"Поєднати можна все — навіть фізику з англійською мовою". Інтервʼю із заступником міністра освіти Андрієм Сташківим

Розпочався третій навчальний рік в умовах великої війни. Міністерство освіти і науки стикається з неабияким викликом — забезпечити базові потреби школи та водночас реформувати її.

Навіщо в школах з’являться офіцери, чи навчатимуться діти під шум генераторів, як МОН готується до холодів і що чекає на учнів «Нової української школи» у 5–9 класах — в інтервʼю hromadske із заступником міністра освіти і науки Андрієм Сташківим.

Готовність до очного навчання

Яка ситуація з укриттями в школах? Нещодавно уряд виділив дотацію на будівництво, чи вже є результати?

На кінець минулого навчального року приблизно 75% шкіл мали укриття та працювали в очному чи змішаному форматі. Близько 80% шкіл до 1 січня 2025 року матимуть укриття.

Держава виділяє кошти, щоб допомогти органам місцевого самоврядування будувати укриття. Торік це були 1,5 мільярда гривень, за які вдалося відремонтувати й збудувати 187 об'єктів фонду захисних споруд.

На цей рік передбачили 2,5 мільярда гривень для прифронтових і прикордонних територій, а два тижні тому уряд виділив ще 5 мільярдів гривень дотації. За ці кошти плануємо 77 проєктів з будівництва та ремонту укриттів, зокрема 24 — для закладів професійно-технічної освіти.

Потреба в укриттях залишається великою: сховищ не мають приблизно 1800 шкіл.

Якби нині були всі укриття, скільки учнів могли б навчатися офлайн?

Зараз дистанційно навчаються приблизно 600 тисяч учнів. Якщо в усіх школах будуть укриття, дітей, які навчаються онлайн, стане менше, проте вони все ж залишаться.

Є регіони, де навіть за наявності укриття відновити очне навчання неможливо — не дають такої змоги безпекові умови.

Першочергова потреба будівництва укриттів у школах, де можна буде відновити очне навчання. У низці громад ми будуватимемо одне укриття на 3–4 школи. Тобто сховище буде в так званій опорній школі, до якої автобусами підвозитимуть дітей з 2–3 сусідніх невеликих шкіл.

Залишиться запит на будівництво приблизно 440 укриттів, щоб усі школи, де це можливо, відновили навчання в очному або змішаному форматі.

Навчання під час відімкнень світла також викликає чимало запитань. Більшість шкіл обладнані генераторами. Йдеться лише про базові потреби — опалення й електрику — чи ресурсу вистачить і щоб, скажімо, повноцінно запускати комп’ютерні класи?

Осінньо-зимовий період і загалом робота в умовах відключень електроенергії — непросте питання, бо є різні типи шкіл.

Є школи, які мають власні котельні — на дровах чи на газі. Узимку вони можуть завдяки генератору забезпечувати теплопостачання своєї котельні навіть в умовах відімкнень електроенергії.

А є школи, які працюють із централізованим теплопостачанням з комунальних котелень. Переважно це стосується великих міст, у яких, як і у звичайні квартири, тепло подається централізовано. 

Якщо централізована котельня не працюватиме, то навіть за наявності генератора буде неможливо дотриматися рекомендованого температурного режиму, а отже, і відновити очне навчання. 

На жаль, є й школи, які мають електричне опалення. Особливо це стосується гірських районів, де газ до закладів освіти не підведений. Ситуація різна й залежить від типу шкіл у певному регіоні.

Зараз 80% шкіл мають генератори й теоретично можуть використовувати їх для забезпечення освітнього процесу. Та це не означає, що генератори дадуть змогу забезпечити школи теплом. Поки трохи більш як 50% шкіл повністю готові до опалювального сезону, навіть якщо не буде електрики.

Ми говоримо з обласними військовими адміністраціями, донорами та партнерами про те, що нам потрібно додатково ще близько 3300 генераторів різної потужності в заклади освіти, щоб максимально підготуватися до цієї зими.

Детальніше за посиланням.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!