В Івано-Франківську для землі написали програму

Влада Івано-Франківська взялася впорядкувати земельні ресурси міста. Депутати планують затвердити міську програму інвентаризації земель на 2014-2020 роки.

Проведемо межі

На 16 сторінках документу розробники програми лаконічно виклали ключові проблеми реформування земельних відносин, сформулювали завдання і описали очікувані результати. У преамбулі зазначено, що на сьогодні ситуація з володінням, користуванням і розпорядженням міською землею залишається складною і вимагає невідкладного поліпшення.

Зазначено, що земельна реформа в країні здійснювалася без відповідної програми і за 20 років мала здебільшого стихійний характер. «Внаслідок відсутності належної координації й контролю з боку державних органів за ходом реформи, несвоєчасного розв'язання низки організаційних і правових питань реалізація реформених заходів постійно стримувалася», - йдеться у проекті документу. Зокрема, для регулювання земельних відносин не має відповідної землевпорядної, кадастрової, містобудівної та екологічної документації. Відсутній належний кадастровий облік усіх земельних ділянок і пов'язаних з ними об'єктів нерухомого майна.

Проект документу, який пропонується на розгляд сесії, нібито розробляється з метою «забезпечення потреб населення і галузей економіки у земельних ресурсах та їх раціонального використання».

У плані заходів, передбачених програмою, першочерговим завданням є інвентаризація земель. До речі, у 2009 році міськрада затверджувала окрему програму проведення інвентаризації земель в Івано-Франківську. До 2012 року, нібито через нестабільність фінансування, було проінвентаризовано 131,3 га. За новоприйнятою програмою, протягом наступних семи років заплановано провести інвентаризацію решти 3517,5 га.

Програмою також передбачено проведення грошової оцінки земель шляхом розроблення технічної документації з землеустрою. Відповідно до кошторисної документації, вартість робіт орієнтовно становить 250-350 тис. гривень.

Також запланована розробка проектів землеустрою: щодо встановлення меж населеного пункту в натурі;  щодо встановлення меж водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення.

Фінансування програми буде здійснюватися щорічно на підставі відповідних кошторисів. 

Було б бажання

В Івано-Франківську практично не лишилося вільної землі, і навіть розробники програми визнають, що протягом років у місті розпоряджалися землею безсистемно. Чи потрібно зараз приймати цю програму, не знаючи, звідки її фінансувати, - питання риторичне. «Не для преси» деякі депутати міської ради кажуть, що зазвичай програми, які приймає міська рада, не мають практичного втілення.

За словами заступника міського голови Зіновія Фітеля, заходи, передбачені програмою вкрай необхідно здійснити в місті. «Це програма не для того, щоб визначити, кому землю дати, а намалювати схему, де не можна давати», - пояснює Фітель.

На його думку, міська влада за останні роки розпоряджалася землями так, як дозволяло законодавство. «На початку 2000 років не було аукціонів, земельні питання затверджувалися рішенням виконавчого комітету. З 2004 року - вже рішенням сесії. Пізніше вільні земельні ділянки почали продавати. Але до нинішнього дня закону про продаж землі як такого не існує. Є якісь роз'яснення, положення. Тому кожна місцева рада і розробляла свої положення про продаж земельних ділянок з аукціону», - зазначає перший віце-мер Франківська.

«Що всяка земельна ділянка може продаватися тільки з аукціону, це правильно. Але коли ціна на землю, нормативно-грошова і експертна оцінка виросла, ми не можемо продати ділянку. Люди не можуть такі гроші викласти, - пояснює Фітель. - На сьогоднішній день фактична вартість земельної ділянки нижча, ніж стартова ціна на аукціоні».

Послідовним прихильником продажу землі з аукціону є депутат кількох скликань Івано-Франківської міської ради Володимир Стасюк. «Якщо міська влада не може знизити стартові ціни на ділянки, вона може створити для забудовника інші пільги. Зокрема, звільнити від внеску у соціально-економічний фонд розвитку міста. Головне, щоб було бажання», - міркує депутат. 

Де ж земля?

Сьогодні можновладці повторюють, що в Івано-Франківську немає вільної землі, втім, ніхто не може пригадати, скільки її було на початку 2000-их років. Тоді влада не переймалася інвентаризацією, а відхилення від генерального плану міста стало нормою. На ринку будівництва житла працювало майже 100 фірм, кількість зданих квадратних метрів на одного мешканця міста могла зрівнятися лише з темпами будівництва у Києві. Контролюючі органи будівельного хаосу вперто не помічали.

Сьогодні очевидно, що масова роздача ділянок під забудову у межах міста, особливо середмістя, завдала непоправної шкоди. «Місто мало забудовуватися у напрямку просування на окраїни - у бік Крихівців, Угринова. Ми би могли домовитися з Тисменицьким районом. До прикладу, ви віддаєте землю, де ми будуємо мікрорайон, а ми вам будуємо школу», - каже Володимир Стасюк.

Забудовувалися землі поруч з закладами освіти, зелені зони. Яскравим прикладом є колишній дитячий садочок «Пролісок» на Бандери, 10 Б, де зараз розташоване міське управління освіти. Два роки тому депутати міської ради запропонували звільнити для дітей колись відібране у них приміщення. Та з'ясувалося, що для функціонування дитсадка вже не вистачає прибудинкової території.

Влада не чує громади

Докорів за розбазарену міську землю у бік влади було б менше, якщо б вона почала прислухатися до громадськості. Скажімо, представники ГО «Комітет підприємців міста Івано-Франківська» ще у травні минулого року звернулися до міського голови з пропозицією проводити громадські слухання перед тим, як передати в оренду чи відчужити комунальні земельні ділянки. На днях підприємці нарешті отримали відповідь, що, мовляв, така процедура не передбачена законодавством. «Але вона й не заборонена», - обурюється голова комітету Ігор Метлюх. Схоже, справжній громадський контроль за розпорядженням міською землею, точніше, її залишками у плани влади не входить. 

Галицький кореспондент