Прикарпатська медицина — серед найдорожчих
Нинішнього року в усіх регіонах нашої держави уже втретє проведуть масштабне емпіричне репрезентативне дослідження «Індекс здоров’я. Україна». Воно має на меті з’ясувати, наскільки громадяни задоволені отримуваною амбулаторною та стаціонарною медичною допомогою, чи кожен із нас у разі захворювання звертається до лікаря, як українці оцінюють стан свого здоров’я, скільки грошей витрачають на ліки і взагалі який зміст вкладають у поняття здоров’я і поведінки з тим, щоб запобігти недугам.
На основі результатів соціологічних опитувань виводять індекс здоров’я, котрий характеризує загалом функціонування сфери охорони здоров’я та слугує інтегральним показником того, як люди оцінюють доступність і якість надання їм медичної допомоги. Ясна річ, що чим він вищий, тим позитивнішим є досвід громадян у комунікації з цією сферою, пише газета Галичина.
Індекс здоров’я жителів Івано-Франківщини торік становив 58 пунктів зі 100 і був вищим на 7 пунктів, ніж у 2016-му, але на 4 пункти нижчим від середнього в країні. За цим показником у рейтингу регіонів наша область посідає, на жаль, лише четверте місце знизу — таку інформацію оприлюднено під час недавньої презентації в Івано-Франківську результатів дослідження «Індекс здоров’я. Україна–2017». Про те, якими вони були в розрізі Івано-Франківщини на тлі отриманої по всій державі картини, поінформували директор Програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» Вікторія Тимошевська, заступник виконавчого директора Київського міжнародного інституту соціології Вікторія Захожа і керівник Школи охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія» Тетяна Юрочко.
Якщо торік 47% опитаних у державі вважали своє здоров’я хорошим або дуже хорошим, то жителі Івано-Франківщини щодо цього налаштовані більш песимістично — таким назвали своє здоров’я 42% респондентів. Але і ті, хто скаржиться на своє самопочуття й різні болячки, як випливає з результатів дослідження, далеко не завжди поспішають до лікаря. А з-поміж опитаних прикарпатців, котрі не звернулися до лікаря з тієї чи іншої причини під час останньої своєї хвороби, виявляється, аж 56% очікували на те, що вона мине сама, — це найвищий показник серед регіонів (в Україні в середньому 23%). Ті ж, хто в разі нездужання вирішив таки піти до лікаря, а не займатися самолікуванням, далеко не завжди зверталися спершу до сімейного лікаря чи дільничного терапевта, як спрямовує на це пацієнтів медична реформа, — таких було відповідно 21% і менше третини опитаних. А 46% респондентів, як видно, не довіряють лікарям первинної ланки медицини: вони йшли одразу до вузьких спеціалістів. Зате Івано-Франківщина увійшла до трійки областей, де найбільше опитаних проходили за останні 12 місяців профілактичний медогляд (флюорографію, електрокардіограму чи огляд гінекологом для жінок та урологом для чоловіків або огляд стоматологом). Якщо позаторік частка таких прикарпатців становила 65%, то у 2017-му — 77%.
Цікаво те, що хоча загалом майже не змінився рівень задоволеності жителів нашої області отримуваною медичною допомогою, число респондентів, задоволених такою допомогою в стаціонарі, зросло до 64%. А ще ж у 2016-му Івано-Франківщина входила до топ-3 областей з найнижчим рівнем задоволеності пацієнтів допомогою, яку надавали їм у стаціонарі, — відповідний показник становив лише 43%.
Торік на Івано-Франківщині, як це випливає зі сприйняття 10% опитаних, найбільше порівняно з іншими регіонами поліпшилась фінансова доступність амбулаторної допомоги, яку надають сімейні лікарі або дільничні терапевти, а 6% респондентів засвідчили поліпшення допомоги їм вузькими медичними спеціалістами. Тоді як в середньому в Україні лише відповідно 2% та 1% респондентів у своїх відповідях на запитання тих, хто проводив дослідження, стверджували про більшу порівняно з 2016-м фінансову доступність допомоги сімейних лікарів і вузьких спеціалістів.
Івано-Франківщина увійшла до топ-4 областей, для жителів яких амбулаторна та стаціонарна медична допомога найбільш фінансово доступна: відкладали свій візит до лікаря через фінансову причину лише 21% опитаних прикарпатців, а в середньому в Україні — 30% громадян.
З другого боку, Івано-Франківщина за результатами дослідження «Індекс здоров’я. Україна–2017» посіла п’яте місце в рейтингу областей з найбільшими грошовими витратами громадян на ліки. Результати відповідей прикарпатців на запитання анкети про такі витрати за останній місяць свідчать, що середній їх розмір становив 718 грн. Це на 106 грн. більше порівняно з 2016 роком і на 148 грн. більше, ніж у середньому в Україні (570 грн.).
Те, що пересічний прикарпатець витрачає на ліки аж на 148 грн. більше, ніж респондент у середньому в країні, як на наш погляд, можна розцінювати по-різному. Або жителі Івано-Франківщини можуть дозволити собі більші фінансові витрати на своє лікування чи воліють не економити на ньому, або лікарі виписують їм рецепти на більшу кількість і дорожчі ліки, ніж їхні колеги в інших регіонах — пацієнтам із тими самими захворюваннями, або ж опитані наші краяни нічого не чули про започатковану торік в Україні державну програму «Доступні ліки», відповідно до якої можна придбати за лікарськими рецептами безплатно або зі значною знижкою препарати для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу і бронхіальної астми.
А лише від хронічних недуг потерпає 54% населення нашої області (цей показник протягом двох років майже не змінювався). і одна з причин цього — 48% прикарпатців мають надлишкову вагу. Як відомо, Україні належить сумне лідерство в Європі за рівнем смертності громадян від серцево-судинних захворювань. Запобігти, скажімо, гіпертензії, розвиток якої загрожує інсультом, можна, якщо вчасно виявити в людини високий артеріальний тиск і контролювати його. Тим часом, як свідчать результати дослідження, серед більш як 10 тисяч опитаних українців протягом останнього року вимірювали свій тиск 78%, узагалі ніколи в житті не робили цього 8%. Серед тих, які вимірювали, третина респондентів знає, що тиск у них високий, але не контролює його. Івано-Франківщина посідає передостаннє місце — перед Сумщиною (10%) — у рейтингу областей щодо знання громадянами хоча би двох симптомів інсульту. Засвідчили таку обізнаність, яка теж є одним з індикаторів індексу здоров’я, лише 22% прикарпатців, щоправда, цей дуже низький показник позаторік був ще вдвоє нижчим. 73% опитаних знають хоча б один симптом туберкульозу. А якщо знають, то це сприяє зверненню людей до лікаря, зменшенню кількості тих, хто займається самолікуванням.
Звичайно ж, столичних фахівців, які проводили дослідження, цікавило і ставлення українців до реформи охорони здоров’я. Дещо зменшилося — до 96% порівняно з 99% у 2016-му — число прикарпатців, які вважають, що реформа потрібна. В усій державі, якщо судити за результатами опитування, так думають 84% громадян.
Чи не найбільш вражаючий результат цього дослідження — на Івано-Франківщині виявилась найбільшою в Україні (39%) частка батьків, котрі відмовлялися від обов’язкових щеплень своєї дитини з тієї або іншої причини (зокрема і через її хворобу). Для порівняння: в середньому в країні відмовлялися від вакцинації лише 21% батьків, які мають дітей до 16 років і володіють інформацією про їхнє здоров’я. Такий самий відсоток, але вже прикарпатських респондентів-батьків відповіли на запитання анкети, що вони ставляться до вакцинації «дуже негативно» або «скоріше негативно». Вищий відсоток налаштованих проти неї батьків — по 24% — зафіксували під час проведення дослідження «індекс здоров’я. Україна-2017» лише у Львівській та Рівненській областях. У той же час можна відзначити те, що серед опитаних прикарпатців збільшилось із 59 до 66% число батьків, позитивно налаштованих до вакцинації своїх дітей.
Усе ж чому так багато людей ще відмовляються від вакцинації своєї дитини, на якій наполягає лікар-педіатр?
— Наше дослідження має соціологічний характер і, звичайно, не дає прямої відповіді на це. Мабуть, у тих людей є певна недовіра до лікаря, сумніви стосовно якості вакцин, дотримання температурного режиму при їх зберіганні, — відповіла на запитання журналістів Вікторія Тимошевська. — А загалом мені видається, що в західноукраїнських регіонах більш демократична атмосфера в спілкуванні пацієнтів, тих же батьків дітей із лікарями.
Чільниця Програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» наголосила на тому, що їхнє дослідження не пов’язане з якимись політичними кон’юнктурою і замовленнями, а вони прагнуть, щоб результати «Індексу здоров’я. Україна» стали інструментом до дій для керівників галузі охорони здоров’я у державі і в регіонах, для самих жителів країни, для громадських організацій та ЗМІ, зацікавлених у глибшому вивченні ситуації на місцях, скажімо, в моніторингу політики цін і в зменшенні витрат населення на ліки:
— Це дослідження проводимо задля того, аби всі могли краще зрозуміти, що нині реально відбувається в медицині. Адже чуємо від ініціаторів розпочатого системного реформування цієї життєво важливої для українського суспільства галузі, що воно має бути орієнтоване на пацієнта, на родину.
Як на наш погляд, результати дослідження «Індекс здоров’я. Україна» мають послужити і центральним та місцевим органам влади підказкою для здійснення відповідних змін у системі вітчизняної медицини. Змін не косметичних, а кардинальних, що визначають вектори її реформування. ідеться передусім про те, щоби значно підвищити здатність системи охорони здоров’я якомога краще враховувати потреби громадян у наданні медичної допомоги й лікуванні та про зменшення високих фінансових витрат при зверненні їх по таку допомогу.
