У Франківську презентували книгу про діяльність Закордонних Частин ОУН та роль Степана Ленкавського

У четвер, 7 листопада в Івано-Франківську відбулась презентація книги «Монах ОУН. Частина 2», яку модерував голова Івано-Франківської обласної ради, доктор політичних наук, упорядник Олександр Сич.

Книга є важливим науковим дослідженням, що продовжує дослідження життєвого шляху Степана Ленкавського, охоплюючи період 1945–1954 років. У цей час він адаптується до еміграційного життя та бере активну участь у діяльності Закордонних Частин ОУН, інформує кореспондентка Бліц-Інфо.

За словами Олександра Сича, книга розповідає про складні виклики організаційного становлення ОУН у післявоєнній Європі, встановлення зв’язків з підпіллям в Україні, розбудову структур на Американському континенті та в Австралії. На тлі конфліктів і провокацій радянських спецслужб, які призвели до розколу, образ Ленкавського постає як приклад розсудливого та принципового лідера, який прагнув зберегти єдність руху. 

«Це дуже напружена праця пів року. Вона дуже важко мені давалася. Оця частина історії ОУН закордонного періоду абсолютно не описана. Але Степана Ленкавського неможливо зобразити інакше, як на фоні історії ОУН. І якщо в працях наших істориків можна почитати про діяльність ОУН в Україні під час і після війни, то як вона діяла за кордоном – нічого немає. А це величезний шмат історії»,- пояснює науковець.

Олександр Сич пригадав, що коли вперше почав досліджувати Ленкавського, то був вражений, що є тільки окремі згадки чи статті ,які стосуються закордонних частин, але системного викладу їхньої історії досі немає. 

«Як можна подати постать Ленкавського на тлі історії закордонних частин, якщо її немає? Отже треба змальовувати каркас історії, щоб на ньому показати Степана Ленкавського»,- вважає дослідник.

За словами Олександра Сича, весь сюжет книжки - це перманентна конфліктна боротьба кількох груп. 

«Після закінчення війни Бандеру та інших керівників ОУН випустили з концтаборів з надією, що вони поможуть в боротьбі проти комуністів. Але поки Бандера, Стецько та інші сиділи у в'язниці, в Україні не знали що з ними, тому створили окремі групи для роботи за кордоном. І вийшло, що в Німеччині зустрілися три групи: УГВР, ОУН і група з Бандерою на чолі. Згодом почалися сварки, хто головніший. Пізніше на особисті інтереси наклалися різні світогляди, ідеологічні розбіжності. А якщо є конфлікт - дуже легко зробити провокацію. Чим і скористалися зацікавлені. Степан Ленкавський займав зважену позицію у цій ситуації. Тому він докладав максимум зусиль, щоб зберегти організацію, шукав компроміс. Коли розкол стався, він залишився поруч з Бандерою»,- каже Олександр Сич.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!