Легенди Станиславова. Валютна арифметика

Коли у березні 2014 року совкові бабусі у Криму закликали Росію прийти, вони робили це не просто так. Більшість розраховувала отримати російську пенсію, значно більшу за українську. Вони її отримали, але не зовсім ту, на яку сподівались.

При перерахунку виплат Центробанк РФ застосував курс 38 рублів за 10 гривень, хоч ринковий був 31. Так пенсії путінолюбивих бабусь виявилися меншими на 20 %. І такий фінансовий трюк росіяни утнули не вперше, пише Репортер.

У вересні 1939 року совіти окупували Галичину й Західну Білорусь. До того тут ходили польські злоті, а більшовики привезли з собою радянські рублі. Ректор станиславівської духовної семінарії отець Авксентій Бойчук у своїх спогадах повідав деякі нюанси тодішньої грошової реформи.

Першим ділом нова влада встановила доволі високі зарплати. Саме тоді у місті створили державний театр. Головним диригентом туди взяли знаменитого композитора Ярослава Барнича – автора оперет «Шаріка» й «Гуцулка Ксеня». Платню йому поклали 1500 рублів. Якщо врахувати, що більшовики прирівняли злотий до рубля, а середня зарплата до їхнього приходу була близько 200 злотих, то виглядає ніби непогано. Але краще жити диригент не став.

Справа в тому, що перед тим рубль кош­тував лише 17 грошей. Тобто реальні зарплати у пересічних мешканців впали у п’ять (!) разів. Приватні крамниці позачиняли, товар не завозили, відтак розквітнув чорний ринок, ціни на якому злетіли до небес.

Плюс націоналізували всі банки. Що зробили з приватними вкладами? 8 грудня 1939 року вийшла постанова Ради Народних Комісарів СРСР. Згідно з нею вкладникам, які мали заощадження до 300 злотих, виплатили все без обмежень, але у рублях. Більш заможним клієнтам теж віддали по 300 рублів, а от решту вкладу… «пробачили».

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!