Ігор Ткач: Трохи про Народну Раду (від слова “радитися”)


Трохи про раду (від слова “радитися”) Коли ми, прості громадяни, говоримо про Народну раду і революційну логіку, де основним пунктом є стаття п’ята Конституції про те, що «єдиним джерелом влади в Україні є український народ», то саме це ми і маємо на увазі.

Чому люди вийшли на Майдан? Люди вийшли проти беззаконня, вибіркового (даруйте за слово) правосуддя, подвійного-потрійної моралі, тотальної корупції. Коли ми говоримо «повне перезавантаження влади», то ми саме це і маємо на увазі. Який сенс «нещадно боротися із режимом» Януковича в Києві, як такі самі малі януковичі є в Калуші, Івано-Франківську, Надвірній та інших містах і селах? «Янукович» – це збірне поняття як і «тітушки», воно сидить в кожному із нас, в наших головах, і з цим треба боротися щодня.

Європа – це перш за все цінності: свобода слова, справедливий і чесний суд, рівність можливостей, висока гідність і права людини, законність, діалог влади із народом… В Європі на першому місці стоять принципи, а вже далі прізвища… Спочатку світоглядні засади та ідеологія, що виражена в партійних програмах – а вже потім партійні лідери.

Не проголосивши ніяких цих принципів Івано-Франківська обласна рада не погребувала оголосити прізвища, з них – багато достойних, але й негідників також купа. Чому так стається? А все тому, що нам простим громадянам треба задуматися над тим, а яким же способом місцева партія регіонів «рішає свої справи»? Чи не у тісній співпраці із – прошу вибачення за літери – «національно-патріотичними силами»?

Та вони всі куми, свати, кєнти між собою, спільні гроші та бізнес, спільні курви в саунах! А ми і далі хочемо змінити систему, чи обміняти обличчя ті що є на ті що є???

Ну от створили Народну Раду в Івано-Франківську. Хто туди увійшов? Депутати обласної ради. Як таке може бути, як в країні відбулася революція, де основним питання в порядку денному – повна дискредитація усіх гілок влади, в тому числі й на місцях – обласна рада, міські ради скромно не винесли на обговорення питання про своє власне дострокове припинення повноважень? Що це за роздвоєння особи – з одного боку ніби революціонери, входять в «альтернативний орган влади», але старої моделі влади із зарплатами-машинами-секретарками не лишаються… Не готові до перезавантаження? Так і Янукович також неготовий.

До гасла «Зека геть!»  сміливо можна додати «Мощі геть!»
Вони, ці політичні трупи, хто вже більш як двадцять років по садистськи «люблять» Україну, ті, які у вишиванках розкрадали народне майно із криками «Слава Україні!», ті які були затримані за хабар і відмовились надати «пальчики» на експертизу (в той самий час, як решта точно грошей в руки не брали), ті що однією своєю дупою (і гепою) сиділи на трьох державних кріслах одночасно, що є чистої води корупція, ті що бігають із партії в партію як щури за напрямком політичного вітру, ті що говорять нам «сопляки» або «пішки попід стіл» в той самий час як кримінальна приватизація – їх рук справа, політично-поетичні імпотенти та інші краєзнавці, що далі пустопорожньої балаканини їх роботи ніхто не бачив, ті хто просить у криміналу чи бандитської влади грошей, посад і сприяння, з дозволу сказати «пластуни, що не зрадили своїх присяг» передсмертних записок котрих чекають всі підприємці регіону, «професійні революціонери-народожери» і «непотопаємі політичні пластівці» та проститушки, що називають себе вершками суспільства, інша політична наволоч – всі вони вважають, що мають повне право бути в революційній Народній Раді, бо вони «також були на майдані»? Без влади ніяк…
А ми хто? Веселі картинки по телевізору? Де громадські активісти, сотники й десятники, курінні, журналісти і підприємці, афганці і футбольні фани?

Негайне оголошення про розпуск усіх рад усіх рівнів через втрату народної довіри! Тільки альтернативні органи влади і самоорганізації! Це – якщо у нас революція.

Товариство!
Мусять бути люстраційні критерії. 
Тільки народ може провести люстрацію, бо чинна влада, в тому числі і місцева, ніколи собі «не відстриже яєць»! За основу можна взяти критерії оцінки громадянського руху «Чесно» – ті що стосувалися виборів до парламенту в 2012 році.

На мою думку, в Народній Раді не може бути людина, яка не відповідає критеріям доброчесності, а саме:

Критерій 1. «Непричетність до порушення прав і свобод людини»

Порушником вважається той, щодо якого у відкритих джерелах знайдено достовірну інформацію про порушення прав і свобод людини (наприклад, посягання на життя і здоров’я людини, порушення екологічних прав, права власності, рейдерство, обмеження свободи слова або права на інформацію, дискримінація чи «мова ненависті») або про зловживання особою своїм правом (наприклад, подання позову до журналіста або ЗМІ з вимогою надмірної грошової компенсації моральної шкоди тощо). Причетність особи до порушення прав і свобод людини може полягати як у безпосередньому вчиненні відповідних дій або бездіяльності, так і у спонуканні до цього інших осіб, прийнятті рішення, що призвело до порушення, приховуванні порушення тощо. Враховуються випадки грубого порушення прав або неодноразові випадки незначних порушень. Невідповідністю також вважається ініціювання та голосування питання, прийняття якого може призвести до порушення прав і свобод людини згідно з висновками правозахисних організацій або якщо це очевидно. Окремим порушенням вважається протиправні дії щодо учасників мирних протестів, працівників ЗМІ, лікарів і волонтерів, в тому числі видання злочинних наказів та розпоряджень, винесення несправедливих чи неправосудних або неспівмірних непропорційних рішень судів, надання висновків експертів, слідства, привласнення пожертв, обмеження права висловитись громадянину на віче чи майдані з трибуни тощо. Вважати, що фізична присутність на майдані і участь в протестах не може бути підставою для «амністії» щодо цього критерію.

Критерій 2. «Непричетність до корупції та інших зловживань»

У своїй оцінці виходити із раніше оприлюдненої, обґрунтованої інформації, яка дає вагомі підстави припустити можливу причетність особи до корупції у широкому розумінні – від хабарництва, сприяння призначенню на посаду близьких осіб, зловживання із земельними ресурсами або під час державних закупівель, участі особи у привласненні державного чи комунального майна, – до порушення вимог щодо несумісності, прийняття рішень за наявності конфлікту інтересів або підтримки ініціатив, що сприяють корупції. Також враховуються випадки зловживання статусом народного депутата, депутата рад інших рівнів, держслужбовця чи правоохоронця взагалі і зокрема: отримання особою нагород, відзнак, особливих пільг з використанням свого статусу (автомобільних номерів Верховної Ради, встановлення освітлювальних і сигнальних спецзасобів, пропусків, державної квартири тощо), а також перевищення належних норм транспортних чи інших витрат, що здійснюються за рахунок державного чи місцевого бюджетів. Вважати, що фізична присутність на майдані і участь в протестах не може бути підставою для «амністії» щодо цього критерію.

Критерій 3. «Незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців» і особисте голосування, відвідуваність сесій чи інших обов’язкових в роботі засідань чи інших видів публічної роботи посадових і службових осіб влади незалежно від виборності чи призначення».

Порушенням вважається невходження депутата, обраного за виборчим списком політичної партії або висунутого політичною партією в одномандатному окрузі, до складу фракції цієї політичної партії, а також вихід або виключення із фракції тієї партії, від якої народний обранець йшов на виборах. Для депутатів всіх рівнів порушенням вважається неодноразовий перехід по фракціях чи групах, а саме другий перехід до нової фракції. Крім того, невідповідністю цьому критерію є «синхронне» голосування з іншими фракціями у більш ніж 50% випадків протягом однієї сесії. У якості порушення зараховується неособисте голосування, тобто голосування депутата під час пленарного засідання Верховної Ради чи сесії місцевої ради, на якому згідно з даними особистої письмової реєстрації депутат був відсутній, а також фальсифікація документів чи повідомлень лічильної комісії колегіальних органів влади чи зборів громадян, громадських і дорадчих чи консультаційних рад, народного віче тощо. Також порушенням є голосування за іншого депутата, якщо зафіксовано принаймні один випадок голосування замість іншого депутата. Для встановлення порушення використовуються трансляції пленарних засідань, фотоматеріали, документи (стенограми, рішення, протоколи тощо), відеозаписи парламентських засідань та сесій рад різних рівнів, програми теленовин, повідомлення у ЗМІ та зізнання окремих депутатів у неособистому голосуванні. Вважати, що фізична присутність на майдані і участь в протестах не може бути підставою для «амністії» щодо цього критерію.

Критерій 4. «Прозорість діяльності та підзвітність»

Порушенням критерію вважається: неоприлюднення декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за попередній рік чи інший звітний період; ненадання автобіографії або відомостей з неї, в тому числі відповідно записи трудової книжки і військового квитка, дипломів та документів про освіту, інших документів; ненадання інформації про комерційні інтереси особи на звернення громадян, зокрема інформації про наявність належних йому/їй підприємств або корпоративних прав та про передачу цих прав в управління, непрозорістю також вважається ненадання на звернення громадян повного і достовірного списку помічників-консультантів, радників, помічників або ненадання інформації про використання коштів, які виділяються з державного бюджету на виконання повноважень.

Критерій 5. «Відповідність стилю життя задекларованому майновому стану»

Порушення має місце, коли витрати особи не співмірні з його задекларованим майновим станом (станом його сім`ї), тобто коли витрати явно перевищують декларовані доходи за відповідний період часу. Зокрема, враховується користування дорогими аксесуарами, транспортними засобами; значні витрати (дорогий ремонт помешкання, екзотичний відпочинок тощо); витрачання значних коштів на благодійність; або набуття у власність дорогої нерухомості, цінних паперів тощо.

А тепер, дивимося СПИСОК кандидатів в Народну Раду (бо вони вже собі чомусь вирішили, що там уже є дійсними членами) і відфільтруймо зерно від полови!

Депутати Івано-Франківської обласної ради 
Свобода усі – 18
Сергій Адамович, Ігор Дейчаківський, Олег Загурський, Ігор Івасюк, Михайло Мельник, Віктор Неміш, Манолій Піцуряк, Василь Попович, Микола Різник, Володимир Семко, Ігор Середюк, Василь Скрипничук, Богдан Соляник, Ярослав Ткачівський, Сергій Федорців, Іван Харук, Ігор Шевчук, Роман Яковина.
Батьківщина усі – 16
Василь Артим, Василь Бежук, Василь Будз, Степан Волковецький, Ярослав Гоголь, Анатолій Дронь, Дмитро Дякур, Дмитро Захарук, Микола Зелінський, Петро Книшук, Микола Кузьма, Олександр Левицький, Юрій Романюк, Андрій Троценко, Іван Угрин, Тарас Хованець.
Наша Україна усі – 13
Ольга Бабій, Ганна Беляшова, Зіновій Береговський, Олександр Джура, Остап Дзеса, Роман Дрінь, Володимир Олійник, Ігор Олійник, Степан Пушик, Олександр Шевченко, Петро Шкутяк.
Українська партія – 6
Іван Кондрат, Ігор Матвійчук, Сергій Насалик, Роман Павлів, Оксана Табачук, Черневий Юрій.
Фронт змін усі 11
Юрій Бабій, Іван Данилишин, Дмитро Дзвінчук, Володимир Іванишин, Ігор Кулай, Дмитро Неміш, Сергій Плотніков, Руслан Попадинець, Андрій Романчук, Віталій Фейчук, Володимир Шувальський.
УНП 2
Михайло Винник, Василь Головчак
Відродження
Іван Артемович, Тарас Скоропад
Удар всі 6
Роман Білик, Наталія Кость, Микола Палійчук, Тарас Парфан, Арсен Сідаш, Володимир Поліш
НРУ
Ярослав Єфімчук, Богдан Костинюк, Ігор Шумега
Воля: 9 
Михайло Андрусяк, Михайло Гнип, Іван Данів, Микола Семанюк, Ярослава Ульванська, Михайло Кучер, Ярослав Шинкарук, Мирослав Карабін, Василь Матійчик.
Позафракційні:
Володимир Грабовецький, Наталія Дуб