«Карпатнафтохім» опинився в центрі справи НАБУ про можливий хабар за частку в підприємстві


Вищий антикорупційний суд наклав арешт на жорсткий диск, вилучений детективами НАБУ під час обшуку будинку, яким користується голова Національного банку України. Обшук проводили в межах кримінального провадження щодо можливого отримання посадовцями Офісу Генерального прокурора, АРМА та Офісу президента неправомірної вигоди у вигляді частки в статутному капіталі ТОВ «Карпатнафтохім» із Калуша.

Відповідну ухвалу слідчий суддя ВАКС постановив 9 листопада, пише Бліц-Інфо.

За матеріалами судової справи, розслідування стосується можливого одержання службовими особами неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення дій із використанням службового становища. Йдеться про частку в статутному капіталі ТОВ «Карпатнафтохім», яке розташоване в Калуші на Івано-Франківщині.

Кримінальне провадження НАБУ розпочало 30 квітня 2025 року за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Як справа пов'язана з «Карпатнафтохімом»

За версією слідства, передісторія цієї справи почалася ще у 2022 році. Тоді Офіс Генерального прокурора розпочав розслідування щодо службових осіб «Карпатнафтохіму» за підозрою в ухиленні від сплати податків та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

У липні 2022 року Шевченківський районний суд Києва наклав арешт на корпоративні права нідерландської компанії KARPATY CHEMICAL B.V., які становили 100% статутного капіталу «Карпатнафтохіму», а також на 35 об'єктів нерухомості підприємства.

У серпні того ж року арешти скасували. У вересні суд відмовив у повторних клопотаннях прокурора про арешт активів підприємства.

Однак 7 жовтня 2022 року Братський районний суд Миколаївської області знову наклав арешт на корпоративні права та нерухомість «Карпатнафтохіму». Згодом це майно передали в управління АРМА.

Як зазначено в ухвалі ВАКС, активи підприємства так і не перейшли під фактичне управління агентства. У листі поліції Миколаївської області від 5 жовтня 2026 року йшлося, що матеріали кримінального провадження після визначення підслідності до відповідного слідчого підрозділу не надходили, а слідчі дії там не проводили.

За версією нинішнього слідства, окремі службовці Офісу Генерального прокурора та працівники АРМА могли скоординувати дії, щоб створити перешкоди для роботи підприємства та умови для вимагання неправомірної вигоди від його власників або керівництва.

Допитані у справі свідки, зокрема бенефіціарний власник «Карпатнафтохіму», розповідали, що через кримінальні провадження, арешти активів і банківських рахунків, обшуки та перевірки роботу підприємства фактично заблокували.

Як 33% «Карпатнафтохіму» перейшли до нового власника

Окрему увагу слідство приділяє угоді від 1 грудня 2023 року. Тоді нідерландська компанія KARPATY CHEMICAL B.V., яка володіла всім статутним капіталом «Карпатнафтохіму», продала 33% частки акціонерному товариству «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Геріон Ворлд».

У договорі вартість придбання цієї частки визначили на рівні 972 399,57 долара США, або 35,35 мільйона гривень за курсом НБУ.

Водночас у документах також передбачили відтермінування оплати до скасування Національним банком України заборони на відповідні транскордонні валютні перекази. Станом на розгляд справи ця заборона, як зазначено в ухвалі, продовжувала діяти.

Таким чином, за висновками слідства, фонд отримав 33% статутного капіталу підприємства, статутна вартість якого становила понад 765,9 мільйона гривень, без фактичної сплати договірної ціни.

Єдиним власником «Геріон Ворлд» був один із фігурантів матеріалів провадження. У листопаді 2024 року головою наглядової ради «Карпатнафтохіму» обрали його рідного брата.

Яку роль у справі відводять голові НБУ

За версією слідства, до можливого кримінального правопорушення може бути причетний голова Національного банку України, який, за матеріалами провадження, знайомий із народним депутатом, що займався питаннями «Карпатнафтохіму».

У судовій ухвалі зазначено, що цей народний депутат підтримував дружні стосунки з бенефіціарними власниками підприємства та намагався допомогти розв'язати проблеми із блокуванням його роботи. Для цього він звертався до голови НБУ, з яким також перебував у дружніх стосунках.

Згодом, як стверджує слідство, власникам підприємства повідомили, що для розблокування його роботи необхідно змінити структуру власності та передати частку в статутному капіталі іншій особі.

У матеріалах також зазначено, що голова НБУ та народний депутат навчалися на одному курсі юридичного факультету Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича у 1991–1996 роках, а згодом разом працювали в юридичній фірмі «ЮРЕК, Лтд».

Крім того, вони разом були засновниками громадської організації «Фронт Змін». У 2012 році обидва стали народними депутатами від однієї політичної сили та працювали у Верховній Раді до листопада 2014 року.

Слідство також посилається на дані мобільного оператора «Київстар». За ними, упродовж 2023 року телефон народного депутата неодноразово реєструвався на території закритого містечка Riviera Village у селі Лебедівка на Київщині, де проживає голова НБУ із дружиною.

Ще одним доказом слідство вважає показання колишнього голови наглядової ради АТ «Сенс Банк». Під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради 10 вересня 2026 року він розповів, що для взаємодії банку з НБУ, міністерствами, Офісом президента та іншими державними органами голова Нацбанку рекомендував певну особу, яку згодом призначили радником наглядової ради банку.

Також слідство посилається на знайомство голови НБУ з колишнім керівником Офісу президента. Вони разом заснували громадську організацію «Відчуй» у 2011 році.

Водночас усі ці обставини є версією сторони обвинувачення, яку суд досліджував під час розгляду питання про арешт майна. Ухвала про арешт не є вироком і не встановлює вини фігурантів.

Що НАБУ вилучило під час обшуку

7 жовтня 2026 року ВАКС дозволив провести обшук дачного будинку загальною площею 891,7 квадратного метра, яким користується голова НБУ. Будинок розташований на двох земельних ділянках загальною площею майже 0,3 гектара.

21 жовтня детективи НАБУ провели там обшук та вилучили три пристрої:

  • жорсткий диск Western Digital ємністю 3 ТБ;

  • смартгодинник Apple Watch Series 6 червоного кольору;

  • смартгодинник Apple Watch Ultra чорного кольору.

Доступ до пристроїв був захищений паролями, які під час обшуку ніхто не повідомив.

Прокурор САП звернувся до ВАКС із клопотанням про арешт усіх трьох пристроїв, пояснивши це необхідністю зберегти їх як речові докази.

Однак під час судового засідання 9 листопада детектив НАБУ відмовився від вимоги арештувати два годинники. За його словами, потреба в цьому відпала, оскільки інформацію з них уже скопіювали.

Натомість із жорстким диском виникли труднощі. Спеціалісти НАБУ не змогли скопіювати інформацію з нього наявними програмами та технічними засобами через систему логічного захисту. Тому 6 листопада призначили комп'ютерно-технічну експертизу, яка має допомогти отримати доступ до даних, зокрема видалених.

Адвокати власника майна просили суд повністю відмовити в арешті та зобов'язати НАБУ і САП повернути вилучені речі. Захист, зокрема, заявляв про порушення строків звернення з клопотанням, обмеження доступу до матеріалів справи та недоведеність причетності їхнього клієнта до злочину.

Суд ці аргументи відхилив. Слідчий суддя зазначив, що прокурор подав клопотання в межах установленого 48-годинного строку. Також суд пояснив затримку з розглядом справи заявленими стороною захисту відводами детективу та слідчому судді.

Щодо обмеження доступу до частини матеріалів, НАБУ пояснювало це необхідністю зберегти таємницю досудового розслідування, оскільки документи містили результати негласних слідчих дій.

У підсумку 9 листопада ВАКС частково задовольнив клопотання прокурора. Суд наклав арешт на жорсткий диск Western Digital ємністю 3 ТБ, заборонивши його відчужувати, використовувати та розпоряджатися ним. У решті вимог відмовили.

Арешт діятиме під час досудового розслідування або до його можливого скасування за результатами експертизи.

Ухвалу можна оскаржити протягом п'яти днів до Апеляційної палати ВАКС. 

Нагадаємо, 21 жовтня детективи НАБУ та прокурори САП навідалися з обшуками до очільника Нацбанку Андрія Пишного. Сам посадовець наголосив, що ці слідчі дії жодним чином не пов’язані ні з функціонуванням регулятора, ні з виконанням ним своїх посадових обов'язків.

За даними видання «Слово і діло», слідчі дії відбувалися в межах розслідування щодо компанії «Карпатнафтохім», власником якої є нідерландська структура Karpaty Chemical. Кінцевими бенефіціарами цього бізнесу виступають Ігор Щуцький та багаторічний топменеджер «Лукойл-Україна» Ільхам Мамедов, які придбали підприємство у Калуші на Івано-Франківщині у підсанкційного російського «Лукойлу». 

Раніше видання «Українська правда» оприлюднило другу частину розшифровок так званих «плівок Тимура Міндіча». За даними журналістів, у цих матеріалах фігурують факти ймовірного втручання людей із оточення Офісу президента в роботу державного Sense Bank та хімічного гіганта «Карпатнафтохім».

Як зазначають розслідувачі, підприємці Андрій та Василь Веселі могли здобути вплив у держбанку та увійти до складу власників «Карпатнафтохіму» завдяки сприянню голови Офісу президента Андрія Єрмака та бізнесмена Тимура Міндіча.

 

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!