Місто релігійних спільнот: франківські рідновіри

Вірити чи ні – особистий вибір кожного. Те, в що чи в кого вірити – теж індивідуальне переконання. Засуджувати чи возвеличувати певну релігійну спільноту має право тільки той, хто відчув на собі усі переваги та недоліки кожного релігійного напрямку. Дозволено все, що не заборонено законом. Тому кожен може залишатись зі своїми вподобаннями. А знати про різні релігійні спільноти Івано-Франківська – щонайменше корисно.

ВЕЖА розповідає про спільноту рідновірів. 

Спілкування із представниками різних релігійних вірувань, про які ми писали раніше, відбувалось зазвичай невимушено і досить пізнавально. Натомість знайти відкритих до спілкування рідновірів – стало неабияким випробовуванням. Чому представники цієї релігійної спільноти не бажають відкрито говорити про власні релігійні вподобання – питання, на яке ми охоче шукали відповідь. Більшість рідновірів опирались на те, що наше суспільство ще не готове адекватно сприймати представників політеїстичної релігії і часто вони потерпають від обурення іншовірів.

Відродження рідної слов’янської віри стало основною метою та мотивацією для рідновірів. Це релігійний напрямок, який формується на основах неоязичницької сучасної літератури. Представники Української рідної віри називають себе рідновірами, але й не обурюються, коли хтось називає їх язичниками. Крім того, й сама віра є політеїстичною, тобто в вироблена ієрархія богів від Сварога (бога-батька) і до його синів та дочок.

Рідновіри вважають, що їхня релігія існує вже понад 7 тис. років, ще від Трипільської доби. Тому й у представників цієї спільноти календар дещо відрізняється від традиційного. Насамперед тим, що у рідновірів зараз 7528 рік, а не 2020. Крім того, іноді в їхньому календарі випадає ще й 13-тий місяць.

Рідновіри, з якими нам вдалось поспілкуватись, розповіли, що більшість християнських свят мають язичницьке походження. Тож деякі обряди та традиції бувають схожими з їхніми. Серед основних календарних свят рідновірів є: Різдво Сонця, Великдень Дажбожий, Купайло, Перунів день, Велесове свято та інші.

До речі, зі слів носія рідної віри, люди часто сприймають РУНВіру та Українську рідну віру, як одне і те ж. Втім, ці релігії відрізняються і не можуть бути єдиним. РУНВіра – нова, сучасна монотеїстична релігія, а Українська рідна віра – традиційна, предківська.

Тая (ім’я змінено на прохання співрозмовниці) сповідує Українську рідну віру. Переконана, що ця віра немає сумнівів, а надихає рідновірів рости та розвиватись.

Тая: «Рідна Віра – це стан Душі, Духу, Тіла… Це сокровенне джерело сили, що є в кожному із нас. Приналежність себе до витоків прадавніх богів свідчить, що у людини відкрите джерело сили, яке не завуальоване родинними настановами чи нав’язаними соціумом догмами поведінки. Основним критерієм розвитку є власні відчуття! Віра немає сумніву, тому і підштовхує нас до зростання Духу!».

Важливе значення у язичницькій вірі має обрядовість, вона супроводжує усі свята. Зокрема, існує й обряд освячення, щось на кшталт хрещення. Втім, це не просто обряд входження в спільноту рідновірів, а насамперед – очищення. Освячення проходять ті, хто попередньо хрестився у церкві чи вінчався. Тому очищення відбувається від церковних дій. При цьому більшість рідновірів обирає собі нове ім’я.

Тая: «Обрядовість, ритуали тільки підсилюють всі енергії навколо, накладаючи певний духовний аспект на подальше життя у Вірі. Якщо людина вміє слухати себе, бучить навколишній простір відкритим серцем – їй проявиться все й одразу! Енергії життя, що оточують нас – Земля, Вогонь, всі стихії дають людині невичерпні духовні сили для подальшого розвитку. В пантеоні богів рідної віри у кожного є відображення усіх цих аспектів».

Носити із собою оберіг чи амулет – традиція багатьох. Втім, більшість і не задумувались, що це джерела язичництва. Приписувати надприродну силу певному предмету і цим ніби відвертати від себе хвороби, негаразди чи проблеми – сучасна інтерпретація оберегів. Рідновіри переконані, що власні обереги мають більше можливостей, аніж їм приписують. Передусім, це ще й символи вічного життя, енергії, сили вогню, сонця тощо.

Тая: «У мене є свій оберіг – Сварга, яку я ношу увесь час, як символ вічного життя та руху Сонця! Важливо уберегти себе від фанатичності та лжевчителів».

Хороший вплив рідної віри на свою особистість Тая неабияк відчуває. Каже, що росте разом зі своїми переконаннями.

Тая: «Я навчилась відчувати енергії Землі, відомі, як місця Сили. І продовжую рухатись далі, шукаючи однодумців, пам’ятаючи завжди там де думка – там енергія, де енергія – там Бог! Я глибоко поважаю віру Предків та закони Природи».

Своє особливе ставлення рідновіри мають й до смерті. Якщо більшість пересічних людей вірить у розплату наступних поколінь за гріхи їхніх предків, то рідновіри таким способом не знімають з себе відповідальність за власні вчинки. Вони переконані, що після смерті відбувається реінкарнація. Тобто людина перероджується і сама ж відповідає за власні гріхи.

Івано-Франківська спільнота рідновірів нараховує понад сто осіб, а головою громади є Кметь Сіренко. До речі, вона має навіть свою назву – «Перунів цвіт».

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!