#ХрамиТвогоМіста: Церква Святої великомучениці Параскеви в Опришівцях

Про храм Святої великомучениці Параскеви є декілька письмових згадок, перша з яких була знайдена у львівському архіві сучасним істориком Петром Сіреджуком та датується 1420 роком.

Тож можемо уявити, що храм на цьому місці був кілька останніх століть, тільки змінював свій вигляд. У 1854 р., отець Йоан Порумбальський завершив будівництво нової дерев’яної церкви в Опришівцях, що на вул. отця Блавацького, 2Г (м. Івано-Франківськ). Про історію того, як з маленького дерев'яного храму XV сторіччя утворилася справжня спільнотна сім'я, поділився парох о. Іван Репела, пише Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ. 

На жаль, жодної інформації про те, що трапилося з попередньою будівлею церкви не знайшли. Новий дерев’яний храм прикрашав мистецько розписаний іконостас з роботами відомих на той час галицьких майстрів. Проте, по переказах, у 1906 році, під час грози блискавка влучила в церкву і дерев’яна будова швидко згоріла. Неймовірно, що за досить короткий час, коли ще не було сучасної техніки звели новий цегляний храм, що у 1908 році освятив Владика Григорій Хомишин.

У післявоєнні часи сформувався потужний комуністичний осередок. Певний час церква залишалася зачиненою – у 1962 році резиденцію зайняли різні установи, у 8 церковних пристосованих приміщеннях знаходилася школа. Храм перетворили на склад, відповідно все було знищено. У 1989 році з благословення Владики Софрона Дмитерка розпочалася історія душпастирювання отця Івана Репели.

Отець пригадує, як храм, в який він прийшов душпастирювати, був схожим радше на кузню – закопчені, обдерті, порожні стіни. З благословення Владики, 7 січня 1990, на Різдво там відправили першу святу Літургію. Храм скидався на вифлеємський вертеп, люди принесли рушники, зробили тимчасовий престіл, але церква була переповнена вірянами. Організувався хор і з того часу щоденно служилася Літургія, навіть тоді, коли церква ремонтувалася. Восени, на храмове свято – день Святої Параскеви (10 листопада) 1990 р. Владика Софрон Дмитерко освятив храм.

Служителі церкви Святої великомучениці Параскеви

З 1991 року отець Іван Репела був і досі залишається незмінним парохом, маючи для служіння ще 2 сотрудників – о. Тараса Огара та о. Руслана Бабія. Священнослужителі функціонують, як один організм, де кожен виконує свою істотну місію. Отець Тарас взяв на себе відповідальність за катехитичне виховання дітей, молоді та дорослих. Отець Руслан понад 10 років опікується обласним геріатричним центром, де в капличці служить святкові, недільні богослужіння та відправляє похорони. Літні люди щиро полюбили свого капелана та дуже чекають його візитів. Вже 28 років при парафії діє цвинтар, на якому поховано 1993 парафіян.

Пам’ятна історична подія

Перед франківським аеропортом можна побачити постать Божої матері з дитятком Ісусом, де є надпис «Полеглим за волю України». За часів отця  Івана Блавацького, парафіяни привезли з тюрми землю з кров’ю борців за Україну, яких розстріляли. Висипали могилу і поставили хрест. Пізніше могилу було знищено, а згодом священнослужителі встановили фігуру Богородиці, де моляться Панахиди за пам’ять Героїв, що віддали життя за Батьківщину.

Богослужіння в Опришівецькому храмі

Щодо відправ, богослужіння відбуваються щоденно. А у неділю та святкові дні є три Літургії: о 8 та 10 год ранку, а також о 15 годині Богослужіння для молоді. Вранці співає народний хор, бо з дяком співає вся церква. Наступним хором керує о. Тарас, який має академічну музичну освіту, а на 3-тій літургії співає регент. Усіх разом, з дітьми та дорослими є 5000 парафіян. Минулого року парох навіть шукав місце для побудови нового храму, але пандемія внесла свої корективи. Сьогодні відновлюється духовне життя, проте вже з дотриманням усіх вимог. Щоб берегти життя та здоров’я своїх парафіян, перед кожною Літургією в храмі вмикають спеціальні лампи, які дезінфікують повітря.

Парафіяльне життя

Катехитична діяльність проводиться під відповідальністю отця Тараса. В катехитичному центрі при парафії, після Богослужіння, що о 15 год, діти збираються на катехизацію. А отець Тарас в цей час проводить духовні науки для дорослих, які теж спраглі богословських пояснень. Також при парафії функціонує Архібратство Матері Божої неустанної помочі, котре має власний статут та спільнота Матерів в молитві, що налічує близько 50 членкинь – духовний фундамент парафії. На жаль, дитячих спільнот поки що немає. Але раніше, в опришівецькій школі понад 20 років підряд робочий тиждень починався з Літургії.  Для дітей це був добрий приклад, який впливав на навчально-виховний процес.

Бідні теж не залишаються поза увагою парафії, адже всіх прихожан душпастирі знають особисто. Коли відбуваються відвідини з Йорданською водою, душпастирі завжди звертають особливу увагу на самотність та бідність. Опіку над цим взяла Спільнота «Матері в молитві». Якщо у місцевих жителів виникають якісь потреби, отці та служителі опиняються поруч та допомагають. Парох називає свою парафію однією великою родиною, адже головне не мури, а люди.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!