"Це тролінг росіян" — Том Купер про дії "Російського добровольчого корпусу" та легіону "Свобода Росії" на території РФ

25 травня 2023 року "Російський добровольчий корпус" (РДК) заявив, що його бійці знову зайшли на територію РФ. За кілька днів до цього, 22 травня РДК разом з легіоном "Свобода Росії" (ЛСР) зайшли на територію Бєлгородської області РФ, повернулися в Україну та пояснили, що метою операції було "створити демілітаризовану зону між Росією й Україною". Міноборони РФ повідомило, що ліквідувало бійців, проте в РДК цю інформацію спростували.

Навіщо РДК та ЛСР влаштовують ці акції, хто їх координує, чи варто очікувати продовження та до чого можуть привести такі операції — про це Суспільному розповів австрійський військовий аналітик Том Купер.

РДК і ЛСР зайшли на територію Росії. Про що це говорить?

Російські збройні сили не мають такої кількості військ і техніки, щоб утримувати всю довжину лінії фронту в Україні. Не кажучи вже про лінію кордону між, скажімо, Донбасом і Білоруссю. Тому вони залишили на кордоні невелику кількість сил, а решту відправили вглиб України.

Тож українська розвідка, яка, розумію, контролює ці дві російські групи, скористалася можливістю, знайшла, скажімо так, слабкі місця в російській обороні вздовж кордону і відправила ці групи туди (В ОП України заявили, що Україна не має стосунку до подій в Бєлгороді — ред). Саме тому вони можуть закріпитися всередині Росії.

У березні цього року Російський добровольчий корпус заявив про захід на територію Брянської області РФ. Чи можуть події кількаденної давнини бути продовженням акцій у березні?

І так, і ні. Треба розуміти, як працюють такі операції. Вони проводяться з певними цілями пропагандистського характеру — щоб потролити: мовляв, "дивіться, є росіяни, які готові воювати проти Путіна", а також, щоб відволікти росіян від успіху в Бахмуті.

Також такі операції проводять, щоб змусити РФ відвести частину резервів з України до кордону на північ. Для чого? Росіяни розгорнули відносно потужні сили на лінії фронту всередині України, і мають кілька груп глибше за лінією фронту. Їх вони тримають на випадок, якщо українці прорвуть лінію фронту і просунуться вглиб контрольованої Росією частини України. Тоді їх приведуть в бойову готовність і вони мають контратакувати. Ось у чому суть усього цього.

Але ніхто не знає, як відреагує Росія. Припустимо, що ці російські добровольці продовжать просуватися вглиб РФ і захоплять більшу частину якоїсь області. Це порушення територіального суверенітету Росії. І це одна з причин — чітко зазначених у воєнній доктрині РФ, для розгортання тактичної ядерної зброї.

Це з одного боку. З іншого, Україна, яка досі вважалася, особливо на Заході, жертвою агресії, тепер починає наступати на Росію. Це також грає на руку Путіну, який весь час пояснює: "Це те, до чого НАТО готувалося десятиліттями, це вторгнення в Росію".

Чому офіційна реакція РФ з’явилася лише через день після операції?

Це проблема з російською системою командування. Як правило командири нижчої ланки на полі бою повідомляють своїм начальникам, ті — своїм, ті — іще далі, аж до стратегічного командування Збройних сил РФ, яке відповідає за Україну. Потім воно повідомляє Москву. І навіть після цього Міністерству оборони РФ все-одно потрібен час, щоб поінформувати Путіна. І, нарешті, на найвищому політичному рівні вони мають прийняти рішення: чи визнають інцидент, чи ні? Як реагувати? Як це можна використати для своїх цілей? Тому їм потрібен час.

А інші країни? Майже ні від кого не було реакції окрім США.

У США є велике занепокоєння, що ескалація може дійти до обміну ядерними ударами. Бо якщо росіяни розгорнуть ядерну зброю, НАТО чітко заявило, що вони збираються знищити, наприклад, Чорноморський флот, зробити щось, що дійсно зашкодить російським збройним силам. Тому американці хочуть уникнути цієї ситуації. Вони хочуть, щоб війна обмежувалася територією України, щоб Україна боролася і перемогла. Це американська політика.

В ЄС та європейській частині НАТО ще більша паніка щодо такої ситуації ескалації. Як тільки хтось згадує про російську ядерну зброю, люди тут починають нервувати. Тому намагаються запобігти ескалації навіть більше, ніж американці. Всі стурбовані тим, щоб не спровокувати Путіна на розгортання ядерної зброї. Тому і США, і Європа не зацікавлені в тому, щоб Україна проводила операції такого роду.

Зараз всі чекають, якою буде реакція Росії. Чи розгорне Путін ядерну зброю, якщо побачить загрозу стабільності свого правління, чи ні. Також всі мовчать, бо чекають, що збирається робити Україна з цими росіянами. Думаю, найкращим рішенням для України було б вивести їх якнайшвидше і припинити робити такі речі. Повітряні удари, удари БПЛА по території РФ — абсолютно зрозумілі для всіх. Але наземні наступальні дії всередині Росії — не думаю.

Чи варто очікувати такі акції надалі? І наскільки вони можуть бути масштабні?

Судячи з того, як розвиваються події, маємо очікувати таких дій і в майбутньому. Що, як я вже казав, не є гарною ідеєю.

Але чи можна за правилами ведення війни заходити на територію ворога?

Звичайно. Ви завжди можете сказати, що дієте відповідно до Статуту ООН, тому що стали жертвою агресії, тому захищаєтеся від наступу на території країни, яка веде цю війну, а це Росія. Юридично ви захищені, жодних проблем. Це законний випадок самооборони, і Україна має право на контратаку. Чи має вона право зберігати присутність на російській території та намагатися утримати якісь її частини — це вже інше питання.

Що в контексті війни показує акція РДК і ЛСР?

Що українське політичне і військове керівництво схильне до ризику, готове до азарту. Сподіваюся, вони знають, що роблять. Хтось десь вгорі командного ланцюга надав достатньо аргументів на користь цієї операції й пояснив: "Гаразд, це вигідно для нас з цієї й з цієї причини".

Міноборони РФ виклало відео спаленої техніки та заявило, що групи, які зайшли на територію РФ були знищені. Водночас РДК і ЛСР заперечують втрати. Чи можна по фото/відео зʼясувати про втрати цих двох підрозділів?

Командири цих двох російських груп заявили, що вони відійшли, і одна група втратила двох убитими й двох пораненими, а інша — більша за чисельністю, має двох поранених. Отже, це їхня заява проти заяви російського міністерства оборони.

Впродовж найближчих кількох днів, можливо, навіть тижнів, буде вкрай важко дізнатися деталі. Це можна побачити, лише уважно вивчивши десятки відео, а не одне чи два. Відповідно, ми не можемо судити про конкретику заяв тієї чи іншої сторони. Наприклад, коли росіяни кажуть, що знищили те, те, те і те, вони показують відео, на якому видно, як їхні гранати, снаряди чи ще щось влучають в якесь місце, але не показують, чи є там якісь війська, чи ні. Так само, коли вони показують відео або фотографії двох "Хаммерів", ну, вибачте, але ці дві машини не виглядають знищеними — вони наче загнані в воронку від вибуху снаряда. Очевидно, що це фейкова інформація.

Ми маємо величезні обсяги інформації, до 99% якої насправді є нісенітницею, брехнею і фейковими новинами. Тож надзвичайно складно знайти 1%, який дійсно має сенс і підкріплений доказами.

Якщо хтось з цих бійців на території РФ потрапить в полон, чи може українська сторона просити включити їх в списки для обміну?

Теоретично так, тому що вони одягнені в уніформу, тож їх можна ідентифікувати. Але враховуючи, що Росія не поважає Женевські конвенції та загальноприйняті правила війни, я б не давав цим військовим шансів на виживання. Їх будуть піддавати допитам, можливо, тортурам, і врешті-решт стратять. З російської точки зору вони шпигуни, служать іноземним державам, і їхнє життя нічого не варте.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!