Чому в криницях прикарпатців зникає вода

Цього року через малу кількість опадів була доволі посушлива осінь. Як наслідок, тепер багато прикарпатців залишились без води у колодязях.

Наскільки серйозною є проблема, з’ясовував “Галицький кореспондент”.

Пересихає джерело

У селі Голови Верховинської селищної громади від літа не було рясних дощів. Через це тепер у багатьох людей міліють криниці.

Мешканка села Вероніка Миронюк розповідає, що в її криниці ще є вода, але її дуже мало. Додає, що немає опадів, тому пересихає джерело, з якого в криницю прибуває вода. Тепер кожного разу, коли жінка набирає воду, помічає, що її все менше.

“У нас у колодязі 8 метрів глибини і є трос, яким ми опускаємо відро, щоб набрати воду, – розповідає дівчина. – І коли було дощове літо, то ми трос опускали лише на п’ять обертів вниз, а тепер доводиться спускати значно глибше. Але то треба ще вміти набрати, бо там є таке місце, в якому вода вже просто жовта, така, як дощова, й не придатна до вживання”.

Життя без води 

Вероніка Миронюк розповідає, що через дефіцит води її доводиться економити, а так насправді жити важко.

“Немає можливості в пральній машині попрати при потребі, нормально в душі помитись, бо розуміємо, що дуже мало води, – каже дівчина. – А треба ще їсти варити. Тим паче ця вода, яка залишилась, не є якісною. Ми кип’ятимо воду, то на новому чайнику за місяць дуже багато накипу з’явилось”.

Проблему поглиблює й те, що вода потрібна не лише для людей, але й для худоби. Вероніка розповідає, що за добу вони змушені використовувати близько 100 літрів технічної води. Поки що ситуацію рятує те, що в них є водозбірний басейн, але і в ньому вже води небагато – на зиму точно не вистачить. Дівчина наголошує, що без дощу вода не прибуде. А як почнуться морози й замерзне земля, то і зима буде “сухою”.

Добути воду

Щоб у господарстві зараз була вода, потрібно або копати новий водозбірний басейн, або робити свердловину. Але, крім дефіциту води, тепер у селі ще й дефіцит працівників.

“У багатьох людей пропала вода, то робочі, які копають басейни, дуже зайняті, тож просто відмовляються брати нові замовлення, – розповідає Вероніка. – Вони кажуть, що можуть прийти копати взимку, але то вже буде пізно.

Ще один спосіб добути воду – буріння свердловини. Чоловік, який цим займається, спеціальним приладом шукає воду, тоді бурить вниз, поки не дістанеться до неї. Якщо він знаходить воду, то свердлить ще на декілька метрів вниз, щоб був запас води. Але Вероніка розповідає, що ця свердловина дуже швидко замулюється і потрібно знову кликати робочого. А зараз є такі випадки, коли в людей замулило, вони просять його прийти, а чоловік не має часу.

За словами Вероніки, один метр вниз обходиться в 1700 гривень, а копати треба близько 30 метрів. Крім того, кесон – спеціальне кільце та насос, який відкачуватиме воду зі свердловини, – люди мають замовляти самі.

“Ми не плануємо бурити свердловину, бо робочий через попит дуже підняв ціну, – каже дівчина. – Він розуміє, що люди не мають вибору, тож ставить ціну, яку забажає”.

Тому сім’я Вероніки поки що використовує воду, яка є. Далі планують возити воду з річки або купувати. А взимку – перетоплювати сніг.

Возять з річки

Вероніка Миронюк розповідає, що з дефіцитом води зараз стикнулось багато мешканців села. Проте в когось є декілька водозбірних басейнів, якими власники можуть користуватися по черзі. Але є й такі люди, які змушені возити воду для худоби з річки.

“Важко тим, у кого багато худоби, бо, відповідно, й води потрібно більше, – говорить дівчина. – Воду возять з річки, але то лише для того, щоб робити їсти тваринам. Щоб корови пили, їх пускають до потоку. Добре тим, у кого худоба звикла так ходити, бо деяким її треба ще гнати”.

Також Вероніка Миронюк розповідає, що криниці й колодязі пересихають і в інших селах. Проте зазначає, що у сусідньому селі Перехресне гарні головиці (підземне джерело), тож там проблем набагато менше. Звісно, є люди, які теж беруть воду з річки, але їх не так багато. 

Брати в сусідів

У мешканки села Ільці, що теж у Верховинській селищній громаді, Марії Жикаляк колодязь глибиною 6,5 метра. Зараз через відсутність опадів у ньому максимум 30 см води й люди можуть набрати з нього 4-5 літрів.

“Вода почала зникати через відсутність опадів, – пояснює Марія. – Протягом трьох тижнів помітили, що вода не прибуває. Тепер якщо буде дощ, то вода прибуде, а якщо ні, то будемо зимувати у своєму колодязі без води”.

Марія Жикаляк розповідає, що наразі вони ділять колодязь з сусідкою, у якої все гаразд з водою. У тому колодязі вона тримається на глибині трьох метрів, і води не меншає. Каже, що в сусідів зараз хороше джерело, але зазвичай колодязь Марії пересихає в “сухий” рік якраз після того, як сусіди зробили свій.

“Вони, напевно, нам перебили “водяну жилу”, і тепер у них є вода, а в нас ні, – говорить Марія Жикаляк. – Бо раніше таких проблем із водою у нас не було. А тепер після цього колодязя – вже втретє”.

Якщо у її колодязі вода не прибуде, то сім’я Марії планує для побутових потреб використовувати воду з потічка, що протікає неподалік. Каже, він майже чистий зараз, а взимку буде дуже хорошим. 

“Звичайно, краще одразу біля дому набирати воду, ніж ходити в потічок, – міркує Марія. – Але зараз економити ж немає на чому! Їсти зварити треба, попрати також треба, на худобу треба, плюс ще одні сусіди, які живуть зі мною на одній території, беруть воду з мого колодязя”.

За словами жінки, вона планувала брати пожежну або спеціальну машину, яка завозить воду з річки в колодязь, але це для них дорого. Також вони не впевнені, що після цього вода “не втече” з колодязя.

Марія розповідає, що в її селі вони не єдині, в кого є проблеми з водою. Каже, що кожен вирішує проблему, як може. Поки що просто возять воду, а далі буде видно.

Зміна клімату

Начальник Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології Володимир Фригович основною причиною пересихання колодязів та криниць називає зміну клімату. Він пояснює, що тепер знижується рівень води в річках, який пов’язаний з рівнем ґрунтових вод. Тобто якщо рівень води впав у річці, то і в колодязі також.

Начальник гідрометеорологічного центру наголосив, що тепер в області середня температура повітря за рік збільшилась на 2,5 градуса.

“То й атмосферні явища впливають, – зазначає Володимир Фригович, – бачимо, що місяці за своїми особливостями змінюються. Адже жовтень має бути жовтнем, листопад має бути листопадом. А то зараз і серед зими може бути ледь не літня температура, а серед літа мало не зимова”.

За словами начальника центру з гідрометеорології, видобуток гравію та вирубка лісів впливають на те, що рівень води в річках знижується. Він наголошує, що кожна ялина чи сосна за рік утримує велику кількість тонн води. Адже вода, яка протікає в горах, утримується в лісах.

“Є така тенденція, коли зменшуються ліси – легені наших Карпат, то відповідно і кількість води в ґрунті зменшується, – говорить Володимир Фригович. – Ще й зробили дороги несанкціоновані, по них дощі швидко стікають вниз”. 

Вплив людини

Антропогенний вплив також призводить до зменшення води в ґрунті, наголошує Володимир Фригович. Люди багато будують, асфальтують всі дороги та споживають дуже багато води. Міста і села ростуть, розвиваються і хочуть мати воду. А це зменшує загальний рівень води.

“Всі ми любимо воду і споживаємо її зараз більше. Кількість споживачів збільшується, а чистої води – зменшується, – говорить начальник і додає: – Якщо у вас пропала вода в колодязі, отже, ваш сусід поблизу вирив на декілька метрів глибше”.

Він наголошує, що зараз всі добувають воду, але ніхто не звертає уваги на рівень ґрунтових вод і кількість води, тому її все менше.

Сприятливий регіон

Володимир Фригович пояснює, що загалом є періоди більш дощові та більш посушливі. І акцентує, що 2021 рік не є геть посушливим, адже були роки, більш пікові за низьким рівнем води. До прикладу, 2007, 2012 та 2016 роки. Але те, що зараз таки менше опадів, визнає і каже, що це впливає на стан річок.

“Тепер дощі не такі, як ми звикли. От якщо придивитися, за двадцять років воно йде по такій кривій – то більше опадів, то менше, і все-таки рівень води падає, – каже начальник центру з гідрометеорології. – Але ми ще в сприятливих умовах, в нашому районі хороша гідрографічна сітка”.

Володимир Фригович акцентує, що покращити ситуацію з водою можуть тільки рясні зливи. Але врешті зазначає, що ту ситуацію, яку маємо з водою в області, критичною назвати не можна.

Світлана ТИМЧУК

До теми

У пресслужбі Дністровського басейнового управління водних ресурсів повідомили, що в Івано-Франківській області є 8 294 річки. Одна велика – Дністер, загальна площа водозбору якої понад 50 000 км². Також є три середні – Прут, Черемош і Бистриця, які мають площу водозбору до 50 000 км². І 8 290 малих річок з площею водозбору менше, ніж 2 000 км².

Серед усіх цих водойм найчистішими річками є дві – Бистриця Надвірнянська у селі Березівка Івано-Франківського району та Лімниця у селі Вістова Калуського району.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!