Колізії інклюзії, або Де мають навчатися діти з особливими потребами?
Ця ще одна українська реформа має на меті докорінно змінити систему таких освітніх закладів. Точніше, хочуть взагалі ліквідувати, за прикладом європейських країн, школи-інтернати як такі.
Там давно відмовились від виховання й навчання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в інтернатах на користь перебування їх у дитячих будинках сімейного типу чи патронатних сім’ях з навчанням у закладах загальної середньої освіти. До звичайних шкіл за місцем проживання вже скеровують і хлопчиків та дівчаток з вадами фізичного та інтелектуального розвитку. Тобто запроваджують інклюзію — отримання ними освітніх послуг у середовищі здорових дітей з тим, щоб реінтегрувати цих дівчаток та хлопчиків у громади і краще адаптувати їх до життя в соціумі, пише газета Галичина.
Одразу скажемо, що ще лише сама ідея реорганізації або й ліквідації освітніх закладів для неповносправних дітей, попри задекларовану урядом поступовість і часову віддаленість до повного здійснення таких реформаторських новацій, спричинила соціальну напругу і протестні настрої в колективах працівників деяких шкіл-інтернатів обласного підпорядкування. Як-от Тлумацької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату. Її педагоги приїхали на останню сесію обласної ради з вимогами залишити в нинішньому статусі і зберегти цей заклад, де навчаються діти із затримкою психічного розвитку з усієї області. Тож днями постійна комісія облради з питань гуманітарної політики та свободи слова запросила на своє засідання для з’ясування конфліктної ситуації представників трудового колективу цієї школи, з одного боку, і начальника служби у справах дітей івана Ковалика та директора департаменту освіти, науки та молодіжної політики облдержадміністрації Віктора Кімаковича, з другого боку. Саме цим структурним підрозділам ОДА доручено координувати і здійснювати в області заходи з реформування системи інституційного догляду та виховання.
Власне, спочатку вони поінформували присутніх про функціонування освітніх інтернатних закладів краю загалом та про мету і зміст їх трансформації. Доповідачі нагадали, що 9 серпня 2017 р. Кабмін прийняв розпорядження «Про Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017—2026 роки та план заходів з реалізації її I етапу». Створена в області робоча група вивчала контингент дітей, які проживають у районах та ОТГ області, умови їх перебування в інтернатах, кадрового забезпечення цих закладів і на основі отриманих даних розробила регіональну стратегію реформування інтернатних закладів на 2018—2026 рр. Його ініціатору й організатору — Мінсоцполітики — надіслали проект відповідного плану, який після погодження міністерством доопрацюють з урахуванням пропозицій столичних чиновників, а в кінцевому підсумку подадуть для затвердження на сесії облради. Отож реформування інтернатних закладів — процес тривалий і не означає одномоментного їх закриття. Зумовлений він світовою тенденцією до того, що виховання всіх дітей має відбуватися в сім’ях або в індивідуальних формах, наближених до сімейних. Адже навіть якщо в інтернатних закладах забезпечують найкращі умови, ніде так не буде добре дитині, як у сім’ї. Та й бачимо нині приклади, коли багатьох випускників вітчизняних інтернатів, зокрема дітей з особливими освітніми потребами, дуже важко адаптувати до самостійного життя.
За словами В. Кімаковича, із 15 прикарпатських інтернатних закладів для таких дітей на сьогодні лише у п’ятьох є сироти, тобто всі вихованці інших 10 закладів зможуть навчатися за місцем проживання. Звісна річ, створення у звичайних школах інфраструктури для перебування й навчання неповносправних дітей потребуватиме чималих фінансових затрат, до цього потрібно підготувати вчителів, самих дітей та їхніх батьків. І процес формування системи інклюзивної освіти в області вже розпочали. За минулий навчальний рік одразу на 125 дітей збільшилась кількість тих, хто навчається на інклюзії. Дівчатка і хлопчики, які до цього отримували освітні послуги в інтернатах або індивідуально в домашніх умовах, тепер навчаються разом зі своїми однолітками в класах звичайних загальноосвітніх шкіл.
В окремих ОТГ області вже нинішнього року візьмуться до створення — як альтернативи інтернатові — малого групового будинку, в якому перебуватиме до 15 дітей і який має бути розташований недалеко від школи. Функціонування таких будинків сімейного типу передбачено державною програмою забезпечення житлом дітей-сиріт.
Наразі, принаймні протягом наступного навчального року, вся сучасна мережа освітніх інтернатних закладів в області функціонуватиме й далі. А от після затвердження обласною радою проекту регіонального плану реформування установ інституційного догляду та виховання щодо кожної школи-інтернату буде розроблено план її реорганізації до 2026 р.
— В якому напрямі вона піде, визначатимемо разом з місцевими органами влади, громадами. Власне, з підготовки рекомендацій для них, ознайомлення з концепцією реформування інтернатних закладів ми лише розпочинаємо в третьому кварталі нинішнього року цю масштабну роботу, — почули члени профільної депутатської комісії від заступника голови ОДА ігоря Пасічняка.
і все ж навіть після таких детальних роз’яснень, після запевнення чільника департаменту ОДА, що у 2018/2019 навчальному році статус жодного із прикарпатських закладів для дітей з особливими освітніми потребами не зміниться, для присутніх на засіданні комісії педагогів і представників батьків учнів Тлумацької спеціальної школи-інтернату залишилося не зовсім зрозумілим, чому з 1 вересня тут уже не буде першого класу.
— Діти з важкими вадами мовлення навчалися протягом року в підготовчому класі за програмою нашого закладу, то чому їх тепер виводять із нього? — адресувала своє запитання Вікторові Кімаковичу голова ради школи Марія Тарновецька.
— Частина цих дівчаток і хлопчиків, — відповів керівник департаменту, — піде в школи за місцем проживання, а тим батькам, котрі з певних соціальних причин не зможуть послати їх туди, ми запропонуємо віддати своїх дітей з особливими освітніми потребами до івано-Франківського навчально-реабілітаційного центру в Угорниках.
«Консервувати» інтернатні заклади для таких дітей всупереч державній політиці, що спирається на прийняті законодавчі акти, — справа вельми невдячна. Але чільникам структурних підрозділів ОДА, схоже, так і не вдалося переконати в цьому декого із присутніх на засіданні комісії тлумачан. Думається, збурення серед працівників закладу викликало і майбутнє вивільнення його працівників унаслідок реорганізації чи й повної ліквідації школи-інтернату. З цієї причини не меншою мірою соціальна напруга в колективі «зрезонувала» на засіданні постійної комісії облради. Адже те, що вже не буде набрано дітей до підготовчого і першого класів, зумовить звільнення чотирьох педагогів. А людей не може не непокоїти перспектива втрати роботи і далеко не простих пошуків нового місця праці.
— Ми проаналізували ситуацію, — сказав В. Кімакович. — Цим людям можна запропонувати роботу в районному інклюзійно-ресурсному центрі, штат якого передбачає 12 посад. Одна дитина з підготовчого класу піде на інклюзію до звичайної школи, а це ще одна посада — асистента вчителя. Зазначу, що до 1 вересня в області має бути завершено створення загалом 21 іРЦ, у штаті яких є корекційні педагоги, медичні та соціальні працівники. Вони вивчатимуть справу кожної дитини з особливими потребами і рекомендуватимуть, які і де вона може отримати освітні послуги. Якщо ж дівчинка чи хлопчик не можуть жити в сім’ї через важкі обставини в ній, а отже, й не можуть піти в школу за місцем проживання або отримувати освітні послуги індивідуально, то вони продовжуватимуть навчання в одному з інтернатних закладів області.
До речі, Тлумацький районний іРЦ, який координуватиме надання доброякісної освіти неповносправним дітям із району, Тлумацької та Олешанської ОТГ, хочуть розмістити в одному із приміщень тієї ж Тлумацької спеціальної школи-інтернату, яке не використовують у навчально-виховному процесі. і депутатська комісія рекомендувала внести це питання для розгляду на сесії обласної ради.
У колективі Микуличинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату, де навчаються діти, які потребують корекції фізичного і розумового розвитку, спричинив складну ситуацію вже сам початок запланованої її реорганізації. Тут так само, як і в Тлумачі, не перевели учнів підготовчого класу до першого класу і не набрали нового підготовчого, окремі класи можуть бути закриті через те, що дітей із них на підставі результатів проведеного моніторингового дослідження навчальних досягнень департамент освіти ОДА рекомендує вивести до шкіл за місцем проживання. Уже змушені будуть шукати нове місце роботи понад 10 працівників. Як говорили педагоги із числа попереджених про можливе звільнення, котрі приїхали на засідання комісії, літня відпустка для них перетворилася на пекло. Яким є психологічний стан людей, котрі не одне десятиліття свого життя віддали цьому закладу, говорити не доводиться. Але, як з’ясувалося на засіданні комісії, страхи у багатьох членів колективу виникли і через недостатню поінформованість про майбутнє їхнього закладу. Розмова про це на загальних зборах трудового колективу, що відбудуться в серпні, після виходу працівників з відпусток, посприяє, як сподівається чільник департаменту ОДА, стабілізації ситуації у школі.
— Інтернатний заклад, — сказав В. Кімакович, — розташований серед чудової природи, тож ми пропонуємо, щоб він функціонував як цілорічний оздоровчий комплекс для дітей з усього Прикарпаття. Тим більше, що навіть Яремчанська міська рада щороку закуповує більш як на 100 тис. грн. путівки для оздоровлення дітей у відпочинкових закладах області. Питання уже вивчається, але така реорганізація відбудеться не цього року і не наступного. Також із міським головою Яремча є домовленість, щоб набирати на роботу в іРЦ й на інклюзію передусім вивільнених із Микуличинської школи-інтернату людей.
— Ми не маємо жодного обласного комунального стаціонарного оздоровчого закладу, — додав перший заступник голови обласної ради Василь Гладій. — Тим часом щороку доводиться виділяти великі кошти на оздоровлення дітей. Думаю, депутати обласної ради підтримають ініціативу департаменту і проголосують за її фінансування. Це дозволить зберегти обласний комунальний заклад і робочі місця для трудового колективу.
З великою увагою слухали усі виступ директора Долинського дитячого будинку «Теплий дім» Оксани Круліковської:
— На 1 червня ц. р. у нашому закладі обласного підпорядкування виховувалось 15 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також перебувало за заявою батьків 39 дітей з особливими освітніми потребами, серед яких 14 — з аутизмом, 5 — із синдромом Дауна, 7 — із ДЦП й порушеннями опорно-рухового апарату, решта — з важкими вадами мовлення. Надавати освітні послуги неохопленим дошкільним вихованням у регіоні дітям від 2 до 7 років із такими вадами обласна рада дозволила нам у 2015 році, і ці групи функціонують понині. Цілій команді спеціалістів потрібно комплексно працювати щодня з цими дошкільнятами, і якщо вивести їх зі стін «Теплого дому», то наших вихованців не готовий прийняти жоден із ДНЗ району. Не кажучи вже про існування черги в дитсадках, там просто немає таких, як у нас, умов для дітей із психофізичними вадами. Вони у нас проходять реабілітацію — як у фізіотерапевтичному кабінеті, так і використовуємо для цього коней поні (так звана гіпотерапія) та собак-лабрадорів. Застосовуємо інноваційні технології для фізичного, психічного, пізнавального, мовного розвитку дітей, щоб підготувати їх до інклюзійного навчання в школі чи до індивідуальної форми навчання, щоб вони могли спілкуватися зі своїми ровесниками. Але оскільки департамент освіти ОДА передбачив на новий навчальний рік у нашому закладі функціонування лише двох різновікових виховних груп для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, то це означає, що я маю скоротити 33 працівників, у т. ч. 21 педагога, серед яких 9 — корекційні. На моє глибоке переконання, передати «Теплий дім» Мінсоцполітики, перетворити його до 2021 р. на заклад сфери соціального захисту недоцільно, бо ми в такому разі втратимо одну з найкращих в Україні матеріальних баз дитбудинку і його кадровий потенціал із кваліфікованих спеціалістів.
Аргументи, які навела його чільниця, справді переконливі. Тож голова профільної комісії облради Юрій Черневий підтримав стурбованість колективу «Теплого дому» і батьків дошкільнят, щоб не пропав цей освітній заклад для хлопчиків і дівчаток з особливими потребами. Є варіант збереження Долинського дитбудинку як дошкільного закладу, і задля цього департамент освіти ОДА, за словами його керівника, готовий співпрацювати з районною і міською владою. Відповідно до Закону «Про освіту» та Бюджетного кодексу, видатки на дошкільну освіту мають закладати в бюджеті не обласному, а нижчого рівня (тому, власне, тепер і заборонили утримувати при школах-інтернатах підготовчі класи — дитсадки за своєю суттю). Та чи мають бажання фінансувати «Теплий дім» долиняни? Голова Долинської районної ради Іван Данилів на засіданні комісії сказав:
— Немає в Україні краще обладнаного спеціального дошкільного закладу для дітей з тими вадами, про які говорила його директор. Якщо він занепаде, то це було б гріхом для обласної і районної влади. Хоча, з другого боку, утримання «Теплого дому» — право, але не обов’язок районної влади. Обов’язком стане, коли цей заклад обласної комунальної власності передадуть нам в оперативне управління, тому належить здійснити відповідну процедуру. Оскільки тут перебувають діти не лише з Долинського, а й з інших районів та міст, то потрібно підрахувати, в яку суму обходиться утримання однієї дитини з тим, щоб із їхніх бюджетів нам надали субвенції — профінансували проживання своїх маленьких земляків у «Теплому домі», бо якщо йдеться про всіх дітей, то цього наш районний бюджет не потягне. Ми ж у ньому на наступний рік неодмінно передбачимо кошти на утримання дітей із Долинського району.
Саме співпраця органів місцевої влади дасть можливість не втратити потужну матеріальну базу дитбудинку, яка формувалась роками, — у цьому переконаний і перший заступник голови обласної ради Василь Гладій. На його пропозицію профільна комісія облради прийняла рішення доручити департаменту ОДА провести в Долині спільно із представниками Долинської, Рожнятівської, Надвірнянської районних, Долинської і Болехівської міських рад нараду з тим, щоб, підрахувавши затрати на утримання в «Теплому домі» конкретно кожної дитини, прийняти єдине узгоджене рішення — при формуванні місцевих бюджетів на 2019 рік передбачити в них відповідні субвенції та зберегти заклад для майбутнього функціонування.
