Прикарпатці стали менше хворіти венеричними болячками

Інстинкт розмноження найсильніший у людини. І тому з розвитком суспільства людство набуло безліч різноманітних серйозних захворювань, які є результатом «несерйозного кохання». Іноді венеричні хвороби називають «хворобами поведінки», бо їх поширенню сприяють моральна розбещеність, випадкові статеві зв'язки та ін. Саме неправильна поведінка певної частини людей — причина існування венеричних хвороб у наш час.

У розмові із кореспондентом «Бліц-Інфо»  завідуючий обласним дермато-венерологічним диспансером Олег Василюк повідомив, що ситуація на Прикарпатті із венеричними захворюваннями не є критичною, а навпаки спостерігається спад інфекцій.

«Раніше колись було таке, що коли повертались заробітчани, то восени більше фіксували випадків венеричних інфекцій. Одним словом, привозили з собою. А взагалі на Прикарпатті найпоширенішими є класичні венеричні хвороби: сифіліс, гонорея, трихомоніаз, хламідоз, мікоплазмоз, генітальний герпес, але найчастіше зустрічається трихомоніаз», - зауважив завідувач обласного дермато-венерологічного  диспансеру.

За останні півроку на Прикарпатті зареєстровано 975 хворих на трихомоніаз, 377 - хламідійна інфекція, 475 - мікоплазмоз, 67 - герпес, сифілісу – 63 випадки і гонорея -131. За словами Олега Василюка, ця статистика на  остаточна, бо не всі хворі реєструються у диспансері.

«Випадки венеричних захворювань реєструють не тільки дермато-венерологи, це можуть реєструвати і гінекологи, і урологи. Якщо хворий потрапив до лікаря, він його ставить на облік і має право діагностувати і реєструвати. Тож ця цифра може бути значно вищою», - повідомив Олег Василюк.

До слова, сучасна державна система боротьби з венеричними захворюваннями працює ефективно, медичні працівники мають сучасні методи і засоби діагностики й лікування венеричних захворювань. Проте хворі часом намагаються ввести в оману медичних працівників. Вони приховують захворювання, перекручують відомості про джерело та обставини захворювання, багато чого замовчують. Це ускладнює боротьбу з венеричними хворобами.

Поведінка людей, які знають про своє захворювання, але приховують його і заражають інших людей, розцінюється як суспільно небезпечна. Статті Кримінального Кодексу України передбачають кримінальну відповідальність за таку поведінку. Зареєстровано багато випадків, коли жертви поведінки людини, хворої на венеричне захворювання, влаштовували над нею самосуд.

Щодо венеричних захворювань існує чимало варіантів, які сприяють їх поширенню. Наприклад, деякі люди вважають, що заразитись венеричними хворобами можна тільки після певного віку. Але зараження може статись у будь-якому віці. Заразитись від людини іншої статі можна й нестатевим шляхом — якщо не дотримуватись сучасних гігієнічних вимог і користуватися чужою губною помадою, посудом хворого, докурювати чужу сигарету, а також на громадських пляжах. Сприйнятливість до зараження венеричними захворюванням підвищується у стані сп'яніння алкоголем чи наркотиками.