Як вчителі на Прикарпатті використовують мобільні на уроках

Аби зацікавити учнів і навчити їх новому, вчителі нині реєструються у соцмережах, а контрольні готують у мобільному. Instagram, QR-коди та інтернет-опитування вже стали звичними інструментами у вчительки математики Мар’яни Уляк та вчителя історії Володимира Половського.

Навчати граючись

Цьогоріч вчителька калуського ліцею Мар’яна Уляк запустила у мережі Instagram власний профіль Insta_math_help. Вона щодня публікує там завдання із ЗНО з математики. Вирішила поєднати математику з мережею, бо учні проводять свій час саме там, пише Репортер.

Пости в Instagram публікує з типових збірників завдань чи приклади з попередніх років, аби учні бачили, що їх може чекати і на що варто робити акцент при підготовці.

«Звісно, що лише в мережі підготуватися до ЗНО – нереально. Та якщо учні туди заходитимуть, розв’язуватимуть завдання, і щось схоже їм трапиться на тестуванні, то матимуть уже готовий навик», – говорить Мар’яна.

Щодня вона публікує логічну задачу. А відповідь з’являється вже наступного дня, аби учні мали час знайти відповідь.

«Я стараюся підбирати щось корисне і практичне, як от фінансова грамотність, – розповідає вчителька. – В ліцеї учні підходять і питають, яким буде розв’язок, бо не можуть дочекатися, поки опублікую відповідь. А ще буває, на уроках згадують: вже бачили такий приклад в Instagram. Тож поки я бачу лише позитив. Сподіваюся, так буде й надалі. Дуже хочу стати тим агентом змін, про яких так гучно говорять у пресі, внести у математику щось нове».

Також на уроках у Мар’яни Уляк учні користуються мобільними, аби просканувати QR-код чи зробити тестові завдання. За допомогою коду вона зашифровує завдання і подає їх в електронному вигляді. Учні телефоном сканують код і на екрані отримують умову завдання.

«Ця умова може бути і у збірнику, але сам ефект, коли учень отримує п’ять QR кодів – для них це своєрідний виклик: хто швидше просканує та розв’яже. Ніби й нічого нового, але для дітей цікаво, – каже Уляк. – Коли я вперше на уроці сказала: «Дістаємо мобільні телефони», а не «Ховаємо!», як це роблять інші вчителі, то всі були здивовані. Тепер учні вже знають, що далі буде щось цікаве».

Працює вчителька і з сайтом kahoot.com, де можна створювати опитування і застосовувати на уроках для перевірки знань. Для цього треба встановити на мобільний спеціальний додаток. Питання висвітлюються на екрані, є чотири варіанти відповіді. Кожна відповідь має відповідну геометричну фігуру певного кольору. Діти мають обрати лише одну фігуру – наприклад, жовтий квадрат чи червоний трикутник. Бали нараховуються не лише за правильну відповідь, а й за швидкість. Відповідно до цього формується рейтинг – топ-5 чи топ-10 найкмітливіших.

Мар’яна каже, молоді колеги більш відкриті до новацій і починають теж користуватися на уроках QR-кодами і сервісом Kahoot. А от старші вчителі таких методів не поділяють.

«Часто чула від старших колег, що треба математику вчити, а не гратися. Нехай воно виглядає, що я граюся, але в цьому процесі я їх і навчаю», – говорить Мар’яна Уляк.

Креатив і мільйон ідей

Не здивуєш такими методами і учнів української гімназії №1 у Франківську. Вчитель історії Володимир Половський до всього ще й домашні завдання задає в Instagram.

«Діти у соцмережах сидять майже цілодобово – і на уроках, і поза ними, – говорить Половський. – Тож це треба використати по максимуму – повернути на свою користь. Наприклад, завдання зробити селфі з Руською трійцею, по-перше, було для того, щоб вони дізналися де той пам’ятник є, – єдиний в Україні. А по-друге, це була така хитрість змусити їх прогулятися, бо у гімназистів є дві проблеми. Перша, коли вони годинами сидять і вчаться. А друга, коли вони забивають на виконання завдань і сподіваються, що якось воно буде. В обох випадках це завдання спрацювало позитивно. Я потім їх розпитував, і практично ні для кого це не було складним».

До своїх завдань Половський задає стандартний хештег, аби їх потім легко можна було відстежити. Або учні можуть самі придумати хештег і сказати, що саме він має шукати. Так до 100-річчя Злуки учні запустили цілий флешмоб – вийшло цікаво й корисно. Вони підготували 100 фактів про Злуку, якими обклеїли всю гімназію.

У других гімназійних класах при вивченні Давньої Греції вчитель організовує дефіле давньогрецького костюму з фінальним селфі.

«Достатньо просто взяти простирадло і правильно його замотати. Але потрібно знати, які вузли були в чоловіків, а які у жінок, яка рука відкрита, а яка – прикрита. Це цілком технічні нюанси, які можна дізнатися з підручника чи з інтернету і виконати», – каже Володимир Половський.

А цього року діти запропонували просто опублікувати пост в Instagram. Домовилися не лише зробити фото у давньогрецькому костюмі, а й пояснити свій образ. Половський старається не ставити рамок, бо це дозволяє дітям вихлюпнути такий об’єм креативу, з якого потім може виникнути ще мільйон ідей.

«Найбільшими агентами змін з впро­вадження таких новинок якраз є учні. Були дівчата, які не хотіли фотографуватися, то вони могли обрати інші варіанти виконання. Одна з дівчат, наприклад, одягла свою ляльку в давньогрецький костюм, – говорить вчитель. – Були й такі, що лайки збиралися сотнями. Один із костюмів ось досі лежить – учень виготовив із картону шолом, щит і меч для спартанського воїна. Це підштовхнуло нас на ще одну ідею – фестиваль боїв у картонних обладунках».

Окрім соцмереж, теж використовує на уроках спеціальні програми. Зокрема, вже згадану Мар’яною Уляк, американську програму Kalhoot для вікторин. Ще один сервіс для контрольних завдань – classtime.com, розробка українських програмістів.

«Classtime не має ще й двох років, але цей продукт вже купують країни Європи. Я теж купив їхній пакет – там є сім варіантів оформлення завдань, – розповідає Половський. – Що важливо, такі тести першочергово потрібні учням старших класів для підготовки до ЗНО. Їм важливо за останні два роки максимально навчитися техніки роботи з тестами. А ще це додає драйву і проблеми списування немає ніколи – це ж змагання».

Каже, колеги намагаються переймати такий досвід, але не всі встигають. На січневій нараді Половський презентував програму classtime і колектив зацікавився – тож тепер розглядають можливість купити корпоративний пакет для гімназії.

Юля Попудник, учениця шостого гімназійного (10 загальношкільного) класу каже, що уроки Володимира Половського незвичні, але це те, що дозволяє вчити історію із задоволенням.

«Окрім інформатики, у нас більше немає таких уроків, на яких ми розв’язуємо завдання через комп’ютер чи телефон, – говорить Юля. – І всі контрольні ми робимо через мобільний. Це значно полегшує роботу, бо ці папірці на уроках уже набридли. Я з тих учнів, хто рідко відкриває підручник – люблю щось цікаве. Наші уроки історії не вимагають штудіювання підручника, але я запросто можу вчитися, ходити на олімпіади та конкурси».