Що робити, якщо не встигаєш втілювати свої цілі в життя

Тобі не потрібно більше мотивації. Для того, щоб діяти, не потрібне натхнення. Більше не потрібно читати пости про те, що ти не достатньо стараєшся, пише сайт Mizky.com.

Ми поводимось так, ніби якщо прочитаємо достатньо статей та цитат в соціальних мережах, у мозку спрацює перемикач та почне спонукати нас до дій. Але, чесно кажучи, коли йдеться про успіх, мотивацію, силу духу, мету, продуктивність та всі ці розумні слова, які зараз набули популярності, ніхто не говорить одного: ти такий, який ти є, поки не припиниш бути собою. Ти змінюєшся тоді, коли хочеш змінитися. Ти втілюєш ідеї в реальність саме тоді, коли настає найкращий час для цього. Ось як це відбувається.

Ти — не робот. Ти не можеш викликати мотивацію, коли її не вистачає. Іноді ти проходиш через певні випробування. Іноді в житті щось відбувається. В житті, розумієш? Воно вчить тебе та іноді змушує пройти довгий шлях для засвоєння цінних уроків.

Ти не можеш контролювати все. Ти можеш кожного ранку прокидатись о 5, поки не почуватимешся втомленим та розбитим, але якщо слова, малюнок чи ідея не хочуть втілюватися в реальність, то з цим нічого не вдієш. Щодня ти можеш проявляти свої здібності, але якщо час ще не прийшов, то він, чорт забирай, не прийшов.

Іноді автор не може почати писати роман тому що ще не придумав свого головного героя. Іноді тобі потрібно більше двох років життєвого досвіду, перш ніж ти створиш шедевр, який здаватиметься справжнім, життєвим, але не ідеальним для інших. Іноді ти не закохуєшся, бо лише завдяки самотності здатен побачити у собі те, що тобі потрібно. Іноді тебе огортає смуток, тому що одного дня це стане історією, довкола якої будуватимеш своє життя.

Ми всі знаємо, що досвід не завжди допомагає. Ми можемо не показувати цього, але знаємо, що це правда. Ми намагаємось контролювати наше життя, використовуємо творчість, щоб перемогти, шукаємо найкоротший шлях до успіху, тому що інші уже змогли його досягнути, і все це для того, щоб керувати емоціями та невизначеністю так, ніби життя — це розписаний туристичний маршрут.

Ти не можеш гратися із життя. Просто не можеш. Ти не можеш контролювати кожен результат або подію, ніби таким чином вбережеш себе від невизначеності та несподіванок, що поза твоїм розумінням. В цьому суть буття: показати, який ти є саме у цей момент, і цього достатньо.

І все ж ми ведемо себе не так. Ми намагаємось заповнити кожну хвилинку чимось продуктивним, читаємо списки “Як без зайвих зусиль отримати сильний поштовх до дій” на 30 пунктів. Ми часто забуваємо, що ми ті, хто ми є. Ми залишаємось собою, поки не змінимось. Ми можемо трішки зрушитись з місця, впроваджуючи корисні звички, показуючи, що це сприяє нашому особистісному зростанню, але ми не можемо обманути час.

Більшість наших нещасть випливають з впевненості, що життя має бути не таким, яким воно є зараз. Ми віримо, що можемо все контролювати, а відраза та ненависть до нас самих починаються з думки, що ми повинні вміти змінювати певні обставини, повинні бути багатшими, палкішими, кращими або щасливішими. Так, відповідальність за себе збільшується, але це часто веде до обурення та відчуття гіркоти, що ми перестанемо бути потрібними самі собі.

Ми мусимо зібратися з силами і дозволити, щоб все відбувалось так, як має відбуватись, і не почуватись залежними, вразливими чи прив’язаними до результатів. Можливості не з’являються тоді, коли ми того очікуємо.

Тобі не потрібно більше мотивації чи натхнення, щоб робити своє життя таким, як ти хочеш. Ти повинен позбутись сорому за те, що, можливо, не завжди робиш все якнайкраще. Припини слухати людей, які у зовсім інших життєвих обставинах та з іншим рівнем життя, і які кажуть, що ти недостатньо стараєшся. Дозволь часу робити те, що він має. Потрібно бачити замість бар’єрів життєві уроки. Необхідно зрозуміти, що те, що відбувається зараз, надихатиме в майбутньому. Ким би ти не був зараз — це те, що визначатиме твою сутність.

Навколо нас існує магія, і те, як вона працює, нам не зрозуміти. Ми не можемо з нею гратися. Не можемо зробити з неї список на 10 пунктів. Ми не можемо її контролювати.

Можливо, ми ще не стали тими, ким потрібно стати, щоб втілювати в життя власні бажання. Іноді ми маємо дозволити собі розвиватися доти, доки не зможемо втілити в реальність задумане.

Визнайте, коли ви чогось хочете, то хочете це негайно. Так сильно, що стаєте жалюгідним, щоб досягнути чогось. Може варто розслабитись? Можливо, не в мотивації проблема, а в тому, що ви штовхаєш величезний камінь вгору, і чим довше ви його штовхаєте, тим більшим він стає.

Навкло нас існує магія, принцип роботи якої ми не можемо зрозуміти. Ми не можемо з нею гратися. Не можемо зробити з неї список на 10 пунктів. Ми не можемо її контролювати. Ми повинні просто дозволити їй бути, а самим зупинитись і припинити знущатися з себе, залишаючи все так, як є. Одного разу настане той день, коли цей момент матиме сенс. Повір в це.

Дозволь собі повірити у це.