Війна і розваги або Що святкує Івано-Франківськ?
Вечірнє місто. Гучна музика у барах, ресторанах. Крики радості на концертах. Танці у нічних клубах. Феєрверки. А з іншого боку України — Донбас. Обстріли, автоматні черги, вибухи. Смерть. Там наші хлопці…
Брак сумління
А тепер — емоції в бік. Що каже закон? Чи є якісь постанови про заборону розважальних заходів на державному рівні?
«У нас по суті зараз у державі незрозуміло, який є стан, — каже начальник юридичного відділу міськвиконкому Надія Кедик. — Тобто офіційно у нас не оголошено надзвичайний, військовий чи особливий стан. Тому фактично, дивлячись з тих нормативів, які є сьогодні, то у нас усе нормально. А закон про місцеве самоврядування не уповноважує нас видавати подібні «заборонні» рішення».
Єдине, що зробили — заборонили феєрверки. А воно не діє! Це можна бачити й чути принаймні кожні вихідні.
За словами Надії Кедик, на місцевому рівні можна прийняти рішення про заборону розважальних заходів, однак є сумніви, наскільки ефективно це буде виконуватися.
«Я вважаю, що це залежатиме безпосередньо від сумління представників бізнесу, — каже Кедик. — І ще важливо, аби прописувалась якась відповідальність, бо якщо її нема, то рішення є недієвим».
Усе, що міська влада може зробити, те вона й робить, запевняє заступник міського голови Михайло Верес.
«Ми зараз скасовуємо багато концертних заходів, — говорить він. — Скасували щорічний фестиваль «Свято хліба». Були заплановані концерти в парку та на Вічевому майдані — відмінили. Щоправда, до нас звернувся гурт «Мандри» з приводу свого концерту в Івано-Франківську. Частину грошей від продажу квитків вони передадуть на потреби української армії. Тож ми не проти таких концертів».
Однак не всі артисти звертаються до влади. Комерційні концерти проходять повз.
Щодо дискотек і розважальних заходів, то ще в серпні зібрали нараду з власниками нічних клубів та торгово-розважальних закладів. На тій нараді міськвиконком рекомендував обмежити кількість шоу-програм, відмовитися від використання шумових ефектів і живої музики — у зв’язку з трагічними подіями в країні.
«Ми зверталися до сумління власників розважальних закладів, — розповідає начальник управління торгівлі Олег Ганчак. — Це була дискусійна робота, велика нарада, на якій розглядали питання в цьому напрямку, які можуть бути труднощі і т.д. Нині маємо інформацію про те, що частково заклади й надалі проводять активну діяльність. Я не можу їх назвати, бо це буде звучати як реклама. Але можу сказати, що сумління має бути не тільки у власників закладів, а й у людей, які в цей час йдуть туди відпочивати».
А люди йдуть
Так воно і є. Бізнесу без клієнтів не буває. Спочатку розберемося з нічними клубами. Один із найпопулярніших у місті — «Panorama Club». Виявилося, що власник закладу Іван Пуйда поїхав за кордон. Тому відповіді, чому клуб працює з тою самою потужністю, ми не отримали. Але дізналися про інше.
«На тому тижні ми на потреби армії дали 4000 гривень, що були зібрані за квитки, — каже комерційний директор ТОВ «Панорама Плюс» Тетяна Бойчук. — Продукти закупляли. Ми ніколи не є далекими від подій в Україні».
А от на запитання, чи була це одноразова грошова допомога, Бойчук обурилася: «Ну чому один раз?! І взагалі, чому ви мені ставите такі дурні питання?». Тим розмова й закінчилася.
Власник нічного клубу «Bomba» Ігор Олійник виявився значно привітнішим.
«Стриптизу вже нема, відмінили, — каже він. — А більше й нема що скасовувати. Робочі дні не скоротиш, бо ми є в оренді. Коли я скасую якийсь день, то не зможу заплатити за оренду. І це автоматично веде до закриття клубу. Замкнене коло».
А ось людей зараз менше, говорить Олійник. На потреби армії від фірми гроші не дають. Допомагають особисто тим, кого знають: персоналу, знайомим, якщо тих забирають на схід.
«Хоча я особисто не розумію цих заборон, — каже Ігор Олійник. — Усі стриптиз-клуби працюють. Тут вирішують самі люди: хто хоче, той йде, хто не хоче — не йде. Мені здається, проблема не в тому, скасовувати щось чи ні. Проблема в іншому. Тут до нас їдуть біженці, і за ними треба дивитися, бо вони тут чудять. Вже не один діставав за свій довгий язик. А ми маємо їхати й воювати за них. Нехай стають і воюють також».
Про повне закриття нічних клубів мова не йде. Власники посилаються саме на те, що люди до них ідуть, тому й працюють.
«Ми повністю відмовилися від російських пісень, — каже директор з технічного забезпечення комплексу «Pasage Gartenberg» Мирослав Бурий. — Проводимо вечірки у форматі «Підтримуй українське». Скоро буде благодійна студентська вечірка — гроші підуть на лікування учасника АТО. Одне відчутно одразу — атмосфера у клубі зараз вже не та».
А у нічному клубі «el Dorado» взагалі вважають, що не варто зачиняти клуби.
До нас приходять хлопці, які приїхали з зони АТО, — каже арт-директор клубу Юлія Півторак. — І вони дуже раді, що мають, де відпочити, трохи потанцювати, відійти від того, що їм довелося пережити. А ще у нас працює дуже багато персоналу, є одинокі матері, їм треба годувати дітей. Може, це для когось виглядає блюзнірством, але ми не можемо залишити людей без роботи».
Життя триває?
А що думають з приводу нинішніх веселощів пересічні іванофранківці? Тут думки поділилися на два табори.
«Розважатись у такий час — це велика неповага до загиблих, — каже пані Світлана, жінка пенсійного віку. — Ми маємо перечекати ці неспокійні для України часи та бути солідарними з мешканцями Донбасу, яким зараз теж не солодко». Жінка просто не розуміє, як можна веселитися, коли в Україні таке горе.
Є й інша позиція.
«Війна війною, але ж життя триває, — вважає студентка Христина. — Тому не варто сидіти у чотирьох стінах і сумувати». У походеньках в нічні клуби дівчина не бачить нічого страшного.
…Отже, рецептів нема. Кожен вирішує сам. І совість, кажуть, буває чистою лише в тих, хто нею не користується. А ще кажуть — усе повертається. Завжди.
