – найкращий чинник, який може стримувати хуліганські дії».

Наразі на весь парк є лише один патруль Муніципальної варти, тож він не здатний охопити усю територію, крім того, має свої робочі години. У патрульній поліції для таких обходів просто бракує людей.

Щодо відповідальності за скоєне, то Руслана Василюк каже, штрафів недостатньо. Так, наприклад, браконьєри мають сплатити штраф у 350 грн.

«350 грн – це смішно. Досить того, що лебедине озеро – це природно-заповідний фонд і будь-який вилов риби там заборонений, – говорить Василюк. – Тим паче, через них травмується і наша птиця. Ми якось знайшли качку-мандаринку мертвою і довго не могли зрозуміти, що ж із нею сталося. Виявилося, що вона потрапила у незаконні знаряддя для вилову риби. Потім неод­норазово знаходили качок, які заплутувалися у сітки й топилися».

Розповідає, аби загнати рибу в сітку, браконьєри розбирають бруківку з доріжки і жбурляють в озеро. Як доказ водолази дослідили дно озера і дістали з нього пів причепа бруківки.

«Ми не хочемо, щоб вони відбулися штрафом у 350 грн, тому подали заяву на відкриття кримінального провадження за цим фактом. Двоє осіб, яких ми спіймали на місці, ще й залучали дитину. Хлопчик на вигляд віком 8-9 років допомагав їм розтягати ті сітки», – додає Руслана Василюк.

Від протоколу до тюрми

У прес-службі Івано-Франківського міського суду пояснюють – те, що люди називають вандалізмом, не стосується пошкодження комунального майна.

Вандалізм – це наруга над могилами та пам’ятками архітектури. Усе решта – хуліганство, яке може бути як адміністративним, так і кримінальним правопорушенням. На жаль, окремі дані по таких справах, як пошкодження комунального майна, у реєстрі відстежити не можна. Зі слів суддів, які розглядають адміністративні та кримінальні справи, вони таких розглядів цього року не пригадують.

За дрібне хуліганство світить штраф у 119 грн або громадські роботи на строк до 60 годин, або виправні роботи до двох місяців з відрахуванням 20 % заробітку, або адміністративний арешт до 15 діб.

Стаття 296 ККУ передбачає вже штраф до 17000 грн або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі до п’яти років.

Якщо хуліганство завдало шкоди у великих розмірах, є ще стаття 194 ККУ – вона передбачає штраф до 850 грн або громадські роботи до 240 годин, або виправні роботи до двох років, або обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

У поліції Івано-Франківської області відповідь про затриманих хуліганів, що нищили комунальне майно та покарання для них, ще готують.