Громадські слухання по генлану Івано-Франківська без громадян?


Якщо ви не хочете, щоб у сусідньому сквері повирубували усі дерева, щоб на березі міського озера посеред дач та городів з’явилися замки місцевих князьків або у дворі вашого будинку виросла багатоповерхівка, ви маєте вивчити генплан.

Відтак однією з найважливіших подій в житті кожного мешканця Івано-Франківська мали б стати громадські слухання з приводу коригування генплану, до проведення яких залишилось лише 5 днів. Ви також про них не чули?

Повідомлення про проведення громадських слухань з приводу коригування генерального плану Івано-Франківська з’явилося кілька тижнів тому на сайті департаменту містобудування та архітектури міськвиконкому, а згодом і на сайті міста. Час: 26 листопада (вівторок - ред.), 13.00. Місце: Народний дім (вул. Шевченка, 1).

 

Громадські слухання без громади?

Навряд чи багато людей зможуть відпроситися з роботи у будній день, навіть з огляду на таке важливе питання, як обговорення генплану. Щоб громадські слухання були справді ефективними, їх призначають у післяробочий час або на вихідні.

Незручний час - не єдина проблема у підготовці цих громадських слухань. Коли "ГК" поцікавився у депутатів-членів постійної депутатської комісії з питань будівництва, архітектури та земельних відносин, чи планують вони взяти участь в обговоренні коригування генплану, виявилось, що депутати про слухання нічого не знають. Голова цієї комісії Петро Гавриш перепитав у журналіста, коли і де мають відбутися слухання, і додав, що ще не прийняв рішення про свою участь.

Володимир Балагура, відомий у місті забудівник, одразу ж запевнив, що двістівідсотково буде на слуханнях, адже всі мешканці міста мають жити згідно з єдиними правилами. "А коли вони будуть і де, бо я про це нічого не чув?" - перепитав забудівник на завершення розмови. Не знали про слухання також Микола Вітенко, Роман Онуфріїв, Юрій Соловей. Список можна продовжити, але навіщо?

Згідно зі статутом територіальної громади міста, вести громадські слухання з приводу генплану має міський голова. "Розпорядження про проведення слухань на сайті міськвиконкому немає. Більше того, з повідомлення не зрозуміло, чому громадяни мають взяти участь у цих слуханнях, які саме питання там мають розглядатися, який порядок денний, хто головує і хто доповідачі. Усе це є порушенням процедури проведення громадських слухань, визначеної постановою Кабміну №555", - акцентує увагу Тарас Случик, керівник регіонального відділення Інституту політичної освіти.

Щоб взяти участь в обговоренні змін до генплану, громада мала би із ними ознайомитися заздалегідь. Однак ні на сайті департаменту, ні на сайті міськвиконкому ми не знайшли жодних містобудівних документів, які будуть розглядатися на слуханнях. Підготуватися до слухань не мають змоги не лише звичайні мешканці. Жоден з опитаних "ГК" депутатів не бачив попередньої документації і не знає, які питання мають бути винесені на громадські слухання. У виконкомі нам також нічим не допомогли, але зауважили, що підготовкою громадських слухань, як і коригуванням генплану займається департамент містобудування та архітектури.

Повідомлення про проведення громадських слухань 26 листопада з’явилося за місяць до цієї дати - з дотриманням терміну. Але усі інші вимоги законодавства було порушено. Якби такі громадські слухання все ж відбулися, їх могли б визнати недійсними, наголошує Тарас Случик. Головний архітектор міста Володимир Гайдар визнає, що юристи департаменту таки недопрацювали з порядком дотриманням процедури.  "У такому форматі проводити громадські слухання справді не варто, тому ми їх плануємо перенести", - запевнив голова департаменту.

Володимир Гайдар пояснив, що містобудівної документації, яку мають обговорювати на слуханнях не вивішували на сайті, бо вона ще не готова: "Львівське ДП Державний інститут проектування міст "Містопроект" не передало нам розроблений генплан. Є ще величезний обсяг роботи, який ми маємо допрацювати. "Містопроект" трохи пригальмувало свою роботу, зокрема, через непроплату їм усіх коштів. Гроші за роботу перерахували, але їх затримало казначейство. Фахівці зі Львова через це двічі не змогли приїхати до Франківська на робочу зустріч". Володимир Гайдар сподівається, що "Містопроект" передасть у департамент готову документацію за декілька тижнів. Тоді й назначать "офіційні" громадські слухання. Тепер уже з дотриманням усієї процедури.

 

Генплан чи реклама генплану?

У січні 2012 року франківчани вперше отримали доступ до частини генерального плану міста, який виклали спершу на сайті міськвиконкому, а згодом на сайті департаменту архітектури. Тоді чиновники визнали, що саме через відсутність доступу до генплану в Івано-Франківську зникло чимало зелених зон, бо на їх місці з’явилися багатоповерхівки. Відповідно, визнали необхідність внесення коректив до наявного генплану, розробленого Українським ДІ проектування міст «Діпромісто» у 1997 році. Останнє коригування генплану відбулося у 2001 році, тож те, що бачать зараз мешканці міста, також не відповідає дійсності.

На прес-конференції у січні 2012-го екс-голова департаменту Олег Гаркот запевняв, що оприлюднення генплану в Інтернеті вперше дає можливість підприємцям вести прозору та чесну діяльність, а громаді - ефективний контроль за дотриманням генплану. Пам’ятаєте, за що Гаркота кинули за ґрати? Один із корупційних траншів чиновнику у розмірі 30 тисяч доларів передбачався за видачу кадастрової довідки та коригування генплану.

Йшлося про зміну цільового призначення землі. Чи побачили б ці "корективи" мешканці на вивішеній на сайті "схемі генплану?" Якраз ні. Це можна відстежити тільки у детальному плані території. На сайті зараз доступні ДПТ лише кількох районів, але далеко не цілого міста. Тут Гаркот правий -  публічність є найкращим способом боротьби з корупцією. Якби мешканці мали доступ до усієї містобудівної документації, колишній головний архітектор просто не мав би підстав брати хабар. Змінити цільове призначення землі непомітно для громади міста було б неможливо.

 

Секретні файли?

В Інституті політичної освіти, який на національному рівні реалізовує моніторинг і проводить громадську експертизу доступності генплану, наголошують, що вищезгаданий документ, який оприлюднено на сайті міськиконкому та департаменту, - це не цілком генплан. "Генплан є фінальним документом, який на загал пояснює, в якому напрямку має розвиватися місто: де будуть прокладені транспортні магістралі, який буде відсоток зелених насаджень, чи будуть велодоріжки тощо. Найважливішими документами для громади є "Зонування" та детальні плани територій, які розробляються на підставі генплану, - пояснює Олександр Солонтай, експерт ІПО. -  Мешканці можуть вважати, що користуються генпланом, лише тоді, коли зможуть легко прогуглити в Інтернеті інформацію аж до останнього будинку. Сама по собі карта без текстових додатків - це реклама генплану, а не генплан", - підсумовує Олександр Солонтай.

Чинний генплан - це набір документів, які усі разом уміщаються в папку товщиною сантиметрів із 15. Володимир Гайдар вважає, що представлений на сайті департаменту документ, який називається "Схема генерального плану міста", цілком має задовольнити потреби громадян: "Тут добре видно усі зони, видно червоні лінії, є вся інформація, яка потрібна. Схема зроблена шляхом перенесення з паперового носія тієї інформації, на яку не наклали гриф "Для службового користування".

Головний архітектор зауважує, що для електронної карти з паперового варіанту генплану витягли максимум інформації, який був доступний, зокрема й текстової. Оприлюднювати навіть цей варіант було ризиковано, каже Володимир Гайдар. "Ми знайшли свій спосіб оприлюднити старі паперові плани. Багато відділів та управлінь архітектури обласного підпорядкування побоялися зробити так, як ми. Нас зобов’язували обґрунтувати, чи маємо ми підстави оприлюднювати те, що ви зараз бачите. Це пройшло через прокуратуру. Цікаво, що пішов уже третій рік, відколи вступив у дію закон про оприлюднення генпланів, але рішення зняти грифи з’явилося лише тепер".

В ІПО показують відповідь на запит з Мінрегіонбуду про те, що зняття грифів «Для службового користування» - у компетенції виключно органів місцевого самоврядування, адже розпорядником генплану є міська рада. Зняти гриф міг мер, сесія міськради або комісія при департаменті. 13 листопада віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул нагадав, що це зробити таки доведеться, і поставив завдання Держагентству земельних ресурсів до кінця першого кварталу 2014 року зняти з картографічної основи для розробки генпланів гриф «Для службового користування».

Чого ж бояться чиновники? "Перед тим, як оприлюднити цю схему, ми писали в "Діпромісто" на предмет того, яку інформацію можна оприлюднювати і чи можна генплан оприлюднити в принципі. Вони відповіли, що не можуть зняти гриф, але дали перелік на двох аркушах елементів, які не можна оприлюднювати. Це стратегічні об’єкти, які не можна розсекречувати, щоб за ними не здійснили наведення, скажімо, з метою бомбардування. Вежі, мережі тощо. Наприклад, сесія вирішить зняти гриф, ми знімемо, а потім до нас прийдуть відповідні служби і спитають, хто дозволив оприлюднити секретні об’єкти. Так, є наказ про зняття грифу, але немає механізму, як це зробити", - зауважує головний архітектор.

Новий відкоригований генплан, який незабаром таки представлять на громадських слуханнях, як запевняє Володимир Гайдар, на сайті виставлять в оригіналі з усіма додатками та текстовою частиною. На обговорення винесуть "Основний кресленник" - це величезна карта, де будуть позначені усі функціональні зони, вулиці і дороги у межах червоних ліній, згідно з вимогами до такого документа. Для його підготовки "Містопроект" опрацювало пропозиції департаменту, а також попередні пропозиції, які висловлювали підприємці, власники земельних ділянок, мешканці міста та проектні організації. Таких пропозицій було понад 60. Як запевняє Володимир Гайдар, крім громадського обговорення, документ винесуть на депутатську комісію та містобудівну раду. Ймовірно, що відбудеться кілька громадських слухань з цього приводу.

У наступних публікаціях "ГК" розповість про те, що таке історико-архітектурний опорний план, який є складовою частиною генплану, як мешканцям підготуватися до громадських слухань, на що треба звертати увагу при читанні генплану та як оцінити ефективність документа, який представлять на обговорення.  

Наталка ГОЛОМІДОВА, "Галицький кореспондент"