Чи стане Івано-Франківська область взірцем ведення рибного господарства?

На сьогоднішній зустрічі з керівником Державного агенства рибного господарства Олексієм Бебелем громадські активісти шукали шляхів виходу із ситуації яка склалася у рибному господарстві області.

Оскільки проблем комісія виявила безліч і потрібно шукати варіанти їх вирішення. Адже це не швидкий процес і є багато роботи, повідомляє кореспондент Бліц-інфо.

Кожен присутній міг висловити свою думку щодо ситуації і запропонувати шляхи виходу з неї.

"Поки ми сидимо у місті, хлопці працюють. У мене одне прохання, щоб конкурс був чесний і вибрали достойну людину. Я хочу тільки одного, заради чого я і почав усе це, щоб мій син міг вийти на Дністер чи іншу річку і зловити хоч одну рибку там" - сказав Михайло Бойчук. 

Активісти стверджували, що така негативна тенденція у рибгоспі продовжується вже не перший рік.

"Кожен головний рибінспектор який був в області, займався корупцією. Бо йде величезний вал корупційних коштів з Бурштина, оскільки на каналі ТЕС колись був дозволений платний вилов і рибаки звикли до цього. В результаті всі з області їдуть туди і оплачують штрафи на місці. Це величезні суми, які отримує голова рибінспекції. Частина цих грошей йде в Київ на його міністерську кришу» - заявив представник Федерації риболовного спорту в області, Ростислав Полівчак. 

Також він розповів про величезні проблеми які є у Дністровському каньйоні.

"Дністер поділений на кусочки, кожен браконьєр має свою точку за яку платить відкати і продає собі ящиками свіжу рибу у ресторани"-  говорить Полівчак.

Присутні також шукали виходу як стимулювати інспекторів до праці. І запропонували ідею, яка всім сподобалась.

"Є пропозиція преміювати рибінспекторів за виписані протоколи, по 100 грн. за кожен,оскільки наразі керівник преміює тільки себе" - запропонував один із громадських активістів.

Та найцікавішу ідею звідки взяти гроші на зарибнення річок і зменшити корупційні схеми, висунув один із інспекторів.

"За минулий рік я особисто склав протоколів більш ніж на 120 тис.грн. Це величезні кошти, які після рішеня суду йдуть у розпорядження тих сільських рад, яким завдано збитки. Але вони, на жаль, використовують їх не за призначенням - встановлюють паркани, ремонтують власність сільської ради. Я пропоную, щоб кошти, які сплачують за заподіяні збитки, використовувались для зарибнення водойм у цих місцевостях. Люди будуть більш пильно стежити, чи немає браконьєрів, адже за кожного спійманого порушника, у водоймах буде з'являтися більше риби" - запропонував активіст.

До теми: Комісія перевірила "космічну" премію головного прикарпатського рибінспектора