Осколком вибило око: у франківській лікарні лікують бійця з 13 пораненнями

В Івано-Франківській обласній клінічній лікарні вже другий місяць лікують захисника з Харківщини, якому осколок гранати вибив око та вогнепальними пораненнями обидвох рук.

Поранення захисник отримав 28 червня під Гуляйполем Запорізької області під час штурму ворожих позицій. За словами медиків, потрібно з пів року, щоби руки загоїлися, а відтак можна буде зайнятися відновленням ока, повідомляють в обласній лікарні.

Володимир Ільїн розповідає, що позиції вдалося захопити, але оскільки ніхто з командування їх не зупинив, то вони пройшли далі, ніж потрібно.

«Наша арта не прикрила, зате ворожа накрила, – сумно жартує боєць».

Він був у першій штурмовій трійці. Каже, що виповзав після поранення сам, на лопатках, ніхто підійти до нього не міг. А що з ним сталося – усвідомив уже в медбаті. Одну руку від плеча прострелили з БМП, долоню іншої розірвало. Осколком гранати вибило око. Загалом було 13 поранень. Але чоловік вважає, що йому пощастило, адже за годину того бою було 63 загиблих і 13 поранених.

Військовий показує фото у своєму телефоні: «Це – Північна Салтівка. З першого дня був там. Це зруйновані будинки після «брата», що прийшов нас «визволяти». Цілий район, тисяч 400 залишилися без житла, майна, без усього».

Серед тих людей – і його знайомі.

«Там 80 людей загинуло. На «Нову пошту» під час роздачі гуманітарки прилетіла ракета, – наводить він приклад. – Отак війна виглядає. Нічого романтичного. Біль, сльози, горе, смерть...».

Майже все своє життя Володимир говорив російською. Його мама – росіянка, а бабуся пережила блокаду Ленінграда. Каже, що ставлення до мови поміняв ще у 2013 році, коли розігнали Майдан і побили студентів.

З російськими родичами, які кричали, що їдуть на Донбас: «Бері малую, прієзжайтє к нам! Ми єдєм вас асвабаждать от бандеровцов і нацистов!», перестав спілкуватися у 2014-му. За кілька місяців до повномасштабної війни чоловік вистриг собі козацького оселедця, а коли війна почалася, перейшов на українську. Переконаний, що якби наші військові спілкувалися виключно українською, то й рашисти би менше розуміли, про що йдеться, і людей би менше загинуло. Особливо на початку війни.

Чоловік мріє повернутися до нормального життя, поставити на ноги 16-річну доньку. А поки що він хотів би нагадати цивільним, що живуть вони мирно завдяки тим, хто на фронті. А тому мали б більше приділяти їм уваги. І хоче, щоби ротацію зробили: ті, хто воює рік-півтора, щоб відпочили, а ті, хто не воює, щоб замінили їх.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!