Наука любить впертих. Франківські біохіміки шукають ліки від старіння
Уже 15 років в Івано-Франківську на базі Прикарпатського національного університету (ПНУ) функціонує кафедра біохімії та біотехнології. За біологічним науковим напрямком вона є лідером серед українських вишів. Її випускники стають успішними вченими, які працюють не тільки в Україні, а й за кордоном.
Нещодавно кафедра виграла грант на сучасне лабораторне обладнання вартістю понад 100 тисяч доларів. Це неабияк покращить матеріальну базу, а ще дасть можливість працювати над новими дослідженнями, пише Репортер.
Завідувач кафедри біохімії та біотехнології ПНУ професор Володимир Лущак каже, що нині наука в Україні не отримує достатнього фінансування. А на якісні дослідження потрібні чималі кошти. Єдиний вихід – це гранти.
«Біохімія – дорога наука. Ми щороку друкуємо по 15 статей у міжнародних журналах. Одна стаття в середньому коштує у матеріалах приблизно тисячу доларів, – каже Володимир Лущак. – Фінансування української науки, чесно кажучи, нікудишнє. Гроші, які виділяються, розподіляються непрозоро. І якщо хтось їх таки отримує, то це не означає, що він робить добрі дослідження. На щастя, в нас є гранти західних інституцій».
Зокрема минулого року співробітники кафедри виграли українсько-німецький грант «Клітинні механізми здорового старіння при обмеженні калорійності їжі». Цей проект фінансується науковою фундацією «Фольксваген» (Німеччина).
«Цей грант ми подали з професором Ольгою Гаращук з Тюбінгенського університету, – розповідає Лущак. – Дослідження проводяться на мишах і мушках дрозофілах та є набагато складнішими за наші попередні роботи. За підтримки ректора нашого університету професора Ігоря Цепенди і ректорату нам вдалося облаштувати досить непоганий віварій, де ми тримаємо мишей. І це за технічними характеристиками один з найкращих віваріїв України».
Науковці досліджують біохімічні аспекти енергетики мозку, протікання вільнорадикальних процесів, які розглядаються серед основних причин старіння, а також ідентифікацію молекулярних регуляторних механізмів, що відповідальні за старіння.
«15 працівників нашої кафедри пройшли спеціальний тренінг у Польщі по роботі з тваринами за стандартними ЄС, – розповідає керівник кафедри. – Це дуже важливо, адже якщо ти не дотримуєшся певних правил, то дослідження зводяться нанівець. В Україні цим не дуже переймаються, але ми співпрацюємо з колегами Євросоюзу, а там жоден науковець не зможе нормально працювати, якщо не має певних сертифікатів. Адже сертифікат – це не просто папірець, а свідчення того, що ти пройшов курс підготовки і працюєш відповідно до певних стандартів».
Окрім того, каже професор, дуже важливо вміти працювати в колективі. Бо світ рухається, наука стала багатоплановою, складнішою, тому є потреба кооперуватись.
Так, завдяки роботі колективу кафедри Прикарпатський університет став одним із переможців програми Instrumental Access від неприбуткової організації Seeding Labs, що в Бостоні (США). На конкурс подали 65 заявок з 24 країн світу. Україна брала участь в Instrumental Access вперше і стала єдиною європейською країною серед переможців.
«Ми подали свій проект, який успішно пройшов перший етап. Потім мали довгу розмову по скайпу. Розповідали про те, хто ми є, над чим працюємо, ділилися нашими проблемами. Треба було не лише обґрунтувати свою потребу в обладнанні, а й довести перспективність нашої наукової діяльності», – пояснює Володимир Лущак.
За його словами, завдяки дослідженням з допомогою приладів від Seeding Labs кафедра зможе збільшити рівень публікацій у 1,5-2 рази. Також тепер у науковців буде можливість ґрунтовніше дослідити проблеми так званої непрямої генетики та впливи зовнішнього середовища на живі організми.
«Невдовзі наша кафедра матиме найкраще оснащення серед українських університетів, – каже Лущак. – Але є один нюанс. Оскільки Seeding Labs – неприбуткова організація, вона існує за рахунок тих, хто отримує їхні гранти. Відтак, щоб отримати обладнання, ми повинні внести 25,5 тисячі доларів. Університет таких грошей не має, тож ми почали шукати меценатів, які б змогли допомогти. Наших партнерів це трохи шокувало, бо таких прецедентів у них ще не було».
Наразі до необхідної суми бракує ще кілька тисяч доларів. 300 тисяч гривень виділила Івано-Франківська обласна влада з подачі Олександра Сича, а решту допомогли зібрати волонтери та друзі-науковці.
Володимир Лущак наголошує, що його кафедра випускає біохіміків світового рівня, а всі викладачі кафедри мають досвід роботи в університетах США та Західної Європи.
«Ми забезпечуємо добрий рівень освіти і єдине, що вимагаємо, – це працювати, – говорить професор. – З першого курсу наші студенти мають можливість практикуватися в лабораторіях. Крім того, багато уваги приділяємо вивченню англійської мови, якою мусить володіти кожен сучасний дослідник. І що важливо, ми готуємо фахівців, яких нині потребує суспільство. Так минулого року відбувся перший набір на унікальну в Україні освітню програму «Біохімія», розроблену на основі досвіду провідних університетів світу. Тут ми за спеціальною програмою вчимо студентів, які вільно конкуруватимуть на міжнародному рівні».
Наразі науковці кафедри працюють над підготовкою нового гранту щодо вивчення так званого метаболічного синдрому. Це комплекс порушень обмінних процесів, що протікають в організмі людини і тварин і пов’язані з таким патологіями, як ожиріння, цукровий діабет, серцево-судинні і нейродегенеративні хвороби. Вважається, що метаболічний синдром частково зумовлений спадковою схильністю, але вона може і не зреалізуватись, якщо розумітися на молекулярних механізмах його виникнення. Для реалізації цього проекту колектив кафедри добре підготовлений, бо багато попередніх робіт вели саме до цієї проблеми.
Особливу надію тут покладають на студентів молодших курсів, зокрема студентів-біохіміків першого курсу. Саме молоді дослідники мають добрий шанс докластися до вирішення проблеми, адже українські вчені не приділяють їй досить уваги. Додає наснаги активність студентів, і на кафедрі чекають на нове поповнення цього року. Вони шукають зацікавлених і працьовитих молодих колег. Адже завтра світ належатиме саме їм.
