Дітей вбитої торік калушанки Юлії Волинець розділили

Днями жінку визнали офіційним опікуном дівчинки. Бабуся ж по батькові із Києва, яка також мала намір взяти її під опіку, поставила єдину умову: бачитися з дитиною якомога частіше і брати участь у її вихованні, пишуть Вікна.

У січні минулого року у лісі на Львівщині згвалтували і вбили 26-річну калушанку Юлію Волинець. У неї залишилося двоє малолітніх дітей двох та п’яти років, які на момент смерті калушанки перебували у Запоріжжі, у матері співмешканця Юлії Волинець — Лариси Похилюк. Наприкінці травня у ЗМІ з’явилася інформація про те, що у Запоріжжі було викрадено 5-річну Єлизавету Волинець. Після цього історія набула суспільного резонансу та стала детективною, а за дітей доволі несподівано почали боротися одразу кілька дорослих, які ніяк не могли порозумітися між собою. Історія навіть потрапила у ток-шоу одного з центральних телеканалів.

РІДНІ, ЯКІ СТАЛИ ЧУЖИМИ

Юлія Волинець у десять років залишилася без матері, батько особливо нею не займався. Тож, її виховували родичі, зокрема бабуся, яка померла за рік до смерті Юлі.

Молода жінка народила двох дітей — Лізу та Нікіту — від різних чоловіків, але ні доброю дружиною, ні хорошою матір’ю не стала. Поки вона періодично пиячила, діти були напівголодні та недоглянуті, кажуть сусіди калушанки. Більше того — дітей били.

Батьком Лізи є Сергій Іванчук із Києва. Він визнав своє батьківство, проте участі у вихованні дівчинки практично не брав. Зараз він перебуває за межами України та переховується від поліції. Йому інкримінують вчинення злочину за ч. 2, ст. 309 ККУ (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їхніх аналогів). Він переконує, що зможе довести свою невинуватість.

— Калуська служба у справах дітей звернулася до Калуського міськрайонного суду, щоб позбавити Сергія Іванчука батьківських прав. Фактично з березня по січень йшли суди щодо цього питання. Чоловік на судові засідання не з’являвся, але писав листи, в яких повідомляв, що апелюватиме. Листи він писав під чужим іменем, описуючи неймовірні історії, через які він змушений переховуватися від поліції. Зрештою, батьківських прав його таки позбавили, — повідомила начальник служби у справах дітей Калуської міської ради Леся Дзундза.

Після того, як Сергія Іванчука позбавили батьківських прав, Ліза юридично осиротіла.

Тим часом Нікіта нещодавно батька «отримав». Олександр Похилюк із Запоріжжя, у матері якого деякий час перебували діти, пройшов необхідну ДНК-експертизу і встановив батьківство над  сином. Чи стане він хорошим батьком — питання. Адже, перебуваючи у Калуші, дітей він періодично бив, про що свідчить, зокрема, колективне звернення направлене до служби у справах дітей Калуської міської ради після смерті Юлії. Звернення підписали 12 людей і в ньому йдеться про необхідність захистити малих від колишнього співмешканця жінки.

У листі йшлося, що «чоловік зловживав алкоголем, мав проблеми із законом, неодноразово вчиняв насильство над Юлею і дітьми, а особливо ненавидів Єлизавету, яку постійно принижував та бив». До слова, із заявою до міліції про насильство у сім’ї, яке вчиняв Олександр Похилюк, за життя зверталася і сама Юля Волинець.

Незважаючи на все це, за законом, діти, які мають різних батьків, а відтак і родичів, стали чужими. Нікіта залишився із татом та бабусею у Запоріжжі, а Лізу забрали родичі мами. Зараз вона мешкає в Івано-Франківську разом із тіткою.
Чи спілкуватимуться діти у майбутньому, залежатиме, очевидно, від того, чи зможуть порозумітися дорослі, які ними опікуються. Наразі цього порозуміння помітно мало.

У Калуші на дітей, проте, чекатиме дві двохкімнатні квартири, які поки що опломбували. 

З НОВОЮ МАМОЮ…

Ліза Волинець зараз мешкає в Івано-Фрранківську. Вона ходить у дитсадок та недільну школу, розвивається і називає мамою свою далеку тітку. Надія Калаур, яка забрала її до себе, намагається дати дитині все необхідне. Жінка працює на двох роботах, має квартиру та котедж в Івано-Франківську, тож, може забезпечити дитину. Більше того — вона була готова забрати і Нікіту, щоб не розлучати дітей. Утім, наразі це неможливо.

— Поки ці діти жили у Калуші з бабусею Юлі, ми всією родиною їм допомагали. Діти нас знали. Тому, коли я приїхала забирати Лізу, вона мене впізнала. Коли Юлі не стало, я одразу подумала, що можу забрати цих дітей. Чоловіка у мене немає, але є сестри, у тому числі — й у Калуші, які зможуть мені допомогти, якщо виникне така потреба, — зазначила Надія Калаур на засіданні опікунської ради.

Жінка розповіла також, що зараз дівчинка називає її мамою і згадує хіба що вже покійну бабусю із Калуша. Інших бабусь вона практично не знає. Зараз, щоправда, періодично бачиться із київською бабусею Галиною Іванчук, яка також писала заяву на встановлення опіки над дитиною.

… І НОВОЮ БАБУСЕЮ

Наразі Галина Іванчук може раз на місяць дві години бачити внучку. Це — згідно з графіком побачень, встановленим за рішенням органу опіки за нинішнім місцем проживання дитини. На зустріч із дівчинкою бабуся приїжджає із Києва.

— Я хочу брати участь у вихованні дитини, мати можливість забирати її до себе на кілька днів. Хотіла би познайомити її зі ще однією сестричкою — донькою мого сина від першого шлюбу. Я була б щаслива, якби діти між собою спілкувалися і могли час від часу бувати у мене, — акцентувала Галина Іванчук під час розгляду питання про призначення опіки над Лізою у Калуші.

Жінка має будинок у Києві, отримує кілька тисяч зарплати щомісяця, тож, за матеріальним станом, також могла би розглядатися як кандидатура в опікуни дитини. Втім, бачачи, що Лізі із тіткою добре, вона вирішила поступитися.

— Я бачу, що Ліза дуже прив’язалася до Надії, називає її мамою. І це добре. Ця жінка мені одразу здалася відповідальною і щирою. Але я дуже боюся втратити можливість спілкуватися з дитиною. Дві години на місяць — це дуже мало. І саме слово «графік» мене не влаштовує. Іноді дотримуватися графіку вкрай важко з різних причин. Тим більше — що між нами така відстань. Я прошу вас дозволити мені бачити дитину частіше. Життя склалося так, що син розлучився із першою дружиною, але з невісткою і внучкою я стосунки підтримую. Хотіла би, щоб і з цією дитиною у мене був зв’язок, — акцентувала вона.

Вислухавши обох жінок, комісія вирішила призначити опікуном Лізи Надію Калаур. Водночас, члени комісії проголосували за направлення клопотання до Тисменицької служби у справах дітей щодо перегляду графіку побачень бабусі і дівчинки.

ЧИ ПОКАРАЮТЬ УБИВЦЮ?

Після вбивства Юлії Волинець правоохоронці затримали 30-річного чоловіка із Рожнятівського району, якого підозрюють у вбивстві. За версією поліції, жінка поверталася додому у Запоріжжя з Калуша автостопом, як робила це вже не раз. У Львові вона переночувала у знайомих, після чого поїхала на автостанцію. Там познайомилась з чоловіком, який проживав у Львові разом зі своєю співмешканкою та її донькою. Той заманив її у лісосмугу, де згвалтував, у тому числі — у неприродній спосіб, використовуючи різні предмети. Від отриманих травм та больового шоку жінка померла на місці події, а вбивця вкрав її ноутбук, телефон, банківську картку і втік. Цей злочин він здійснив у стані алкогольного сп’яніння.

Працівники карного розшуку затримали зловмисника. Наразі його справа перебуває у суді. Чоловікові загрожує позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Втім, судова справа — непроста. Паралельно з правоохоронцями своє розслідування проводять і журналісти. І дані розслідувань суттєво різняться.

Зокрема, є підозра, що за вбивство судять людину, яка на момент його скоєння уже перебувала у СІЗО через скоєння іншого злочину. А це означає, що справжній убивця або навіть кілька, залишаються на волі. Також з’явилася версія про замовне вбивство Юлії Волинець. Ниточки справи ведуть у Калуш. Тож, історія ще, очевидно, матиме продовження.