Юрій Андрухович готовий до діалогу з "хорошими росіянами", але має умови

Письменник з Прикарпаття дав інтерв'ю журналістці Ірині Соломко на ютуб-каналі «Голос Америки». Вони поговорили про кенселінг росіян та згадали про зашквар з російським письменником Шишкіним.

Повернімося трішки в минуле. У вересні 2022 року Юрій Андрухович втрапив у скандал. Він брав участь у публічній дискусії про війну в Україні з росіянином Михайлом Шишкіним. Подія відбувалась у межах норвезького фестивалю Bjørnsonfestivalen. І це обурило користувачів соцмереж, поеток, письменників та письменниць (Богдан-Олег Горобчук, Андрій Тужиков, Тетяна Калитенко). Мовляв, як так: український письменник буде говорити про війну з росіянином?

Шишкін з 1995 року проживає у Швейцарії. І на це спиралося багато захисників Андруховича. До речі, заступалися за нього письменники Юрій Винничук, Андрій Бондар (зять, бо одружений з донькою — Софією Андрухович), а письменник та літературний критик Олександр Бойченко навіть написав карколомну колонку на сайті «Збруч». У ній були роздуми про нацизм. Нібито якщо ми почнемо критикувати всіх, то виявиться, що Путін правий і «зумів-таки допровадити нас до стану свого з колегою Гітлером озвіріння». Шикарна колонка, почитайте якось, пише сайт Антоніна.

Тоді, до речі, письменниця Оксана Забужко у своєму фейсбуці написала розгромний пост. Вона розкритикувала тих, хто «невтомно й наввипередки, без сорома казка, пере йому [Андруховичу] брудні штани. Від штатних тиражувальників рос. методичок, які подописувались до того, що НЕ розмовляти зараз із росіянами — це нацизм». Та запитала: «Are you ohueli там?..».

Ну а сам же Юрій Андрухович пізніше дав інтерв'ю поетці та журналістці Ользі Перехрест щодо цієї історії та сказав, що завжди дуже вдячний за конструктивну критику. Проте, на думку Андруховича, є багато людей, у яких просто ненависть до нього та до суті його вчинків. «І ці люди постійно сидять у засідці, очікуючи такого моменту, коли, як їм здається, можуть напасти», — говорив він. Тоді ми й дізналися, що всі сидимо у засідці (у фейсбуку, твітері чи будь-де) і нападаємо на письменника ні за що.

Тоді це був гучний скандал. Його захисники так голосили, ніби ми (я, зокрема, частина письменників і користувачі соцмереж) скасували Андруховича. Наче його книги прибрали з полиць у книгарнях, він переховується в глухому селі, став фермером, більше не пише книжок і взагалі його не видно, не чутно.

І ось зараз, у квітні 2024 року, він дав інтерв'ю журналістці «Голосу Америки». Вона запитала: «Наскільки все-таки в контексті захисту України є потужним інструментом культурна дипломатія? І один із її напрямків або стратегій, або тактик — так званий кенселінг». Уточнила, що має на увазі: коли українським зіркам, письменникам не дозволяється виступати разом з російськими письменниками, музикантами. Вона каже, що зараз щодо цього питання точиться багато дискусій, а Андрухович сам через це постраждав, коли його розкритикували через дискусію з російським письменником Шишкіним.

Андрухович їй відповідає: «Ця ситуація із Шишкіним взагалі була доволі рідкісна. Така ситуація в мене з того часу просто не повторювалась. Тобто була якась ще одна пропозиція про спільну сцену разом з іншим росіянином, але я вже мав досить цих баталій навколо моєї особи, не найважливішої, зрештою, в цій ситуації». Тобто виходить, Андрухович після історії з Шишкіним відмовився від подібної пропозиції.

«Але я думаю, що в цілому, це такий доволі радикальний, але не зовсім правильний шлях. Загалом я за радикалізм. Я за максимально виразне чітке донесення якоїсь принципової позиції. Але мені здавалося тоді й здається до сьогодні, що ми все-таки повинні серед оцих на Заході дуже активно присутніх російських діячів культури, митців, письменників, їх якось диференціювати. Ми повинні навіть, цинічно кажучи, не об'єднувати їх своїм кенслом і своїм несприйняттям і ненавистю, а навпаки, розколювати.

І в цьому сенсі, коли ми по-різному ставимось до різних із них залежно від їхніх позицій, “заслуг” у лапках чи справді заслуг, я для себе випрацював ряд із, здається, п'яти критеріїв. Ось яким п'ятьом критеріям має відповідати цей хороший росіянин для того, щоб я міг погодитися на діалог. Але я думаю, що тих, які, власне, моїм критеріям відповідають — їх навряд чи на пальцях однієї руки можна порахувати. Тому в мене більше не було прецедентів. Практично ми десь не перетинаємося з такими [росіянами]», — сказав письменник.

Усім цікаво, що ж там за критерії.

Письменник каже: «І серед цих критеріїв дуже важливий для мене той, що людина не змінилася після 24 лютого 22-го року, а протягом попередніх довгих років демонструвала свою позицію проти Кремля, проти імперії, проти Путіна і послідовно її дотримувалась. Ну а також дуже простий прагматичний момент — це фінансова підтримка Збройних сил України. І ось уже таких росіян справді дуже небагато».

Достойно. Тепер хотілося б дізнатися, чи Шишкін донатив на ЗСУ. Чи Андрухович придумав п'ять критеріїв росіян, яким він тиснутиме ручку, після того, як на нього вистрибнули з засідки.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!