Наказано сидіти тихо або Чи торкнуться прикарпатців "ручні"закони

У вівторок, 21 січня, офіційна преса опублікувала сумнозвісні закони, за які нинішній український, так би мовити, парламент «прогаласував» минулого четверга. Більшість із них набули чинності уже наступного дня.

Влада отримала цілу обойму підстав розігнати / арештувати незгодних з її курсом. І якщо ви думаєте, що стосуються вони лише тих, хто б’ється у Києві, то дуже помиляєтесь, пише Репортер. 

За цілий пакет законів рада голосувала руками. Ну, не вся – регіонали, комуністи й кілька позафракційних. Як пізніше зізнався голова лічильної комісії Володимир Олійник, підняті руки тоді навіть не рахували. Пояснив, що, коли опозиція стала заважати голосуванню, комісія «пішла за принципом, які фракції підтримують це рішення». «І фракція комуністів, і їхній лідер сказали: всі ми підтримуємо рішення, це 32 депутати, і лідер фракції ПР, 203 плюс там ще позафракційні. Таким чином це була кількість депутатів, які попередньо дали згоду підтримати рішення», – повідомив він.

Ось такий парламентаризм. У прямому сенсі ручному режимі Україна отримала цілий пакет законів, які в українській Вікіпедії вже охрестили «законами про диктатуру». Кожен із них вводить цілу низку обмежень і покарань, писати про кожен можна дуже багато.

Та найбільше уваги в нинішній ситуації заслуговує законопроект № 3879, який подали у раду той же Володимир Олійник і добре відомий нам співавтор «мовного закону» Вадим Колесніченко. Ним вносять зміни до інших законів – про суддів, заходи безпеки і т. д., а якщо простіше – до життя кожного з нас. Хоча, як не приховують його автори, писали перш за все для майданівців і автомайданівців.

Розберемося конкретніше, що ж тепер оголошено поза законом і яке покарання за це передбачено.

Знімайте маски

За блокування адміністративних будівель передбачено обмеження волі, за захоплення – теж. За перше можуть покарати обмеженням волі на термін до 5 років, або позбавленням її – на той же строк. За захоплення – обмеження волі від 3 до 5 років, або позбавлення на 3-6 років.

Жорсткіше каратимуть і за порушення порядку організації зборів, мітингів і демонстрацій. Коли суд раптом вирішить, що активісти щось зробили неправильно, то їх можуть оштрафувати на 100-200 неоподатковуваних мінімумів (1700-3400 грн.).

А щоб точно знати, кого карати, рада заборонила вдягати на масові заходи шоломи й маски. Під забороною й формений, або схожий на нього одяг, спецзасоби самооборони. Покарання за це – 150-200 неоподатковуваних мінімумів (2550-3400 грн.). Або ж арешт на 15 діб.

Заборонені й намети та сцени. За це штраф у 250-300 неоподатковуваних мінімумів (4250-5100 грн.) або арешт до 15 діб.

Рахуйте машини

Якщо їдете колоною, де більше, ніж п’ять машин, і це не погоджено з міліцією та ще й спричиняє проблеми на дорозі (наприклад, президентському кортежу – Ред.), чекайте штрафу в 40-150 неоподатковуваних мінімумів (680-850 грн.). Це в кращому випадку. У гіршому – позбавлення водійських прав на строк від одного до двох років із вилученням машини.

Вибирайте слова

У законодавство повернулося поняття «наклепу». Під ним слід розуміти умисне поширення завідомо недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи. А недостовірними можуть вважатися, наприклад, дані про те, що якийсь чиновник поцупив державне майно, але суд цього ще не визнав, бо жодного суду ще не було, як і слідства і кримінальної справи.

За наклеп – штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів (850 грн.), або громадські роботи до 200 годин чи виправні до року.

Те саме, поширене у ЗМІ чи в інтернеті (навіть у соцмережах), карається 50-300 неоподатковуваними мінімумами (850-5100 грн.) або громадськими роботами на 150-240 годин, або виправними – до одного року.

А от якщо в цьому наклепі людину звинуватили у тяжкому злочині, то на штраф сподіватися не варто. Покарання – виправні роботи від 1 до 2 років чи обмеження волі до 2 років.

Ввели депутати й покарання за екстремістську діяльність. Нею вони називають виготовлення, зберігання, розповсюдження екст­ремістських матеріалів, фінансування таких дій чи сприяння їх організації. За це каратимуть штрафом у 200-800 неоподатковуваних мінімумів (3400-13 600 грн.). Публічні заклики до погромів, захоплення будівель, блокування житла тягнуть за собою обмеження волі до 5 років, або ж її позбавлення на 2-6 років.

Інтернет – під контроль

Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, тепер може змусити провайдера заблокувати доступ до інтернет-порталу, якщо вирішить, що там поширюється інформація, яка суперечить закону. А поновити доступ до нього можна лиш через суд.

Нові правила ввели і для операторів мобільного зв’язку. Стартовий пакет продаватимуть лише за умовами контрактного підключення або ж за паспортом. До слова, цей пункт вступає у дію з 1 травня.

А ще влада вирішила захистити народ від впливу з-за кордону. Громадські організації, які отримують гранти чи іншу допомогу з-за меж України, віднині мають у своїй назві вказувати, що вони «виконують функції іноземного агента». А ще такі організації мають бути виключені з числа неприбуткових. Їхню діяльність будуть оподатковувати.

«Слуг народу» – під захист

Цим же законом в Україні посилюється захист працівників правоохоронних органів і суддів. Видно, поширення в інтернеті особистої інформації про «беркутівців» та інших «слуг народу», які живуть за рахунок платників податків і тих платників регулярно кривдять, таки дало результати. Тож тепер це незаконно і карається штрафом у 200-400 неоподатковуваних мінімумів (3400-6800 грн.) або ж виправними роботами до року чи арештом до 6 місяців.

Прийняті закони – попри гост­ру негативну реакцію опозиції, правозахисних, громадських організацій, світової спільноти – дуже оперативно, уже наступного дня, підписав президентЯнукович. Залишалося тільки їх надрукувати.

А далі була кров

Таке «закручування гайок» тільки підняло градус напруги на Майдані. І ми отримали криваве Водохреща на Грушевського. Хто в цьому винен – влада, яка два місяці не реагує на вимоги Майдану, чи опозиція, яка ніяк не може визначитися з лідером, провокатори, «тітушки» чи «Беркут»? Про це можна говорити годинами. Але результату це не змінить. У центрі Києва народ (уже ніякі не провокатори чи інші невідомі особи) воював з міліцією. Людям вибивали очі гумовими кулями й розривали руки світлошумовими гранатами. Журналісти заявили про полювання, яке влаштували на них снайпери. Ночами столицею бігають табуни «тітушек», а на них полює Автомайдан. Уже нікого не дивують повідом­лення про зниклих людей, які потім виявляються затриманими міліцією. Це наші реалії і це страшно. А дуже страшно стає, коли знаходиш у списках затриманих імена друзів. Намагаєшся хоч щось дізнатися – верталися додому з Майдану, їх перестріли спортивні молодики, побили й викликали міліцію. Зараз – хто у відділку, хто в лікарні. Звинувачення стандартне – організація масових заворушень на Грушевського. Поки друзі намагаються знайти свідків, що хлопці були на Майдані, а не на Грушевського, їх уже доправляють до суду. Далі розповідати?

І це все відбувалося ще до набрання чинності тих законодавчих новацій. З середи, 22 січня, список статей для затримання став просто таки величезним. Хоча зі статтями у влади проблем ніколи не було, як говорили в СРСР, «була б людина».

Як жартома прокоментував нові закони комендант Майдану Андрій Парубій: «Виглядає, тепер, якщо тебе нема за що посадити, то ти – непорядна людина».