Ціна плаває. Скільки франківці тепер платитимуть за газ і від чого це залежить

Останніми роками сума за газ у платіжках щоразу більшає. Але у квітні уряд заявив про зниження ціни й показав таблиці, у яких тариф щомісяця міняється та ще й залежить від області. То скільки будуть платити мешканці Івано-Франківщини?

Їм доведеться за нас боротись

Одна з умов отримання грошових траншів від МВФ – поступове збільшення тарифів на газопостачання до ринкових. У жовтні 2018 уряд ухвалив постанову № 867, за якою ціна на газ зросла на 23,5 % (8,59 грн за кубометр). У травні газ мав подорожчати до 9,85 грн, а наприкінці року – до 12,31 грн, пише “Репортер“.

Та головним у вимогах МВФ щодо тарифів є слово «ринковий». Тобто, вартість газу не має бути фіксованою, а мусить залежати від попиту, пропозиції та інших чинників – наприклад, як і з ціною за бензин. Тариф на газ для промисловості вже залежить від ринку, останнім часом НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) встановлювала ціну лише для звичайних споживачів.

Цієї весни газ на світовому ринку здешевів і, враховуючи постанову уряду про збільшення тарифів для населення, вперше ціна для промисловості могла бути меншою, ніж для людей. Керівник «Нафтогазу»Андрій Коболєв звернувся до уряду з пропозицією запровадити ринкове формування цін для всіх, а не просто підвищувати тарифи. До того ж, за прог­нозами міністерства енергетики, тенденція до зниження цін на газ протримається до кінця 2019 року.

Відтак уряд ухвалив постанову про зниження ціни для населення, усунув правові колізії між нормами за жовтень і травень і тепер фіксуватиме лише верхню планку вартості.

«Ціни, встановлені урядовою постановою про державне регулювання, фактично будуть слугувати як «стеля» цін на природний газ для населення до кінця цього року. Це відповідає цілі ринкового ціноутворення для всіх категорій споживачів і зобов’язанням України перед МВФ», – заявила міністр фінансів Оксана Маркарова.

Отже, якщо ціна газу на світовому ринку знизиться, вона стане меншою і для українців. Це – перший крок до ринкового формування тарифу, як і в багатьох країнах Європи.

«Раніше у нас була одна сукупна ціна. У неї входило все: сама вартість палива, магістральне транспортування від «Укртранс­газу», розподільчі мережі, ПДВ, – пояснює проректор з науково-педагогічної роботи, професор ІФНТУНГ Максим Карпаш. – А за законом «Про ринок природного газу», ціна мусить бути розділена, й за кожною складовою мають укладати окремі контракти. Якщо ціна буде ринкова, вона щомісяця мінятиметься. Звісно, не сильно, плаватиме десь на 5-7 %. Можливо, зараз для людей це незвично, але з часом це нікого не дивуватиме».

Переваги ринкової ціни – тепер будь-яка фірма, що отримає відповідну ліцензію, може стати постачальником газу. Тому з’явиться конкуренція і, відповідно, можна буде вибрати того постачальника, який запропонує менший тариф. Поки що у франківців є лише один постачальник – «Івано-Франківськ­газ Збут». З часом, якби з’явилися нові компанії, можна було б укласти договір з тією, яка запропонує кращі умови.

«Де-факто, в Україні є десь 50 компаній, які постачають газ і з якими можна було б укласти договір. Я тоді можу обирати: спочатку купити в «Нафтогазу», потім – в «Івано-Франківськгаз Збуту», – говорить Максим Карпаш. – До того ж, тепер вони конкуруватимуть ціною. Це як на ринку харчових продуктів: якби ціни там регулювала держава, вибір товарів був би значно меншим».

Звісно, вибирати газорозподільчі мережі ми не зможемо, адже нові труби ніхто не прокладатиме. А от уже сам газ можна купувати у різних компаній. Як вони доставлятимуть газ до споживача, як домовляться з власником труб – їхній клопіт. До того ж, продавець газу – це не обов’язково його видобувач, він може сам перекупити газ на спотовому ринку (там, де торгують залишками, які не продали за довгостроковими контрактами).

За словами професора Карпаша, у Європі поширена практика конкуренції на ринку газу.

«Наприклад, у Німеччині, Нідерландах великі концерни продають і електрику, і газ, і ще щось. Вони пропонують: якщо ви підписуєте контракт з нами на підключення електрики, ми даємо знижку на газ. А ще можуть дати купони на літр безплатного пального. З’являються акції, вони б’ються за клієнта!», – говорить Максим Карпаш.

Складна область

Ще одне з нововведень – тепер вартість послуг у різних областях буде різною. Адже НКРЕКП вирішила запровадити для компанії «Укртрансгаз» тариф на транспортування газу, виходячи із замовленої потужності.

«Тариф передбачає, що споживачі газу (зокрема й побутові) сплачуватимуть за послуги транспортування газу газотранспортною системою фіксовану ставку (абонплату), у розмірі 157,19 грн за тисячу кубометрів (без ПДВ). Ця ставка є складовою кінцевої вартості газу для населення і діє для всіх областей України», – пояснили в Асоціації газового ринку України.

Так, у травні оптова ціна за 1000 кубометрів становить 5990 грн. Франківці, вже враховуючи транспортування та інші складові, платитимуть 8,412 грн за кубометр. У червні оптова вже зросла до 6299 грн, тому клієнти «Івано-Франківськгазу» заплатять по 8,792 – тобто дорожче на кілька гривень. Для споживачів «Тисменицягаз» вартість у травні буде 8,408, а у червні – 8,789 грн.

За словами Юрія Пилипіва, директора ТОВ «Івано-Франківськ­газ Збут», зростання ціни в червні пов’язане з підвищенням оптової ціни від «Нафтогазу». Який тариф буде в наступних місяцях, поки що невідомо.

«Щомісячно «Нафтогаз України» повинен надсилати на адресу «Івано-Франківськгаз Збуту» додаткові угоди з оптовою ціною на газ, які й визначають кінцеву вартість для населення, – говорить Пилипів. – Ціну на розподіл газу НКРЕКП ще не міняла – протягом останніх років тариф залишається незмінним і хронічно збитковим, попри те, що ціна на газ зростала неодноразово».

Втім, якщо порівняти з іншими областями, тарифи на газ для Івано-Франківщини – одні з найвищих в Україні. Це пов’язано з тим, що транспортувати газ по населених пунктах Прикарпаття дорожче, ніж в інших регіонах.

«Наша область – гірська. У нас дуже велика відстань між населеними пунктами, – каже Максим Карпаш. – Кількість абонентів маленька, а обладнання треба ставити однаково і на 5 тис, і на 500 тис людей. Також все однаково треба підтримувати у належному стані, перевіряти, щоб не було витоків. Наприклад, Київ – велике газифіковане місто, в них газові мережі у найкращому стані. Відповідно, у них найнижчий тариф, бо на кілометр трубопроводу кількість споживачів найбільша. Така різниця зберігатиметься і надалі, у відсотковому відношенні».

Неоднакова ситуація в Україні й щодо якості газу. Поки що вона не впливає на тариф, але з часом це можуть переглянути. Наприклад, у Європі більше платять ті, в кого якість газу краща – тобто за фактичним обсягом спожитої енергії.

Судячи з карти на сайті «Укртрансгазу», якість газу на Прикарпатті у квітні була найвищою в Україні, а в попередні місяці – однією з найвищих. Найгірша якість – на півдні країни, а також у сусідніх Львівській, Чернівецькій, а інколи й Тернопільській областях. За словами Максима Карпаша, причина у тому, що у нас багато підземних сховищ газу, тому споживачам його транспортують із різних джерел. Це значить, якщо введуть різну ціну в залежності від якості, прикарпатці ймовірно платитимуть більше, ніж мешканці інших регіонів.

Чи буде зниження?

Поки що перехід на ринкову ціну газу спочатку може здатися невигідним, але з часом мав би принести свої плюси. Адже це означає заходження в країну іноземних видобувачів і постачальників, яких привабить конкуренція. Тому через деякий час українці мали б відчути зниження ціни.

Саме створення ринкової ціни на газ і цікавить МВФ найбільше, тому експерти стверджують, що проблем з її зниженням не мало би бути.

«Оскільки дотримано принцип імпортного паритету (прив’язки внутрішньої ціни до цін на зов­нішніх ринках), і у меморандумі з МВФ передбачався саме такий механізм регулюванні цін, я не думаю, що від фонду буде якась негативна реакція», – каже Сергій Дяченко, голова київського Бюро комплексного аналізу та прогнозів.

До того ж, з 1 березня 2019 року український ринок газу пов­ністю перейшов з місячного на добове балансування. Тобто, всі видобувачі і постачальники газу щодня (а не щомісяця, як було колись) подають інформацію, скільки вони подали газу в систему. Тепер режим роботи газового ринку повністю синхронізований з Європою.

Втім, є й загрози. На ціну впливають багато чинників – від ранньої зими до відсутності довгострокових контрактів з постачальниками.

«Я думаю, що в кінці 2019 – на початку 2020 року нас чекає турбулентність, бо, фактично, хоч ми й не купуємо у «Газпрому», конт­ракту ні на транзит, ні на закупівлю газу після 2019 року немає, – каже Максим Карпаш. – До того ж, ми не знаємо, чи вдасться «Укртрансгазу» накопичити до того часу достатню кількість газу в підземних сховищах. Це може вплинути на ринок, і ціна наприкінці року може суттєво (на 10-20 %) полізти вгору».