Сотні людей їдуть на Івано-Франківщину у пошуках золота
Уперше про поклади дорогоцінного металу на Прикарпатті заговорили ще пів століття тому. Тоді це була сенсація всесоюзного масштабу, про яку писали чи не всі газети. А гори - заполонили золотошукачі.
Відтоді щороку у пошуках золота в Карпати їдуть сотні людей. Одні повертаються з порожніми руками й називають "карпатське ельдорадо" - не більше як красивою легендою. Інші ж, переконують - золото лежить мало не під ногами...
То де ж заховані українські скарби? І чи справді наші гори - такі цінні? З'ясовувала журналісти Подробиць.
У його пошуках прочісують кілометри гірських річок.
Його збирають по крупинках… але мріють знайти кілограми.
Может хоть на самородочек, о мне показалось что-то блестит.
Озброївшись лотком і лопатою - метр за метром люди досліджують дно карпатських річок. І все заради цього…
Я нашел мое первое золото! здесь есть золото!
Карпатське золото! Стародавня легенда чи нерозвідані скарби, які приховують гірські річки? Кому пощастило його відшукати? Де захований український клондайк? І чому горяни бояться, аби його не знайшли чорні старателі?
Це чисте карпатське золото.
Невеличка пробірка із золотистим піском. Для франківця пана Романа - неоціненний трофей, який він уже пів століття зберігає вдома. Наша знімальна група - перша, кому він його наважився його показати.
Ще ні одній людині я в руки не давав. - Та ми не будемо брати в руки. - Та я і не дам.
Романові Фабриці - за вісімдесят. Але його ім'я й досі на вустах. Адже він перший з українських журналістів, хто ще в далеких сімдесятих знайшов золото в Карпатах. І написав про це публікацію. Стаття стала сенсацією. Її тиражували ледь не всі всесоюзні газети.
Роман Фабрика, журналіст:
Почув десь з радіо одне речення. В Карпатах найдено золото.
Як справжній журналіст, відчув - тема надзвичайно цікава. Сів у "Жигулі" і вирушив у гори. Куди саме їхати - підказали науковці - в село Яблунів. Пів століття тому там базувалася ціла геологорозвідувальна група, яка вивчала чим багаті українські Карпати.
Роман Фабрика, журналіст:
Пішли в ту річку і почали шуфлею набирати гравій. О це я із жінкою намив за пару годин. Чисте золото карпатське.
Журналіст запевняє: Карпати просто встелені золотом. Тоді в сімдесятих один із геологів навіть провів для нього експеримент і взяв проби просто з дороги.
Роман Фабрика, журналіст:
Давайте вийдим на дорогу... там дорога така гужова йде. Копнемо і теж промоем. І точно промили й теж золото, золото, золото. Так що у нас в Карпатах золотом усипані дороги.
До пана Романа і нині приїжджають із різних куточків країни. І всі питають про одне… де шукати карпатське золото? Аби побачити українські гори скарбів відправляємося і ми в Карпати.
Два десятки кілометрів від міста Косів. І ми - біля підніжжя Гуцульських Бескидів. У тому самому селі Яблунів, де знайшов золото Роман Фабрика. Але де ж тут шукати скарби? Місцеві жителі показують дорогу.
Ігор Рикуник, житель селища Яблунів:
Точно знаю, що в Лючій шукали, там була брудна річка постійно.
Від Яблуневого до Лючі лише декілька кілометрів. Йдемо відразу в сільську раду. Староста села розповідає: їхня земля і справді наповнена скарбами.
Микола Хім'як, староста села Люча:
Знайдені значні запаси золота - це урочище медвеже і такий у нас є потічок Ласкунса. Була розмова в 90-ті про можливий початок видобутку золота. Верховна Рада визначила і почали видобуток на Закарпатті, у нас залишився як державний запас.
На який одразу поклали око чорні археологи.
Микола Хім'як, староста села Люча:
Приїжджають чорні археологи чи як їх звати. І миють ручним способом. Шукають, по річці ходять із ситом, копають в ручну, підкопують береги, на що жителі й скаржаться.
У сільській раді кажуть: не раз зверталися до поліції. Але впіймати старателів - не просто.
Микола Хім'як, староста села Люча:
Вони покажуться поїдуть і їх нема якийсь час. Візуально видно, але то за горою... самий потічок за горою. - Яка там дорога? - Треба гужовий транспорт шукати.
Але ми ризикнули й пішли пішки. І мало про це не пошкодували. Бо просто посеред лісу наштовхнулися на величезні площі розритої землі та свіжі сліди зграї диких кабанів.
Тут теж кабани попрацювали? - Так. Так.
Кілька кілометрів лісом - і ми дісталися місцевого клондайку - урочища Медвеже.
Ну що ж інструментів в мене нема, буду пробувати шукати руками.
Чим закінчилися наші пошуки карпатського золота - ми розповімо згодом. А поки що йдемо до людей, які живуть найближче до золотих річок. Скільки їм вдалося намити скарбів?
Василю Юрійовичу за вісімдесят. Каже: шукачі золота сюди навідуються часто.
Василь Федорак, житель села Люча:
Ходили потоками шукали, щось копали, рили. Я питаю що шукаєте…а вони так і прямо говорить - золото шукаю.
У молодості Василь Юрійович і сам пробував шукати золото. Та натрапляв лише на дрібненький золотий пісок. Хоча геологи, які проводили тут розвідку і жили в нього, не приховували - Карпатські річки - справжнє золоте дно.
Василь Федорак, житель села Люча:
Говорили - ви не знаєте на чому живете. А мати моя Параска говорить, як на чому? На своїй землі. А він каже на золотій землі.
Яку останні кілька років безжально розривають чорні археологи... Схожа ситуація і в сусідньому - Верховинському районі. Його теж називають карпатським клондайком.
Саме тут у витоках Чорного Черемоша на кордоні із Румунією справді є золото.
Іван Зеленчук - науковець, корінний гуцул. Чоловік запевняє: чутки про карпатське золото - то не легенди, то щира правда.
Іван Зеленчук, житель села Зелене, кандидат фізико-математичних наук:
Чорногірський хребет для гуцулів святиня. Вони захоплюються Чорногорою і кажуть що всі скарби світу є в Чорногорі. А рядом після Чорногори є Чивчинські гори - є дуже багато цінних мінералів. Серед того є і золото.
Олег Адаменко, доктор геолого-мінералогічних наук, академік Академії екологічних наук України:
Воно накопичувалось великими кількостями в тих глибоких шарах. А потім почало проступати вище і вище і в такому результаті воно дійшло до Карпат. Так що в Карпатах золото є.
Але, за словами академіка Олега Адаменка, його там так мало, що добувати - економічно не вигідно. Золоті злитки можна знайти на закарпатській Рахівщині, біля Берегового та села Ділове. На Прикарпатті ж трапляється лише так зване розсипне золото.
Олег Адаменко, доктор геолого-мінералогічних наук, академік Академії екологічних наук України:
Тектоніка підіймає наверх. Йде ерозія і розмив. І маленькі частинки випадають із масиву гірської породи, розмивається вода. І разом із нею малюсінькі частинки золота… чому називається розсипне? Тому, що ніби хтось розсипав.
Тому золотий пісок у мізерній кількості справді можна знайти ледь не у всіх гірських річках. Утім, щастить не кожному. Я годину намагалася відшукати золото. Але...
Жанна Дутчак, журналістка:
Ну що ж, нічого я не знайшла, тільки в руки змерзла.
А в чорних археологів методи значно брутальніші. Для пошуків золота вони використовують не лише лотки, а й спеціальні помпи. Схожі, як у бурштинських старателів. Аби зрозуміти які можуть бути наслідки від такої безжальної експлуатації природи - варто просто подивитися на що сьогодні перетворилося рівненське Полісся.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!
