Без сосисок і цукру. У Франківську хочуть покращити меню у школах

Недавно Міністерство охорони здоров’я оприлюднило проєкт постанови з новими нормами харчування у закладах освіти.

Якщо її приймуть, то шкільні їдальні будуть без сосисок, напівфабрикатів, зате – зі спеціальним дієтичним харчуванням для дітей з порушеннями здоров’я, пише Бліц-Інфо з посиланням на Репортер.

Овочі щодня

У МОЗ заявили, що діти й молодь споживають все більше шкідливої їжі, а це призводить до хронічних захворювань. Основне, на чому роблять акцент, – це заборона готувати і продавати в їдальнях технологічно оброблені м’ясні та рибні страви (сосиски, ковбаси, інші напівфабрикати), напої з вмістом цукрів. Також у харчуванні школяра обмежують кількість борошняних і кондитерських виробів, жирів, солі та цукру.

За словами заступника міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, керівники закладів освіти й закладів оздоровлення зможуть вибрати найефективнішу модель організації харчування, наприклад впроваджувати кейтеринг.

У проєкті постанови містяться норми харчування для дітей різного віку. Наприклад, хоча б раз на тиждень школяр у їдальні має їсти злакові чи бобові, одну рибну страву хоча б двічі на тиждень, яйця – тричі на тиждень, молочні продукти – одну порцію п’ять разів на тиждень під час вечері або сніданку. Овочі та фрукти мають бути щодня.

У закладах загальної середньої освіти для учнів повинне бути хоча б одноразове гаряче харчування. Щодня в їдальні мають відбирати харчові проби кожної страви та зберігати добу в холодильнику, щоб можна було проконтролювати якість.

Також у закладах освіти мусить бути постійний доступ до питної води. Сік у їдальнях можуть подавати в обмежених кількостях, і лише пастеризований, без додавання цукрів і підсолоджувачів.

За словами керівниці ГО «Мами Прикарпаття» Мар’яни Вершиніної, франківські батьки часто скаржаться на сосиски у шкільному меню.

«Інша точка зору в підприємця, який надає послуги гарячого харчування. Коли кухарі виходять на роботу після вихідних, то складно приготувати м’ясні страви, які вимагають більше часу. Тому, як правило, в перші дні тижня подають сосиски чи сардельки. Але батьки не дуже добре на це реагують, – говорить Вершиніна. – Також багато скарг – на холодну їжу. Тут уже питання не лише кухарів, а й матеріально-технічної бази харчоблоку».

Нові виклики

Також постанова має врегулювати питання щодо харчування дітей, які потребують особливих дієт. Наприклад, тих, хто хворіє на цукровий діабет, має непереносимість лактози чи глютену. За словами Мар’яни Вершиніної, батьки дітей, особливо із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, часто скаржаться, що їхнім дітям важко харчуватися з усіма.

Як розповідає заступниця директора франківського департаменту освіти і науки Наталія Микула, дієтичне харчування існує у міських школах давно. Але тепер це буде краще урегульовано законом.

«Дитина, яка має якесь захворювання, приносить шкільній медсестрі спеціальну довідку. Тоді в меню є страви для неї, – каже Наталія Микула. – І бувають різні ситуації: наприклад, у ліцеї № 3 навчаються діти різних національностей. То там у їдальні є великий вибір страв, щоб, до прикладу, ті, хто не їсть свинину, могли обрати щось інше».

За словами заступниці директора департаменту, половина освітніх закладів Івано-Франківська самостійно ведуть бухгалтерський облік. Тому частина сама закуповує послуги з гарячого харчування, а за інших це робить департамент освіти. Тож, як організують харчування, залежатиме від директора школи.

«Якщо цей документ набуде чинності, директор би мав опитати батьків і класних керівників, чи потребує якась дитина такого харчування, – пояснює Наталія Микула. – Якщо сума продукту, потрібного для спеціального харчування, не буде виходити за межі 50 тис. грн, школа зможе закупити його без тендеру. Якщо більше – треба оголошувати тендер. Тоді буде видно, чи знайдуться такі постачальники. Це ще один виклик, з яким зіткнеться директор».

Втім, якщо особливе харчування для дітей з цукровим діабетом чи проблемами нирок можна легко забезпечити, просто забравши цукор, сіль чи смажене, є недуги, які потребують зовсім інших продуктів. Франківчанка Світлана Ружевич розповідає, що її син має вроджену хворобу – фенілкетонурію. Йому не можна їсти білок – м’ясо, рибу, молочні та борошняні продукти…

«Продукти з замінником білка я замовляю у спеціалізованих магазинах за кордоном, в Україні таких немає. Зазвичай готую синові перекус і даю до школи. Тепер під час карантину він ходить у другу зміну, тому обідає вдома, – розказує Світлана Ружевич. – Батьки дітей з таким діагнозом змушені самі вирішувати проблему, де взяти продукти. Допомоги з боку держави нема».

Жінка каже, що було б добре, якби у школах приділяли увагу спеціальному харчуванню, але на вирішення проб­леми з дієтою її сина не сподівається.

Дієта коштує грошей

За словами лікаря по роботі зі школярами міської дитячої поліклініки Олени Осовської, від ковбас та сардельок у шкільному меню точно варто відмовитись. У раціоні має бути нежирне м’ясо, а також риба – більше, ніж є у їдальнях зараз. Для цього добре підходять страви зі збірника Євгена Клопотенка, який потрохи впроваджують у франківських школах.

«Кухарі в їдальнях все більше використовують запікання замість смаження, – каже Олена Осовська. – Також більше використовують білок: якщо недостатньо м’яса або риби, тоді рослинний – квасолю, горох. І це не просто непривабливе пюре, а, наприклад, фалафель. Горошок використовують частіше не консервований, а заморожений. Приправи – не хімічні, а на основі трав».

За словами лікарки, зараз 67 школярів мають цукровий діабет, з них у дев’яти його діагностували за останній рік. Цим та дітям з іншими хворобами потрібне особливе харчування. Часто його можна організувати і зараз, але батьки не зав­жди в цьому зацікавлені.

«Шкільне харчування саме по собі є дієтичним, – говорить Олена Осовська. – Але можна організувати особливу дієту. Для цього лікар має написати у листку здоров’я, що дитина потребує дієтичного харчування. Потім треба написати заяву класному керівнику. Але батьки найчастіше не хочуть цього. Бо діти можуть відмовлятися їсти те, що їм пропонуватимуть за дієтою. А харчування у нас не безкоштовне».

Згідно зі статистикою поліклініки, 1,3 % франківських школярів мають хвороби органів травлення, а 1,4 % – ендокринної системи. Правильне харчування в їдальнях могло б покращити ситуацію. Але за тим, що їдять діти поза школою, постанова слідкувати не зможе.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!