Журналіст звернувся до прокурора Прикарпаття з відкритим інформаційним запитом


Івано-Франківський журналіст Руслан Коцаба звернувся до прокурора Івано-Франкіської області з відкритим інформаційним запитом щодо нашумілої «шкіряної справи».

Надаємо текст запиту повністю

Прокуророві Івано-Франкіської області
п.Олександру Каліфіцькому
журналіста телеканалу ZIK у області
Руслана Коцаби, +380503386798
електрон. скринька kotsaba@gmail.com

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗАПИТ

 

Вельмишановний Олександре Анатолійовичу!


Минулого тижня, 19-го вересня, мені довелося бути присутнім (без права здійснювати відеозйомку) на судовому засіданні по апеляції підприємця Юрія Марченка. Як принциповому прокуророві, який не так давно бореться із корупціонерами Прикарпаття, надам додаткову інформацію: Юрій Марченко - це якраз той підприємець, власник потужньої колись шкірфірми "Маррос", котрий не побоявся "наїзду" бандитів у міліцейських погонах, які займалися звичними для своїх посад в УБОЗі оборудками з метою відібрати бізнес у потерпілого Марченка, принагідно "запакувавши" бідолагу в тюрму.

Після того, як пограбований Юрій Марченко написав заяву у відповідні органи (про злочинні дії міліцейських високопосадовців), було заарештовано декілька осіб, серед яких навіть перший заступник керівника УБОЗ МВС в області, підполковник Сергій Гунда. Той самий Гунда, який вже після арешту якимсь чином обдурив "фахівців" спецпідрозділу "Альфа" і втік з-під їхньої варти. Розшукується Інтерполом також і його колишній підлеглий, який допомагав у скоюванні злочину, старший оперуповноважений УБОЗу Олександр Строїч - до речі, син "славнозвісного" псевдополковника Василя Строїча, скандально відомого депутата-регіонала з Косівщини, колишнього керівника внутрішньої безпеки податкової міліції області, якого прокуратура так і не притягнула до кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини. 

Під вартою, в івано-франківському СІЗО, вже два роки і майже десять місяців утримуються двоє осіб по цій резонансній колись справі - львів'янин Валерій Короліхін, який "замовив" убозівців для знищення свого колишнього бізнес-партнера, а також Василь Федосюк, пенсіонер МВС, який безуспішно намагався за дорученням Короліхіна викрасти у підприємця Марченка на майже мільйон гривень шкірсировини кондиції "вет-блю". Справу названих мною вище міліціонерів-перевертнів Гунди і Строїча було виокремлено у окреме судове провадження.

Частину вартості вкрадених у держави шкір-речових доказів, - а це понад шістсот тисяч гривень, засуджений Короліхін перевів на спецрахунок обласної прокуратури. Сума буде повернена потерпілому Марченку після того, як вступить в законну силу ухвала апеляційного суду.

І тепер переходимо до головного: судова колегія під головуванням судді Богдана Кукурудза, у складі суддів Стефурака і Хруняка, розглядає апеляційну скаргу Юрія Марченка, у якій той оскаржує підозріло занижені вироки. Згідно вироку суду першої інстанції (суддя Лазарів О.Б.) аферисти Короліхін і Федосюк отримали лише по два з половиною роки ув'язнення. І якщо відносно Василя Федосюка, як простого виконавця, що робив тільки замах на скоєння злочину, присуд у два роки позбавлення волі особливих заперечень не викликає, то стосовно учасника злочинної мєнтовсько-бізнесової групи Валерія Короліхіна є питання.

Перше, що дивує - це нижче нижчої межі термін покарання. Адже згідно санкцій статті, за якою судили викрадачів чужого майна (на суму майже мільйон гривень!), нижча межа - це від семи років позбавлення волі. Тобто мав би отримати від семи до дванадцяти років ув'язнення, а натомість "наш самий гуманний суд в мірє" присудив тільки два з половиною роки! І це без жодного слова розкаювання з боку підсудного чи наявності якихось інших пом'якшуючих обставин. Друге, що насторожує - це цілковита відсутність апеляції з боку прокуратури. Адже вкрадене майно потерпілого Ю.Марченка, поки того "пресували" бандити-убозівці - зберігалося як речовий доказ, а отже, - належало на той час державі. А крадіжка у держави і зникнення згодом за допомогою злочинних дій В.Короліхіна майна на 980 тисяч гривень хіба не вимагала участі прокурора у апеляційному оскарженні такого кумедного вироку? Про який державний захист підприємців може йтися перед Вільнюським Самітом, що відбудеться 29 жовтня - де керівник держави буде звітувати про готовність правоохоронних органів переходити на європейські загальноприйняті принципи роботи?

Третє, що обурює - замість щирого каяття аферист Короліхін на судовому засіданні стверджує (я особисто це чув), що його ввели в оману працівники прокуратури, зокрема начальник слідства Володимир Вороняк, і що він змушений був вносити гроші на спецрахунок, як виразився злочинець - "купуючи свою свободу". І дивує поведінка прокурора, що підтримує обвинувачення на апеляційному процесі, - Ігора Грещука, який, замість того, щоби попросити у головуючого судді Богдана Кукурудза перерву для проведення службової перевірки стосовно керівника слідства п.В.Вороняка за фактами, які озвучив В.Короліхін, як ні в чому не бувало продовжив слухання. 

І насамкінець, четверте, про що хотілося би мені, як журналістові, який веде за вказівкою редакції телеканалу ZIK журналістське розслідування по цій резонансній справі, запитатися у шановного пана прокурора: якщо не було з боку прокуратури жодної апеляційної реакції після такого скандально-заниженого терміну засудженому Валерію Короліхіну, то чи варто очікувати на касацію до Вищого суду, якщо суддівська колегія залишить вирок без змін? Тобто, якщо "забули" за апеляцію, то чи "згадаєте" про касацію? 

Бо у нас, на Галичині, як кажуть старші люди, для "залагоджування" таких скандальних та резонансних справи спроможні навіть не гроші, і навіть не великі гроші, а хіба тільки теплі та близькородинні стосунки із суддею чи прокурором! А бажано і з тим, і з іншим! 

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» обов’язком прокурорського нагляду за дотриманням законів є захист від неправомірних дій, гарантованих Конституцією України, іншими законами України та міжнародно-правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав та свобод людини і громадянина. 

Тому вибачте за таке розлоге трактування обставин цієї нашумілої свого часу кримінальної справи, але керуючись ст.3,4,5,19,20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" прошу після перевірки наведених мною фактів надати детальну інформацію про причини відсутності апеляційного позову з боку прокуратури у справі потерпілого Ю.Марченка, а також про покарання винних посадових осіб у цьому службовому недбальстві. Додатково вимагаю перевірити наявність реакції чи бодай доповідної на Ваше ім'я з боку прокурора Ігоря Грещука, якому від підсудних на минулому судовому засіданні 19-го вересня стали відомі факти стосовно свого колеги Володимира Вороняка, що суттєво впливають на об'єктивне розслідування у цій справі. 

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит про інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Стаття 14 Закону встановлює обов’язок Відповідача надавати достовірну, точну та повну інформацію. Але у зв'язку із терміновістю, яка визначається надто коротким терміном до наступного судового засідання, яке відбудеться 02 жовтня ц.р., а також для економії часу, прошу відповідь мені надати у скорочені терміни, але не поштовим зв'язком, а на вказану в запиті особисту електронну адресу. 

З повагою, власкор телеканалу ZIK у Івано-Франківській області                    Руслан Коцабаa