Археологи відкрили сенсаційне городисько скіфів на Прикарпатті

Археологи стверджують, що відкриття скіфської фортеці на Прикарпатті змінює історію. Це є доказом, що культурні впливи йшли до нас зі Сходу, а не — як вважали до цього часу — із заходу.

"Відкриття городиська скіфів в Хотинцю на Прикарпатті пересуває межі скіфського домінування на територію нинішньої Польщі, чого ще недавно ніхто з нас не очікував," — говорить професор Сильвестр Чопек з Інституту археології Ряшівського університету (з минулого року — ректор цього університету), пише Збруч.

Ряшівські археологи відкрили град в 2016 р., але не були впевнені щодо часу його походження. Лише тиждень тому вони отримали неочікувані результати радіовуглецевого датування решток знайденого на схилі валу деревного вугілля. Результати підтвердили, що йдеться про ранню епоху заліза, тобто VIII ст. до н.е., що означає, що ці залишки є значно старші, як очікували.

Хотинець, на полях недалеко від села знаходиться піщана височина, що зветься Городисько. В I Речіпосполитій — село Перемиської землі Руського Воєводства, тут до сих пір є чинна греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці ​

Світле коло на полі, а в центрі зільник

Первісні оборонні укріплення городиська збереглися в напівкруглому насипі, порослому рослинністю. Вал шириною коло 30 метрів виноситься десь на 3—4 метри вище навколишньої територію.

"Досліджувати ми почали від січення валу. Не було певності чи узвіз є природнім, чи сформований людською рукою. Тепер вже сумнівів нема. Характер нашарувань виразно вказує, що він був насипаний людиною. Але те, що вдалося нам зафіксувати цьогорічною весною, перевищило  наші найбільш сміливі  очікування," — розповідає професор Сильвестр Чопек.

Археологи помітили на сусідніх полях світлі плями на темному фоні землі. Замовили дрон, і на знимках з повітря на полі виразно проступило правильне світле коло – основа великого городиська, могутньої фортеці розміром 610 на 600 метрів.

Виявилося, що досліджувані науковцями залишки валу є ледве четвертою частиною цілої окружності городиська. На інших ділянках вали виявились розораними, частиною валів нині пробігає дорога і стоїть забудова.

На знимках всередині кола городиська археологи побачили виразне потемніння з круглим світлим колом в центрі.

"За нашою попередньою концепцією, вже підтвердженою археологічними дослідженнями, це є залишок зільника, найважливішого культово-обрядового місця городиська, характерного для скіфських городиськ. Ми знайшли там фрагменти скіфської кераміки та величезну кількість звіриних кісток," — повідомляє професор Чопер.

На думку науковця, ці три важливі елементи — вал з підтвердженою хронологією, зільник (об'єкт цілком чужий в центрально-європейському культурному середовищі) та археологічні матеріали, які відповідають ранній епосі заліза в Східній Європі, — дають впевненість, що це городиське треба віднести до скіфської культури, сформованій на території Східної Європи.

Вигончарена на колі кераміка прийшла зі Сходу

"Це сенсаційне відкриття! Маємо на Прикарпатті фортецю зі скіфських часів, яка нічим не відрізняється наддніпрянських і наддністрянських," — додає професор Чопек. На знимці з дрону на орному полі видно світлий контур могутньої фортеці. Саме там археологи знайшли ці фрагменти скіфської кераміки та кістки звірі.

Датування оборонних валів підтвердило, що це городисько скифів з ранньої епохи заліза. Сенсацією є і те, що городисько не є ізольованим. — Воно оточене вінцем археологічних пам'яток, тобто місць, де ми знайшли ідентичний археологічний матеріал, а це означає, що ми маємо справу з великим центром поселень, з певною агломерацією, яка мусила відігравати величезну роль як ретранслятор культури зі Сходу, навіть з грецького світу, до Центральної Європи, — стверджують археологи.

Одним з доказів цього впливу є знайдена на території валів кераміка, вигончарена на колі — перша така знахідка в цьому реґіоні.

"Це причинок для зміни підручників! — говорить професор Сильвестр Чопек. — Якщо ви відкриєте нинішні підручники археології та історії, то дізнаєтеся, що найстаріша вигончарена кераміка на наших землях приписується кельтам, тобто народові, що прибув із заходу. Ми ж маємо докази, що перша така кераміка походила зі Сходу. З грецьких колоній її перейняли скіфи і перенесли аж на теперішню територію Польщі. Хотинецька агломерація запевно була важливим елементом поширення цих витворів, а отже і нематеріальних елементів культури.

"Це відкриття революціонує знання про історію теперішніх польських земель. Завдяки цій фортеці виявилося, що культурно ми є ближче до класичної Греції, — говорить професор Сильвестр Чопек.

Скіфи чи, може, неври?

На південь від городиська знаходяться пам'ятки, які досліджували з оказії будівництва автобану, в яких знайдено велику кількість кераміки, кістки коней, залізних предметів, в тому числі і вудила для коней — тварин, дуже важливих для кочового народу, яким були скіфи.

Чи в городиську мешкали саме скіфи? Неконечно, це міг бути народ скіфського культурного типу. На мапах Скіфії до цього часу Хотинця і простору південно-східної Польщі не було, але навколо Скіфії мешкало багато різних підлеглих їм народів. Це дуже добре описав Геродот в V ст. до н.е. Хотинську агломерацію можна приписати народові неврів — розповідає професор Чопек.

Наразі ряшівські археологи є ще на попередньому етапі досліджень. "Ми ще не можемо похвалитися унікальними знахідками, але нема сумнівів, що вони будуть," — запевняють науковці. Курган, в якому можна очікувати справжніх скарбів, — наприклад, біжутерії із золота, яку ховали до могил скіфської аристократії, ще не локалізований. "Все це перед нами, донедавна ми не мали навіть локалізованого скфіського городиська. Археологія є прекрасною цариною, бо кожен сезон може принести щось сенсаційне," — усміхається Сильвестр Чопек.