Самі собі захисники. На Прикарпатті значно зменшилися обсяги продажу зброї

Після недавнього послаблення карантину поліція Прикарпаття відновила видачу дозволів на зброю.

Але охочих не побільшало, пише Репортер.

За словами власника мисливського магазину «Шмайсер+» Валерія Гуменюка, у Франківську кількість покупців зброї скоротилася втричі.

«В області є 10 збройних магазинів – це дуже багато на мільйон триста тисяч населення, – говорить Валерій. – З них цікавляться зброєю десь близько 3%. Бо це не продукти й не будматеріали, це дуже вузька специфіка. Багато магазинів вже ледь жевріють, не знаю, як ми досі не закрилися».

Каже, думав, після стрілянини у Броварах чи заворушень у США і в нас зброю для самозахисту купуватимуть частіше. Але цього не сталося. Причина – задоволення не з дешевих, а більшість люду просто не має «зайвих» грошей.

Керівник обласного осередку Української добровольчої армії Василь Абрамів придбав мисливський карабін ще три роки тому. За його словами, зброю купував з метою самозахисту, але, згідно з паперами, – мисливець.

«В усій Європі вже прийняте збройне законодавство, люди мають вільний доступ до короткоствольної зброї, – говорить Абрамів. – Я розумію, що деколи цим маніпулюють і ліплять з українців дикунів, але зброя навпаки – робить людей більш відповідальними. Зброя – це виховання. У нас, на жаль, перервана культура поводження зі зброєю, коли батько навчав сина, показував усі нюанси. Ще з часів кріпацтва нам формували ментальність гречкосіїв, тому в нас немає територіальної оборони, немає масового добровільного зголошення до війська. Крім того, я вважаю, що зброя на руках у населення – це один з факторів національної безпеки».

Власники зброї, з якими спілкувався Репортер, переконують, що вимога вільного володіння не передбачає спрощення отримання дозволів чи купівлі. Мовляв, це радше розширення можливостей для маневру.

Ось перелік документів, які нині треба зібрати для отримання дозволу на вогнепальну, гладкоствольну та нарізної зброю та подати в органи дозвільної системи МВС за місцем прописки:

1) Заява на ім’я начальника районного (для нарізної вогнепальної зброї – обласного) управління ГУ МВС України про видачу дозволу.

2) Картка-заява.

Обидва документи заповнюються безпосередньо у поліції.

3) Медична довідка форми 127/о для отримання ліцензії на об’єкт дозвільної системи.

4) Квитанція про оплату послуг за видачу дозволу.

5) Чотири фотокартки 3 х 4 см.

6) Ксерокопія паспортних даних.

7) Довідка про відсутність судимості.

Довідка про проходження навчання та здачі заліків зі знання матеріальної частини зброї, правил використання та правил техніки безпеки.

Також треба договір страхування відповідальності терміном на три роки.

Розглядають подання протягом 30 днів.

Перелік документів може бути ще більшим.

«Якщо місце прописки й фактична адреса не збігаються, то людина має додатково надати документи, чому саме вона там проживає, – пояснює начальник відділу контролю за обігом зброї поліції області Володимир Гладишев. – Наприклад, у чоловіка дружина з Франківська, а він прописаний у Києві. Тоді нам потрібна копія свідоцтва про одруження, копія паспорта дружини з пропискою по фактичному місцю проживання, можна показати домову книгу».

Також поліція запевняє, що навіть «купити» медичну довідку – недостатньо. Адже, крім того, що кожна довідка має серію, номер, відтиск штампа, печатки установи та інші необхідні реквізити, за якими її дійсність можна перевірити, дільничний самостійно збирає дані на людину, яка хоче отримати зброю.

«Інспектор збирає дані від сусідів, пояснення, чи особа – не дебошир або домашній кривдник, чи вживає алкоголь, наркотичні речовини, – говорить Гладишев. – Пояснення сусідів відбираються у письмовому вигляді, після чого інспектор звітує в головне управління області рапортом про проведену перевірку».

Довідку про проходження навчання також не можна зробити будь-де. В області діє ФСТ «Динамо», яке навчає та видає довідки про проходження курсів. До складу комісії, яка приймає заліки, обов’язково входить представник відділу контролю зброї від поліції.

До слова, спочатку поліція виготовляє дозвіл на купівлю зброї, який складається з трьох корінців, один з яких лишає в себе, прикріпивши до пакета документів.

«Ми заповнюємо, частину залишаємо в себе, частину віддаємо на руки, – каже власник магазину зброї Валерій Гуменюк. – У зазначений термін людина відносить його в дозвільну систему поліції і вже тоді їй видають дозвіл на право зберігання та носіння».

За п’ять місяців 2020 року мешканці Івано-Франківської області отримали 771 дозвіл на придбання зброї: 138 – травматичної, 176 – нарізної, 431 – мисливської гладкоствольної, газової – 26.

Для порівняння, протягом 2019 року поліція видала 2807 дозволів на право носіння та зберігання зброї.

Лишається відкритим і питання легалізації незаконної зброї. У зв’язку із змінами в законодавстві, поліція вже не проводить місячників добровільної здачі. Тепер, відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності здійснюється судом за клопотанням прокурора, у якому вказується найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер. Враховуючи ці нововведення, Нацполіція прийняла рішення, що проведення «місячників» буде доцільним лише після внесення змін у законодавство, адже ніхто не захоче здавати зброю, якщо тебе потім тягатимуть по судах.

За два місячники 2019 року прикарпатці здали 532 одиниці зброї.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!