Глава УГКЦ прокоментував конфлікт навколо храму Благовіщення у Коломиї

Минулого тижня у м. Коломия Івано-Франківської області між вірними Української Греко-Католицької Церкви і Української Православної Церкви з новою силою розгорівся міжконфесійний конфлікт навколо храму Благовіщення Пресвятої Богородиці. У неділю, 22 жовтня, він отримав своє продовження.

З цього приводу було опубліковано офіційну заяву Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ, у якій було підтверджено незмінність позиції як самої єпархії, так і всієї Української Греко-Католицької Церкви про неприпустимість силового захоплення храмів чи будь-якого іншого майна, пише  Департамент інформації УГКЦ.

Ми поцікавилися думкою Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ, щодо цих подій. Вашій увазі пропонуємо невелике інтерв’ю.

Ваше Блаженство, як можете прокоментувати останні події щодо Благовіщенського храму в Коломиї?

Я дізнався про цю прикру ситуацію, перебуваючи з пастирським візитом у Великобританії у зв’язку зі святкуванням 60-ї річниці заснування структур нашої Церкви в цій країні. Звістка про протистояння між православними і греко-католиками в Коломиї мене дуже засмутила. Переконаний, що, коли дві церковні громади в такий спосіб воюють за церковне майно, то програють усі ‒ у такому протистоянні переможців не буває. У час, коли наші найкращі сини й дочки гинуть на фронті, боротьба за храми ‒ це немовби насміхання над їхніми ранами і стражданнями. На мою думку, таке протистояння вигідне нашим ворогам, які давно стараються знищити релігійний мир в Україні та представити Українську Греко-Католицьку Церкву як агресивного винуватця війни на Сході України.

Чому, на вашу думку, почалося це протистояння і чому саме тепер?

Старовинний дерев’яний храм Благовіщення Пресвятої Богородиці є символом нашого християнського коріння в Коломиї. Цей храм був насильно забраний у наших вірних у 1946 році. Наскільки мені відомо, він і тепер є власністю Української Держави. За рішенням української влади, на початку 1990-х років цей храм був переданий у користування Московському патріархатові. Тоді наша громада таке рішення сприйняла з великим болем, але погодилася на нього як на тимчасовий розв’язок, доки православна сторона збудує свій храм. Ми навіть не знали про те, що були укладені якісь письмові угоди чи надані гарантії, котрі закріпили право УПЦ на користування цим храмом. Мене дивує позиція місцевої влади в Коломиї, яка поставила під сумнів власне рішення, прийняте в 90-х роках, давши поштовх новим дискусіям на цю тему в громаді. Викликає сумнів і професійність обґрунтування причини такого перегляду, оскільки громаді УПЦ вдалося виграти суд проти міської влади. Саме рішення суду на користь цієї конфесії остаточно збурило громаду Коломиї.

Ваше Блаженство, усіх дивує поведінка військових капеланів, які начебто очолили рейдерське захоплення храму. Що ви про це можете сказати?

У мене створилося враження, що непослідовні дії влади хтось намагається виправити коштом патріотичних почуттів коломиян, зокрема й наших священиків, які дуже чутливі до цих обставин унаслідок пережитого досвіду, набутого на фронті. На мою думку, емоції взяли гору над тверезою оцінкою ситуації. Бо, вважаю, силові спроби завадити виконанню рішень суду є помилкою. Ми в Україні повинні стверджувати силу права, а не право сили, як про це навчав св. папа Іван Павло ІІ. На моє переконання, той, хто обстоює свою позицію так, як це було вчинено в Коломиї, наражається на поразку. Свої права треба виборювати в суді, і це передусім повинна робити міська влада.

Який бачите розв’язок цього конфлікту? Що треба зробити, щоб протистояння припинилося?

Насамперед, думаю, обидві сторони повинні заспокоїтися і відмовитися від будь-якого силового протистояння. Наші капелани мають припинити блокування храму та передати право обстоювати інтереси церковної громади своєму єпископові. Саме він уповноважений як представляти свою паству перед органами державної влади, так і вести спокійний діалог із місцевим єпископом УПЦ. Вважаю неприпустимим втручання в цю дискусію громадських, політичних чи військових організацій.

І ще одне запитання: як ви оцінюєте позицію Коломийсько-Чернівецької єпархії в цій справі?

Я підтримую позицію місцевого єпископа, висловлену в Заяві від імені єпархії 21 жовтня 2017 року. Особливо хочу подякувати владиці за заклик, скерований до вірних, ‒ поважати представників інших християнських конфесій, чого ми не почули з православного боку. Також цілковито підтримую заклик створити чотиристоронню комісію із представників обласної і міської державної влади, а також місцевих єпархій УГКЦ і УПЦ. Що швидше цей конфлікт повернеться в правове поле, то швидше спільними зусиллями буде розв’язаний.

На завершення прагну закликати вірних нашої Церкви і людей доброї волі до усильної молитви за нашу громаду в Коломиї, за мир і спокій у цьому славному місті, за усунення ненависті й ворожнечі між християнами та за благодать Святого Духа для місцевої влади, щоб якнайшвидше цей конфлікт було вичерпано.