Агроном зі Сталінської області – перший «донецький» на Тлумаччині

Офіційна радянська історіографія завжди наголошувала на випадках колабораціонізму / співпраці з ворогом у Західній Україні. Однак партійно-радянські кадри, що прибули в Галичину в 1939 р. з «першими совітами», замість жорсткої боротьби за ідеали комунізму часто самі переходили на бік гітлерівської Німеччини в 1941 р.

Подібний приклад життєвої позиції продемонстрував яскравий представник партійно-радянської еліти Всеволод Петрович Сулимов, 1910 р.н., уродженець с. Авдотьїно Сталінського району Сталінської області (нині поблизу українсько-російської лінії фронту на Донеччині). З 1939 по 1941 р. п. Сулимов був завідувачем райзаготівель Тлумацького району. В Тлумач донеччанин вже приїхав членом Комуністичної партії, в 1940 р. став депутатом Тлумацької районної ради і членом виконавчого комітету, пише Галицький кореспондент

З початком Другої світової війни партфункціонер призивається в армію у званні молодшого лейтенанта і стає командувачем взводу забезпечення харчування. Однак в умовах відступу Червоної армії одного серпневого ранку 1941 р. п. Всеволод прокинувся в сіні під Уманню і побачив підлеглих солдат, які хотіли дезертирувати. Радянський командир не довго думав і погодився здатися в полон.

Після того п. Сулимов умудрився вибратися з концтабору для військовополонених і їде в місто Харцизьк Сталінської області до родини. На Донеччині колабораціоніст проситься на роботу до німців, очолює сільськогосподарське підприємство «Гірник-4» і відзначається особливою ретельністю в роботі на окупантів.

З початком поразок гітлерівців п. Сулимов забирає худобу з господарства та відступає разом з німцями. Зупиняється він у Тлумацькому районі і вже за «других совітів» влаштовується на державну роботу, де і працює до свого арешту 3 квітня 1946 р.

Судовим вироком від 21 червня 1946 р. п. Сулимова було ув’язнено за статтею 54-І «б» КК УРСР строком на 10 років з пораженням у правах на 5 років, конфіскацією майна і позбавленням військового звання «молодший лейтенант». Так кілька разів мімікрував і зраджував один з перших «донецьких» на Тлумаччині.