Дністер мусить вижити. Чи надовго затишшя з будівництвом ГЕС?

Про будівництво каскаду ГЕС на Дністрі активно заговорили ще наприкінці 2015 року. У районі заповідних територій, зокрема Дністровського каньйону, вирішили побудувати шість гідроелектростанцій, тобто перегородити річку і створити водосховища.

Проект мав зачепити Івано-Франківську, Чернівецьку й Тернопільську області, пише Репортер.

Мешканці прилеглих сіл, активісти, журналісти, екологи уже не перший рік доводять, що це вб’є ріку, але чиновники в Києві, виглядає, надто зацікавлені в будівництві. Поки що все затихло, та чи надовго?

З Дністром усе життя

Село Городниця на Городенківщині розташоване на березі Дністра. Четверта з шести міні-ГЕС запланована за 2 км від нього.

Сільський голова Городниці Дмит­ро Коломийчук розповідає, що приїжд­жали активісти і збирали підписи, їх передали директору заповідника «Дністровський каньйон», який направив петицію до Києва.

«Також у Городенці була зустріч з представниками «Укргідроенерго», з села прийшли 200 людей. У Києві сказали – подумають, і відтоді ніхто нічого не каже, – розповідає Коломийчук. – Вони хочуть побудувати водосховище на 28 км. Річки, які впадають у Дністер, пропадуть. Але наші люди активні, ми такого не допустимо».

«На зустріч до райцентру поїхало майже ціле село своїм коштом. Як стали перед будинком культури і почали співати пісні про Дністер, то вся Городенка плакала, – додає вчителька Ганна Дирбавка. – На жаль, наше районне начальство мовчить. Ми робимо, що можемо, казали навіть, що власним коштом проведемо західноукраїнський референдум, що перекриємо дорогу на Європу… Але їм треба просто відмити гроші – вода все сховає».

Місцеві кажуть, на вихідні влітку приїжджають туристи з України та закордону, купаються, засмагають і сплавляються по Дністрі. Хотіли б розвивати туризм у регіоні, очікують на співфінансування обласної ради.

«Ми тримаємо порядок, насадили верби, поставили лавочки, щоб люди могли відпочивати, – каже пані Ганна. – Клімат тут дуже сприятливий, вирощуємо помідори, хурму. Усе залити водою – це варварство! Річка й так помирає. Колись глибина була три метри, тут ходили катери, баржі, річковий флот. Тепер уже нема».

У селі були великі повені у 1941, 1969 і у 2008 роках, пригадує сільський голова. Якщо ГЕС побудують, Городницю, як і інші села в регіоні, затопить і мешканців доведеться переселити деінде. Більшість людей живуть тут усе життя і не уявляють, як покинуть свої будинки, цвинтар з могилами батьків. До того ж, у те, що їм дадуть житло, не вірять.

«Люди прожили тут усе життя, як можна залишити те, що збудували, – не лише свою хату, а й школу, церкву?.. Дністер нас годує, ми беремо воду з річки. Село треба розбудувати, а не затоплювати його», – говорить місцева мешканка Ганна Микитин.

Перша згадка про Городницю була ще у 1427 році. У 20-30-ті роки минулого століття, за Польщі, тут був курорт – набережна, павільйони, ліхтарі. Тепер важко дивитися, як все хочуть зруйнувати, каже художник Андрій Кучмей.

«У Новодністровську глибина ріки – сантиметрів 40-50. Якби таке було в моїй Городниці, то я б одразу вмер. Постійно ходжу дивитися, чи впав Дністер, чи піднявся, чи чистий – я з Дністром живу все життя», – говорить художник.

Треба чекати на експертизу

Згідно з розрахунками екологів, після спорудження електростанцій вода підніметься щонайменше на дев’ять мет­рів і утвориться водосховище довжиною 28 км. Третя за довжиною річка України перестане бути швидкоплинною, вода в ній замулиться і стане стоячою. Через це зникнуть деякі види риб – клен, рибець, марена, стерлядь. Мало того, зникне сам Дністровський каньйон – одне з семи природних чудес України.

«Дністер – це ексклюзивна екосистема, у ній вже не буде водитися багато червонокнижних риб. Зникнуть унікальні пейзажі, – каже еколог Владислав Кириченко. – З точки зору економіки, вигоди теж небагато. Ефективнішими були б альтернативні механізми отримання енергії».

«Передбачити вплив від будівництва ГЕС дуже важко через те, що вони хочуть робити електростанції старого формату, просто заливати дамбою, перекривати річку в шістьох місцях, – говорить активіст Володимир Гергелюк. – У Києві зараз займаються збором попередніх документів, науково-дослідні організації мають провести екологічну експертизу. Я говорив з фахівцями – значно вигідніше було б робити сонячні станції аналогічної потужності».

Реалізовувати «антидністровський» проект мало б ПрАТ «Укргідроенерго». 25 вересня його директор Ігор Сирота зробив заяву якраз щодо будівництва ГЕС на офіційному сайті підприємства. Зазначив, що роботи можуть розпочати лише після будівельної та екологічної експертиз, а їх ще не проводили. Тому й про затоплення навколишніх сіл, мовляв, говорити передчасно.

«Будівництво може розпочатися лише після врегулювання в рамках законодавства майнових і компенсаційних питань з власниками земельних ділянок та нерухомості, що потраплятимуть в зону впливу затвердженого проекту, – говорить Ігор Сирота. – «Укргідроенерго» відома позиція противників будівництва, які активно її просувають. Але існує й інша позиція громадян України, які вважають будівництво ГЕС доцільним і цілком прийнятним – за умови дотримання природоохоронних норм і застосування сучасних світових практик. За нашими даними, більшість людей просто недостатньо інформована щодо стану проекту будівництва ГЕС у верхів’ях річки Дністер, в той же час, окремими особами навмисно створюється однобока точка зору».

Івано-Франківська обласна рада ще наприкінці 2015 року на сесії прийняла рішення заборонити будівництво ГЕС на Дністрі й рекомендувала районним та сільським радам зробити те саме. Минулого тижня голова облради Олександр Сич розповів, що область навпаки хоче розвивати туристично-рекреаційний потенціал Дністровського каньйону.

«На замовлення обласної ради провели соціологічне дослідження, яке ми доведемо до відома громадськості та депутатів, – каже Олександр Сич. – Я сподіваюся, що самі ініціатори будівництва ГЕС та інвестори візьмуть до уваги думку людей. Закон чітко каже: якщо станція буде розташована на території місцевої громади, то саме громада має приймати рішення, чи будувати її, чи ні».

Дослідження проводили в липні серед мешканців Галицького, Городенківського, Тисменицького і Тлумацького районів. За результатами, лише трохи більше 40 % респондентів знають про наміри будівництва ГЕС. Більше 60 % вважають, що ГЕС негативно вплине на місцеву екосистему, 14,5 % – що вплине позитивно і майже 19 % вважають, що будівництво ніяк не позначиться на екології. Та якщо рішення про будову ГЕС приймуть, то 50 % респондентів сказали, що приймуть його, і лише 16,5 % готові виходити на акції протесту.