Управитель вичікує. У Франківську мешканці багатоповерхівок обиратимуть собі управителя
Залишається менше трьох місяців до того часу, як мешканці багатоквартирних будинків у Івано-Франківську можуть обрати собі управителя. Якщо цього не зробити, його призначить влада. Що ж чекає на франківців у найближчій перспективі?
Якщо цього не зробити, його призначить влада, пише Репортер. Що ж чекає на франківців у найближчій перспективі?
Баба з возу…
Відома приказка «Моя хата скраю» втрачає актуальність. Тепер нашими вже не лише квартири, а й підвали, сходи, дах, навіть подвір’я. 1 липня 2015 року почав діяти закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Він приніс серйозні зміни в системі управління житловими будинками, проте влада не поспішає розказувати про нововведення.
До 1 липня 2016 року мешканці мають самі визначити управителя їхнього будинку. Тут є три шляхи: або все робимо самі за договором співвласників, або створюємо ОСББ, або передаємо всі функції управителю – Муніципальній інвестиційно-управляючій компанії (МІУК), «Дирекції замовника», приватному ЖЕО тощо. Не виберуть нікого – міська влада мусить призначити управителя сама.
До речі, вже зараз усі будинки, що були на балансі колишнього ЄРЦ, належать власникам квартир, які в них живуть. МІУК самостійно зняв їх з балансу, пояснюючи це вимогами нового закону, – там нема поняття «балансоутримувач».
Ну, в принципі воно так і має бути, адже не може внутрішня стіна квартири належати людині, а зовнішня – місту, комунальній структурі. Проте у Франківську з дотриманням закону відчутно поспішили – будинки з управління зняли ще у грудні минулого року рішенням міськради, натомість технічну документацію нікому не передали. А закон вимагає.
«Ми познімали будинки з управління, але договори на виконання робіт не втратили чинності, – заспокоює Мирон Джус, директор МІУК. – І доки мешканці не визначилися з формою управління будинком, ми надаємо їм послуги та збираємо за це гроші».
Чиї труби?
Та не лише власними стінами тепер володіють франківці. Внутрішні мережі у будинку теж тепер їхні. Та далеко не кожен це знає.
Проллємо світло, у прямому сенсі. Наприклад, електрику до будинку підводять компанії, які її продають. У нашому випадку це «Прикарпаттяобленерго». Будинковий лічильник – крайня точка. Далі електрика йде у квартири та на освітлення сходів й роботу ліфтів, якщо вони є. За світло в квартирі платить конкретний її власник, а за освітлення сходів – усі разом (гроші за це бере МІУК, бо в них договір з обленерго).
З 1 липня для квартир – жодних змін, там усе зрозуміло. А хто укладатиме договір від будинку, який не вибере управителя й не створить ОСББ? Поки влада напризначає «керовників», мусить пройти час і то ще невідомо який, бо закон про це мовчить. Отже, питання відкрите, і є ризик темних під’їздів, непрацюючих ліфтів і дірявих труб – навіть якщо це тимчасово, радості мало.
А от директор КП «Ліфт-Франківськ» Ярослав Квас говорить, що ліфти працюватимуть безперебійно. «Зараз ліфти на нашому балансі й ми їх обслуговуємо, – каже Квас. – Думаю, що «Прикарпаттяобленерго» та МІУК якось домовляться між собою. Проблеми нема».
Начальник управління обліку та реалізації послуг КП «Івано-Франківськводоекотехпром» Олександр Перестюк теж переконує, що мешканці будинків не відчують змін.
«Думаю, що поки призначатимуть управителя, ремонтом мереж у будинку й надалі займатиметься МІУК, – каже Перестюк. – А далі ми вже переукладатимемо договори чи зі створеними ОСББ, чи з управителями».
За його словами, воду підприємство подає лише до будинку. Труби у підвалах, то вже не їхні. Раніше станом внутрішньобудинкових мереж мав опікуватися балансоутримувач, тепер – самі мешканці.
«Ми зацікавлені в тому, щоб ремонтувати труби на підході до будинкового лічильника, – говорить Олександр Перестюк. – А внутрішні мережі – ні. Головне – щоб мешканці платили за воду та каналізацію, аби були гроші ліквідовувати наслідки аварій».
Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» забезпечує теплом і теплою водою більшість жителів міста. Проте їхні мережі також закінчуються при вході у будинок, а обслуговування внутрішніх лягає на плечі франківців.
У компанії СТЕК, яка обслуговує третину міських тепломереж побоюються ймовірних поривів на внутрішньобудинкових мережах.
«Влітку ми готуємо мережі до опалювального сезону, – каже Сергій Мельник, директор СТЕК. – Хто проводитиме гідравлічні випробування внутрішньобудинкових мереж після закінчення опалювального сезону? Хто обслуговуватиме їх під час опалювального сезону? Хто ліквідовуватиме аварії в будинках – самі мешканці?».
Нема управителя – нема господаря, навіть притягнути до відповідальності не буде кого. Доглядати мережі мав би балансоутримувач, а його вже нема…
Конкурс без правил
«Якщо підтопить кілька квартир, а будинок не матиме управителя, то винними будуть власники всіх квартир, – каже Геннадій Пономаренко, начальник управління житлової політки департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою міськвиконкому. – Саме тому не треба відкладати самоорганізацію на потім – бо може бути пізно. Визначатися з управителем треба вже».
За словами Пономаренка, франківці мають, з чого обирати. У місті є два комунальні підприємства, котрі надають комплексні послуги з обслуговування будинків – МІУК та «Дирекція замовника». Крім них, будинками керують ще більше десятка приватних ЖЕО та 200 ОСББ, каже начальник управління. Причому кількість ОСББ постійно зростає – активні франківці почали гуртуватись.
Інші, пасивні, якщо не оберуть управителя, то мають отримати його від міської влади. Проте як саме – не знають навіть чиновники. Бо офіційного документу, який регламентував би проведення конкурсу (а ще має бути конкурс), ще нема. Закон пише, що управитель – це підприємство або фізична особа-підприємець, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території. Хто зможе брати участь у конкурсі – також невідомо.
Невирішеним залишається і питання, хто управлятиме «небажаними» будинками. Звісно, що утримувати новий охочих буде багато – мережі нові, тож і клопоту менше. А хто зголоситься доглядати «немолоду двоповерхову хату» на кілька власників, яка й забула, коли мала капремонт? Зазвичай, у таких живуть пенсіонери, тому багато грошей вкласти в оновлення труб, фасаду чи даху вони точно не зможуть.
«Юридично мешканці проблемних будинків можуть написати заяву до МІУК чи іншого підприємства, щоб їх прийняли під управління, – говорить Геннадій Пономаренко. – Або доручити здійснювати управління одній людині, котра мешкає в домі. Тоді вже ця людина сама укладатиме договори з виконавцями робіт».
Великим – пріоритет
В Івано-Франківську до 2020 року діє програма модернізації багатоквартирних житлових будинків. Там зазначено, що з 1211 будинків, що були на балансі ЄРЦ та «Дирекції замовника», 10 мають статус аварійних, а кожен другий потребує реконструкції будинкових мереж. Крім того, кожен третій ліфт потребує ремонту чи заміни, близько 50 дахів перебувають у незадовільному стані. На ремонти та модернізацію міськрада передбачила 115 млн грн. Проте є ще «але»: за роботу платитимуть і мешканці, а розпорядрником коштів є… МІУК.
Жителі старих малоквартирних будинків також можуть подаватися на програми реконструкції, але шансів отримати фінансування у них мало. Тим більше, що пріоритетними є саме багатоквартирні будинки. Так каже влада.
«Масштабної проблеми не буде, – запевняє Геннадій Пономаренко. – Наразі ми спілкуємося з підприємствами, які обслуговують будинки, та напрацьовуємо алгоритм дій, щоб мешканці Івано-Франківська не були у підвішеному стані».
Але 1 липня вже не за горами. Хтось сам вибере собі управителя, хтось його створить, комусь призначать, а хтось, напевно, взагалі нікому не буде потрібний. Причому невідомо, скільки часу все це займе. Треба шукати господаря вже. У будь-якому разі запізнення коштуватиме дорого.
