Карпатські річки стають каналізаційними колекторами

Гірські річки невідворотно перетворюються на стічні канави. Бурхливий розвиток туристичної інфраструктури у Карпатах без продуманих комплексних заходів екобезпеки вбиває колись кришталево чисті й уславлені в піснях «стрімкі потоки й ріки». Екологи застерігають: вже через десять років загине Прут. Він остаточно перетвориться на каналізаційний колектор.

Прут найбільше потерпає від стихійного туризму. Річка, що бере початок на схилах Говерли, протікає через найбільш насичену туристичними об’єктами Яремчанщину і Надвірнянщину, минає Ворохту, Яремче, Коломию, Снятин. І хоча туристичні путівники оптимістично запевняють, що вода чиста, спокушають купанням та рибалкою, це давно зовсім не так. Екологи визнають: річка стала небезпечною для життя. В ній не тільки не можна купатися -  вода з Прута вже не годиться навіть для сільськогосподарських потреб.

Головна причина забруднення – масове скидання неочищених стоків з численних приватних садиб, готелів і рекреаційних комплексів. Вони тісно окупували і прибережну смугу ріки, і береги численних потоків – її приток. За інформацією громадської організації «МАМА-86-Яремче», за останні роки на Яремчанщині зареєстровано понад 200 садиб зеленого туризму, більшість яких використовують септики для збору стічних вод. В ідеалі ці септики повинні періодично очищатися. Втім, досі немає жодного нормативного документа, який би регламентував періодичність їх очистки. Деякі з них ніколи не очищалися, що призводить до забруднення підземних вод. А чимало закладів скидають неочищені стоки просто у річку.

Серйозною проблемою є також забруднення русел побутовим сміттям. Вздовж річок з’явилося багато стихійних звалищ. Паводки змивають сміття у ріку, погіршуючи якість води. Негативно позначається на екологічному стані річки й видобуток піщано-гравійної суміші з русла та вирубка лісів.

Туризм без очисних

Річки міліють, води в руслі з роками стає менше, зате стоків більше. І представникам місцевої влади, і екологам відома варварська практика багатьох місцевих мешканців-власників готелів спускати стоки в Прут під час дощів. Це їхнє паскудство приховує каламутна вода. Але боротися з цим влада не може – не має повноважень. Не може ані перевіряти наявність чи стан очисних, ні карати порушників. Єдина надія наразі – на активну громадськість, на формування екологічної свідомості і культури.

Нещодавно питанням порятунку карпатських річок зайнялася громадська організація «Воля». Активісти надіслали запити до Яремчанської міської ради та розташованих на її території сільрад, вимагаючи надати інформацію про діючі очисні споруди та їхній технічний стан. Отримані відповіді, а також результати аналізів води в Пруті «Воля» оприлюднила під час круглого столу «Екологічний стан гірських річок», проведеного організацією спільно з адміністрацією Карпатського національного парку 31 жовтня в Яремче. Захід зібрав громадських активістів, екологів, фахівців КНПП, науковців.

З відповідей голів сільрад вималювалася геть невтішна картина: на території всієї Татарівської сільської ради є лише 13 біологічних очисних споруд, у Яблуниці очисні функціонують на трьох об’єктах, а сільський голова курортної Поляниці взагалі відмовився відповідати на запит. «Запитувана вами інформація в Поляницькій сільській раді належить до відомостей з обмеженим доступом, які містять службову інформацію, а тому надати її вам ми не в змозі», - йдеться у відписці. Цей секрет погано пахне – в прямому, і в переносному значенні. Голови інших курортних сіл хоча й надали інформацію про кількість очисних, втім, одностайно наголосили, що не мають жодного права перевіряти технічний стан цих об’єктів. Лише Ворохтянська селищна рада відповіла, що у містечку є одні очисні споруди, які  перебувають на балансі «Селищного комунального підприємства», а їх технічний стан – задовільний.

Що означає слово «задовільний» - невідомо. Як переконує фаховий еколог Володимир Красноштанов, очисні споруди у Ворохті практично не працюють, відколи їх збудували. За його словами, Прут забруднюють вже від витоків. «Перший забруднювач річки - спортивна база «Заросляк», очисні споруди якої давно вже вийшли з ладу. Нижче по течії, у Ворохті, очисні взагалі не працюють. Всі стоки скидаються у воду без очищення, - розповідає Красноштанов. – Очисні у Ворохті були приречені ще на стадії проектування. Бо робили проект дилетанти. Як можна вводити в експлуатацію очисні, собівартість очищення води на яких становить 14 гривень за куб?»

В усьому Татарові, каже еколог, ефективно працюють очисні споруди лише на колишньому санаторії УМВС. Однак з правого боку Прута усі туристичні заклади скидають у ріку неочищені стоки. Серйозної модернізації потребують очисні в Яремче: вони давно застаріли і вже не справляються з об’ємами стоків, які в рази виросли за роки розквіту туристичної галузі. Та найпроблемнішим є Делятин. Там без очисних працюють психоневрологічний інтернат, школа, дитячий садочок. Красноштанов впевнений: проблему з очисними спорудами в Делятині вже давно можна було б вирішити, якби раціонально розподіляти кошти з обласного екологічного фонду. «Правда, є запит на будівництво очисних споруд на будинок-інтернат в Делятині на наступний рік. Хоча якби не корупція, то вони мали б бути збудовані цього року», - зазначає еколог.

10 років до катастрофи?

Екологів підтримують і фахівці санепідемстанції. За висновками Надвірнянської міжрайонної СЕС, усі проби води з річки Прут мають високий ступінь бактеріологічного забруднення, а проби води з річки Прутець - помірного ступеня забруднення. Як зазначає головний лікар Надвірнянської міжрайонної СЕС Роксолана Іванішак, вода, відібрана до розташованих на березі Прута об’єктів туристичного бізнесу, є чистішою, ніж після них. «Коли вода річки має такий показник, вона не може використовуватися для господарсько-питних потреб. Тому що це є завідомо забруднена вода», - каже Іванішак.

Екологи вважають, що з такими темпами забруднення Пруту залишилося десять років до остаточного перетворення на каналізацію.

Втім, лікар Івано-Франківської обласної СЕС Юрій Здоровий не такий песимістичний. Він впевнений, що результатам досліджень Надвірнянської СЕС повністю довіряти не можна. «Це були одноразові дослідження, і проводилися вони під час зливи. Такі аналізи не можуть бути об’єктивними. Треба продовжити моніторинг, і такий моніторинг ведеться, - зазначає Здоровий. - Літом при нормальній погоді у липні я відбирав проби, і проби були нормальні. За останніх 30 років спалахів інфекційних хвороб, які пов’язані з водою, не було, і, дай Боже, не буде – ми цього не допустимо». На думку представника обласної СЕС, екологічний стан річок може стати критичним десь через 10 років, якщо туристичні комплекси й надалі інвестуватимуть у будівництво очисних споруд за залишковим принципом. «Бо якщо вкладається мільйон у будівництво готелю, то на очистку стоків - буквально пару тисяч», - констатує Здоровий.

За словами заступника міського голови Яремче Юрія Бодоряка, яремчанці давно не користуються водою з Прута. «Ні Прутець Чемегівський, ні річка Прут, з яких відбирала проби районна СЕС, не є джерелом водопостачання у Яремчі. Жодна організація, жодна садиба не користується цією водою як питною. Згідно з чинними правилами безпеки, купання в річці Прут також заборонене. Водопостачання населення і організацій здійснюється по централізованій системі, і джерелом води є річка Жонка», - зазначає Бодоряк.

Заступник нарікає, що органи місцевого самоврядування позбавлені можливості контролювати туристичні об’єкти, зокрема дотримання ними заходів екобезпеки. Міська рада усунута від прийому в експлуатацію об’єктів, дозволи на початок будівельних робіт також видає інспекція Держархбудконтролю. Однак яремчанська влада підготувала проект нових очисних споруд, які здатні прийняти на очистку до 4 тисяч кубічних метрів стоків на добу. Наразі йдуть переговори про реалізацію цього проекту з угорцями.

Натомість завідувач кафедри туризму ІФТУНГ Людмила Архіпова переконує: панікувати не варто. Мовляв, її аналізи показують, що вода у водоймах у межах Карпатського національного природного парку відповідає нормам. За результатами моніторингу поверхневих вод, який проводився під її керівництвом у 8 створах у межах КНПП, вода тут належить до класу «чиста» або «досить чиста», «добра» або «дуже добра». Правда, важливо зазначити, що цей моніторинг проводився з 2000 до 2010 року. При цьому навіть Архіпова визнає, що всі основні показники води погіршуються від «Заросляка» до Яремче.

Що робити?

Під час круглого столу екологи намагалися не тільки знайти причини забруднення гірських річок, але й запропонувати методи їх очищення. На думку еколога Миколи Приходька, проблема з ріками назріла ще 40 років тому. Зараз ситуація загострилася, але її вмить вже не вирішити. Вирубка лісів, зміна клімату, забруднення берегів річок побутовим сміттям – основні небезпеки для гірських річок. І щоб вирішити проблему, потрібно серйозно змінювати ставлення до довкілля й господарювання в горах. І почати горянам варто з себе самих.

«Йордан. Всі з баньками припали до води, беруть воду, моляться до води, тою водою миються, - підтримав колегу заступник начальника обласної екологічної інспекції Ігор Яківчук. – А вже через тиждень вся мосцєнка з туалетів потекла у воду. То ми християни чи хто?»

Марія ГАВРИЛЮК, "Галицький кореспондент"