Що треба зробити для порятунку гірських шкіл

Для того, щоб випускникові успішно скласти зовнішнє незалежне оцінювання, необхідні дві освіти. Одна – шкільна безплатна, друга – від репетиторів платна, непосильна для більшості батьків, пише газета Галичина.

Отже, реформування освіти стало необхідним. Школи, розташовані в населених пунктах, які мають статус гірських, приступили до реформи з такими самими проблемами, як і всі ЗШ, та ще зі своїми – «гірськими». Правда, прорив до вирішення саме проблем гірських шкіл стався 2017-го, коли на Прикарпатті відбулося виїзне засідання комітету Верховної Ради з питань науки і освіти, на якому розглянули стан, проблеми й перспективи гірських шкіл. Узагальнені матеріали засідання стали основою регіонального пілотного проекту «Розбудова нової української школи в гірській місцевості Українських Карпат». Проект підтримали обласні державні адміністрації Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької областей. Він став «дорожньою картою» в реалізації Закону України «Про освіту». Тепер справа за його реалізацією. Тож подаємо деякі виокремлені з проекту проблеми, які необхідно розв’язати.

Перша. Реформування освіти розпочалося з першого класу без підручників. Чиновники не врахували те, що батьки в цьому вбачають загрозу, яка може повторити знущання над дітьми провальною «12-річкою», коли щороку школи отримували підручники під новорічною ялинкою. Тож необхідно Міністерству освіти і науки щороку до 1 вересня забезпечувати школи новими підручниками.

Друга. Замовчування проблем навчання учнів 2–11 класів протягом перехідного періоду (2018–2027 рр.) за застарілими державними стандартами освіти й підручниками. Якщо навіть чотири роки (2018–2022) не готувати вчителів 5–11 класів і матеріально-технічну базу закладів освіти до реформування освітнього процесу, то на успіх реформи годі сподіватись. Крім того, чому учнів 2–11 класів не вчити по-новому?

Для забезпечення рівного доступу до здобуття учнями доброякісної освіти в перехідний період потрібно залучити кожен факультет, інститут, кожну кафедру ПНУ ім. В. Стефаника у співпраці з лабораторіями обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (ОіППО) до надання практичної допомоги кожній гірській школі в розробці індивідуального навчального плану на основі типових навчальних планів МОН України в рамках чинних державних стандартів освіти базової і старшої школи. Слід готувати паперовий і електронний методичні супроводи оновленого змісту освіти з кожного навчального предмета з використанням регіональних етнографічних компонентів. Наприклад, на Бойківщині – бойківщинознавство, на Гуцульщині – гуцульщинознавство. А для апробації  супроводу оновлення на перехідний період доречно створити два обласні експериментальні педагогічні майданчики — на Бойківщині і Гуцульщині, забезпечуючи їх необхідним фінансуванням. Варто запозичити досвід департаменту освіти і науки Львівської ОДА, за сприяння якого, скажімо, лише для гірського Козьовського НВК Сколівського району придбано шість телевізорів, сім ноутбуків, а також комп’ютери для вчителя, проектори та інше обладнання.

Третя. Гірські школи ніколи не мали жодних преференцій порівняно зі ЗШ у рівнинній місцевості. А тут, у горах, освітні заклади, повторимо, мають чимало своїх регіональних труднощів. Це зокрема бездоріжжя, проблеми з транспортом, часті рясні опади, що призводять до повеней, снігові замети, вітровії, проживання в умовах значної віддаленості від школи. Це все ускладнює дітям відвідування шкіл.

Крім цього, через брак фінансування у школах не оновлюють матеріально-технічні бази, не ремонтують класи. Більшість із 27 гірських районів чотирьох областей Українських Карпат дотаційні. Тому гірські школи ледве виживають.

Хто збереже для майбутніх поколінь у Карпатах те, що ще можна врятувати? Відповідь однозначна: молоде покоління горян. Стало аксіомою: «Врятуємо гірську школу – врятуємо Карпати». Тож рятуймо! Треба головам ОДА і обласної ради спільно з народними депутатами від області домогтися від Кабінету Міністрів щорічної адресної державної дотації на опалення, освітлення, ремонт приміщень, закупівлю паливно-мастильних матеріалів та запчастин для шкільних автобусів... А департаментам фінансів, освіти і науки та молодіжної політики ОДА потрібно до початку формування Державного бюджету щороку розробляти й подавати Мінфіну і МОН розрахунки на потребу в адресній державній дотації на утримання закладів загальної середньої освіти дотаційних гірських районів.

Четверта. Пропозиція чиновників у кабінетах на київських пагорбах про підвезення учнів з гір до профільних шкіл на відстані 20-30 км до міста   нереальна, бо з транспортно недоступних місцевостей потрібно ще йти пішки до автобуса годину-дві. Через снігові замети, ожеледицю, морози нижче мінус 20 (гусне дизпаливо), несправності автобуса, захворювання водія, брак коштів для придбання пального підвезення стає проблемою. Крім цього, необхідно, щоб старшокласники здобували професії у глибинці, тобто ті, які потрібні у своїй місцевості. У місті, наприклад, господарювання в горах не зможуть навчити.

Хоча старша школа стане профільною в 2027 році, але визначити гірські школи з пришкільними інтернатами (гуртожитками), які стануть профільними, та вибрати профілі потрібно тепер. А також – творити матеріально-технічну базу, підготувати вчителів, побудувати типові пришкільні інтернати (гуртожитки) нелегко, хоча для цього ще є майже 10 років. Протягом останніх десятиліть ні МОН України, ні органи місцевої влади не приділяють увагу пришкільним інтернатам. До речі, з 1945 року при школах у горах функціонували пришкільні гуртожитки. Вони сприяли виконанню семирічного, восьмирічного, середнього «всеобучу». Настав час покращити умови проживання у пришкільних інтернатах учнів профільних класів, соціально незахищених дітей і тих, які проживають на понад трикілометровій відстані від школи у транспортно недоступних місцях. 

Департаментам освіти і науки та молодіжної політики, фінансів ОДА, обласній і районним радам, РДА, ОТГ, відділам освіти, керівникам закладів освіти потрібно домогтися виділення коштів з Державного фонду регіонального розвитку на капітальний ремонт приміщень, заміну пічного опалення на центральне водяне, проведення водопроводу й каналізації, облаштування внутрішніх туалетів, оновлення твердого і м’якого інвентарю.

Освітяни гірських шкіл щиро вдячні постійній комісії обласної ради з питань гуманітарної політики і свободи слова, яка спільно з департаментом освіти і науки та молодіжної політики ОДА проведуть нараду з проблем реформування гірської школи в листопаді 2018 р. під егідою обласної ради й ОДА. На нараду необхідно конче запросити керівників органів влади, не підлеглих департаменту освіти і науки та молодіжної політики ОДА, голів районних рад, РДА і ОТГ гірських районів, ректорів ПНУ ім. В. Стефаника і ОіППО, директорів департаментів фінансів, лісового господарства, аграрної політики, охорони здоров’я, керівників автодору, МНС, правоохоронних органів та ін., а також народних депутатів. Сподіваємося, що протокольні доручення відповідальним особам допоможуть у вирішенні першочергових і перспективних завдань у 245 гірських школах, а це третина ЗШ області.