Все йде по плану, або невдалий сезон для "Динамо Київ"

Я не вболівальник "Динамо" Київ. Навіть не так, мене завжди дратувала гегемонія киян в українському футболі і всезагальне глоріхантерство в їх бік. Але навіть я не можу обійти стороною ту ситуацію, котра склалась у найпопулярнішому українському футбольному клубі. Навіть враховуючи успішні результати, які останніми роками демонструє "Шахтар" на європеській арені ще не одне покоління вболівальників буде асоціювати український футбол з ім'ям "Динамо".

І стає ще більш прикро від того, що страждає і ганьбиться флагман українського футболу.

Лякають навіть не жалюгідні результати команди, а та повсякденність з якою ці результати сприймаються як громадськістю, так і в самому клубі. "Не надо делать трагедию", "Будем разбираться", "Никаких поспешных решений" - в "Динамо" жартують, сміються і "працюють" в звичному режимі. Розгромні поразки від конкурентів стали звичними, а "героїчна" нічия з полтавською "Ворсклою" сприймається як прояв характеру і удостоюється схвальних відгуків. Ще кілька років тому в таке б ніхто не повірив.

Здавалося б просто черговий "фізрук" на чолі команди, чергові невдачі "Динамо", що тут такого? Але попередні "фізруки" зараз згадуються лише з хорошої сторони і приємною ностальгією. Все пізнається в порівнянні. Перспективний Михайличенко до останнього боровся за вихід в плей-офф Ліги Чемпіонів (а не за право грати в Лізі Європи) і був поспішно і не справедливо звільнений за одну єдину поразку. Досвідчений, і тоді ще досить розсудливий Йожеф Сабо з гравцями купленими в хорватських і румунських чемпіонатах і знайденими в якигось африканських підворотнях (без зірок типу Велозу чи Ленса) рвав на шматки "Рому" на "Стадіо Олімпіко" і на рівних бився з легендарними Галактікос з мадридського "Реала". Зараз таке навіть при дуже розвиненій фантазії уявити важко. 

Найтепліше згадуються часи Сьоміна, коли "Динамо" в останнє вигравало чемпіонат, грало в півфіналі Ліги Європи, а Алієв з Мілевським показували свій найкращий футбол. Навіть Газаєв, котрий ганебно програв молдавському "Шерифу" залишив по собі хороший спадок у вигляді молодих Ярмоленко, Гармаша та Хачеріді, в яких вірив здавалося лише він один і які зараз складають кістяк київської команди. Навіть та його остання пресс-конференція згадується з теплом. Ледве не пустивши сльозу Валерій Георгійович подав в відставку зі словами "ну, не получается у меня". Як справжній тренер. Як справжній чоловік. І ніяких тупих жартів про майорів міліції чи біляші, людині було соромно.

І з кожною невдачею нового тренера в "Динамо" здавалося що точку неповернення пройдено і падати далі нікуди. "Я думал я – на самом дне, но тут постучали снизу" - от так зараз і в "Динамо". В клубі від якого лишилось одне ім'я, як влучно виразився якийсь там богом забутий білоруський захисник. І судячи з поведінки керівництва і тренерського штабу усіх усе влаштовує. Здається, що в них там якийсь свій світ. Або цей світ зійшов з розуму.

Ще більш прикро дивитись на конвульсії команди беручи до уваги її кадровий потенціал. Такого сильного підбору гравців в "Динамо" за часів незалежності ще не було. В жодному українському клубі не було ніколи. За винятком кількох позицій - це команда рівня плей-офф Ліги Чемпіонів. Звучить смішно? В Динамо грають гравці збірних Португалії, Нідерландів, Франції, найкращий молодий гравець Ліги 1 і лідери збірної України. Враховуючи перебудову в "Шахтарі", "Динамо" цього сезону з наявними ресурсами було зобов'язане безапеляційно займати перше місце в чемпіонаті і це мало сприйнятись як само собою належне. Та тепер в Києві як належне сприймається вирвана на останніх хвилинах нічия в Полтаві.

Здавалося б на даному етапі проблема одна - тренер, а точніше людина котра знаходиться зараз на посаді "тренер". Поміняй його, постав фахівця і команда заграє. "Болід заведеться". Важко уявити яку цукерку з такого підбору виконавців могли б зліпити навіть наші Григорчук або Маркевич, не говорячи вже про закордонних спеціалістів. Але складається враження, що це нікому не потрібно і нікого не цікавить. Все всіх влаштовує. "Рабочий процесс". Як влучно висловились колеги з Football.ua: "Вы превратили  Динамо из объекта зависти и ненависти в объект насмешек и жалости".

Макс Чкадуа,

спеціально для "Бліц-Інфо"